“Ще кілька років тому стейблкоїни здавалися допоміжним інструментом для трейдерів: чимось між “паркуванням” ліквідності та тимчасовим прихистком від волатильності. Сьогодні це вже окремий шар глобальних грошей.
Сукупний обсяг ринку перевищив 300 млрд дол., а за скоригованими щоденними обсягами транзакцій стейблкоїни випередили Visa і поступаються лише американській системі ACH. По суті, ми спостерігаємо народження нової платіжної інфраструктури, яка виросла з криптоіндустрії, але давно вийшла за її межі.
Загальна ринкова капіталізація стейблкоїнів перевищила 300 млрд дол. у жовтні 2025 року
Якщо подивитися на поведінку користувачів, контраст ще сильніший. За даними Binance Research, лише близько 12% щомісячно активних користувачів Binance активно торгують; переважна більшість працюють з утилітарними продуктами – Earn, Pay, Convert та іншими сервісами накопичень і платежів.
Стейблкоїн перестав бути виключно інструментом спекуляції та поступово стає базовою одиницею розрахунку в новій цифровій економіці.
Економіка стейблкоїнів
Фундаментальна модель проста. Емітент випускає токен, прив’язаний до долара чи іншої валюти, тримає під нього резерви (передусім короткі казначейські облігації США) і заробляє на дохідності цих резервів, плюс на комісіях і управлінні ліквідністю.
В умовах підвищених ставок за безризиковими активами та ринку, що вимірюється сотнями мільярдів доларів, це перетворюється на високорентабельний бізнес.
Із прибутком у 10 млрд дол. з початку року станом на третій квартал 2025 року, прибутковість Tether входить до числа найбільших банків світу
За оцінками Binance Research, Tether – емітент USDT – за перші дев’ять місяців 2025 року заробив близько 10 млрд дол. прибутку, а у 2024-му його результат сягнув приблизно 13 млрд дол. При цьому це компанія без класичної філіальної мережі та депозитної бази: прибуток формується насамперед за рахунок процентного доходу за резервами.
Не дивно, що у випуск стейблкоїнів ідуть уже не лише криптокомпанії, а й великі Web2-гравці: PayPal зі своїм PYUSD, гаманці MetaMask і Phantom, нові емітенти рівня World Liberty Financial.
Якщо у вас уже є аудиторія і ви контролюєте гаманець користувача, логіка наступного кроку очевидна: ви хочете контролювати і “цифрові долари”, якими він платить.
Чотири шари стейблкоїн-стеку
Щоб зрозуміти, за що сьогодні триває справжня боротьба, корисно розкласти ринок на чотири рівні.
Перший шар – емітенти. Це Tether, Circle, PayPal і нові гравці. Вони відповідають за випуск токенів, резерви, комплаєнс і роботу з регуляторами. Тут зосереджений основний прибуток: відсоток із резервів у трежеріс, комісійний дохід і премія за довіру.
Другий – мережі, на яких “живуть” стейблкоїни. Це публічні блокчейни на кшталт Ethereum і Solana, а також спеціалізовані рішення, які запускають самі емітенти та платіжні компанії: Plasma у Tether, Arc у Circle, Tempo у Stripe. Їхнє завдання – зробити розрахунки максимально швидкими й дешевими, не жертвуючи безпекою.
Третій шар – інфраструктура та платіжні сервіси. Тут працюють Stripe, PayPal і нові B2B-платформи на кшталт Bridge і BVNK, які вбудовують стейблкоїн-платежі в процеси мерчантів, білінгу та корпоративних розрахунків. Саме вони роблять “цифрові долари” зручними для бізнесу – від API до звітності.
Четвертий – користувацькі застосунки: криптобіржі, необанки, гаманці та платіжні кнопки. Для кінцевого користувача це виглядає як звичний банківський застосунок, тільки баланс там зберігається в USDT, USDC або іншому стейблкоїні, а платежі йдуть не через карткові рейки, а блокчейном.
Монетизувати можна кожен рівень окремо. Але стратегічна перевага з’являється, коли одна й та сама група компаній контролює одразу кілька шарів — від емісії до гаманця в телефоні.
Емітенти йдуть вниз, платіжні гіганти йдуть вгору
Останні роки ми бачимо розворот від моделі “одна роль – один гравець” до гонки за вертикальну інтеграцію. Емітенти починають будувати власні мережі: Tether розвиває Plasma, Circle – Arc, Stripe запускає Tempo як платіжний шар на базі стейблкоїнів. Метою тут буде не лише випустити токен, а й контролювати інфраструктуру, якою він “ходить”.
Протягом останніх двох років відбулося кілька гучних поглинань, пов’язаних зі стейблкоїнами
З боку платіжних і фінтех-гравців рух дзеркальний. PayPal не обмежується роллю мерчант-провайдера, а перетворює свою екосистему на контур емісії, випускаючи PYUSD і поступово “підшиваючи” його до всіх своїх продуктів.
Криптогаманці MetaMask і Phantom використовують модель Stablecoin-as-a-Service: випускають власні “брендовані” стейбли на базі сторонніх платформ, щоб економіка цих токенів залишалася всередині їхнього бізнесу.
Угоди M&A лише прискорюють цей тренд. Stripe купує інфраструктурного провайдера Bridge за 1,1 млрд дол. і водночас будує власний L2-шар Tempo. Coinbase, за даними Binance Research, планує придбання BVNK з оцінкою близько 2 млрд дол., посилюючи позиції в інфраструктурі стейблкоїн-платежів. Це вже не експеримент із “ще одним криптопродуктом”, а боротьба за володіння критичним шаром майбутніх глобальних розрахунків.
Концентрація та нові гравці
Структура ринку при цьому залишається вкрай концентрованою. На пару USDT–USDC припадає близько 84% усього обігу стейблкоїнів; частка Tether – приблизно 59%, Circle – близько 25%. Це результат і ефекту першого гравця, і мережевих ефектів: емітент, який найраніше набрав критичну масу, отримує ліквідність, мерчантів та інтеграції “за інерцією”.
USDT та USDC становлять левову частку стейблкоїнів в обігу — приблизно 59% та 25% ринкової частки відповідно
Але дуополія вже не виглядає непорушною. Circle робить ставку на прозорість і регулювання, адаптує продукти під європейський режим MiCA та американський GENIUS Act. Tether відповідає запуском USAT, спочатку спроєктованого під вимоги GENIUS у США. Паралельно з’являються емітенти, у яких сильна точка входу – не стільки в крипті, скільки в наявній користувацькій базі та фінтех-екосистемі: від PayPal до Cloudflare з проєктом NET dollar.
Де справжні гроші: B2B-платежі, а не роздріб
Інтуїтивно здається, що основний попит на стейблкоїни йде з боку роздрібних користувачів. Але дані говорять про інше. За результатами опитування Ernst&Young, 62% компаній уже використовували стейблкоїни для кросбордер-платежів постачальникам, 53% – для прийому міжнародних платежів від клієнтів. Для бізнесу це насамперед інструмент операційних розрахунків.
Опитування EY показало, що для бізнесу ключовим сучасним сценарієм використання стейблкоїнів є платежі постачальникам та приймання
Цю картину підтверджує аналітика Artemis: з початку 2023 року сукупний обсяг платежів у стейблкоїнах зріс приблизно у 5,4 раза і перевищив 10 млрд дол., а B2B-транзакції тут збільшилися більш ніж у 50 разів – до 6,4 млрд дол. станом на серпень 2025 року. Логіка проста для будь-якого експортно-орієнтованого бізнесу або IT-компанії.
Обсяг платежів у стейблкоїнах перевищив 10 млрд дол., при цьому B2B-платежі зростають найшвидшими темпами
Традиційний сценарій – платіж карткою або через банк із комісією 1,5-4% плюс приховані збори, затримки на кореспондентських рахунках і відсутність прозорості маршруту. Стейблкоїни дозволяють надіслати платіж за хвилини: “стейблкоїн in – стейблкоїн out”, а конвертацію в локальну валюту та звітність беруть на себе локальні фінтех-провайдери.
Це особливо помітно в регіонах на кшталт Центрально-Східної Європи, Центральної Азії та Африки, де кросбордер стає нормою навіть для середнього бізнесу.
Регуляторний розкол: платіжні токени проти дохідних
Паралельно ринок чітко ділиться на два класи активів. Перший – платіжні стейблкоїни без дохідності, по суті “цифровий кеш”. Для регуляторів вони дедалі частіше потрапляють до категорії електронних грошей: фокус на резервуванні, операційних ризиках, захисті споживача.
Другий клас – дохідні стейблкоїни та токенізовані трежеріс, де відсоток за базовими активами передається власнику токена. Для них діє інший наглядовий режим: від вимог до розкриття інформації до кваліфікації як інвестиційних продуктів. У низці юрисдикцій платіжним стейблкоїнам прямо заборонено платити відсотки роздрібним користувачам, щоб не вимивати депозити з банківської системи, а дохідні продукти поступово стають природним конкурентом фондів грошового ринку.
Для бізнесу та приватних інвесторів це означає, що говорити просто “про стейблкоїн” скоро стане беззмістовно. Доведеться розрізняти щонайменше дві категорії: цифровий платіжний долар і дохідний токен – з різними ризиками, обмеженнями та сферами застосування.
Ліквідність, політика та AI: три сюжети майбутнього
Якщо дивитися вперед, у горизонті найближчих п’яти-семи років вимальовуються три ключові лінії розвитку.
Перша – ліквідність і відкрита емісія. Чим більше видів стейблкоїнів з’являється, тим важливішою стає інфраструктура, яка дозволяє прозоро й дешево переміщатися між ними: мульти-стейблкоїн-пули, маршрутизатори ліквідності, платформи open issuance, що дають змогу випускати white-label-стейбли під конкретний бренд або галузь.
Друга – політика і приватність. Центральні банки просувають свої цифрові валюти (CBDC), великі емітенти розвивають рішення з використанням ZK-криптографії та приватних мереж для інституційних клієнтів. Баланс між прозорістю ончейну та розумною конфіденційністю стає не академічним питанням, а фактором конкурентоспроможності юрисдикцій.
Добові обсяги транзакцій у відкритому платіжному протоколі x402 стрімко зростають, наближаючись до 1 мільйона
Третя – вбудовування стейблкоїнів в “агентний інтернет”. У міру того як AI-моделі та програмні агенти починають самостійно ухвалювати рішення й здійснювати дії від імені компаній та людей, їм потрібне нативне платіжне середовище для мікротранзакцій: підписок, API-запитів, доступу до даних. Стейблкоїни – природний кандидат на роль такого базового платіжного шару, вбудованого в саму тканину інтернету.
Регіональний ракурс
Для компаній із нашого регіону питання звучить прагматично: на якому рівні стека ви хочете бути? Бути користувачем чужих стейблкоїн-рейок, просто оптимізуючи свої платежі? Інтегрувати стейбли в продуктову лінійку – від B2B-сценаріїв до масових платежів? Чи будувати інфраструктуру, через яку ходитимуть цифрові долари у вашому секторі?
Для регуляторів завдання дзеркальне. Зупинити стейблкоїни вже неможливо: вони розв’язують реальні задачі – від кросбордер-розрахунків до збереження купівельної спроможності у волатильних економіках. Питання в іншому: як вбудувати їх у наявну фінансову систему так, щоб зберегти конкуренцію, захист споживача та стійкість банківського сектору, не задушивши інновацію на корені.
Кому належатимуть цифрові долари
Стейблкоїни вже перестали бути нішевою історією для криптотрейдерів. Вони стають базовим шаром глобальних платежів, заощаджень і B2B-розрахунків. Тому головне питання на найближче десятиліття звучить не “що таке стейблкоїн?”, а “хто контролює рейки цифрових грошей у вашій галузі та регіоні?”.
Економіка цифрових доларів точно з’явиться – вона вже формується на наших очах. Відкритим залишається лише одне: хто володітиме її ключовими рівнями.”, — write: epravda.com.ua
Сукупний обсяг ринку перевищив 300 млрд дол., а за скоригованими щоденними обсягами транзакцій стейблкоїни випередили Visa і поступаються лише американській системі ACH. По суті, ми спостерігаємо народження нової платіжної інфраструктури, яка виросла з криптоіндустрії, але давно вийшла за її межі.
Якщо подивитися на поведінку користувачів, контраст ще сильніший. За даними Binance Research, лише близько 12% щомісячно активних користувачів Binance активно торгують; переважна більшість працюють з утилітарними продуктами – Earn, Pay, Convert та іншими сервісами накопичень і платежів.
Стейблкоїн перестав бути виключно інструментом спекуляції та поступово стає базовою одиницею розрахунку в новій цифровій економіці.
Економіка стейблкоїнів Фундаментальна модель проста. Емітент випускає токен, прив’язаний до долара чи іншої валюти, тримає під нього резерви (передусім короткі казначейські облігації США) і заробляє на дохідності цих резервів, плюс на комісіях і управлінні ліквідністю.
В умовах підвищених ставок за безризиковими активами та ринку, що вимірюється сотнями мільярдів доларів, це перетворюється на високорентабельний бізнес.
За оцінками Binance Research, Tether – емітент USDT – за перші дев’ять місяців 2025 року заробив близько 10 млрд дол. прибутку, а у 2024-му його результат сягнув приблизно 13 млрд дол. При цьому це компанія без класичної філіальної мережі та депозитної бази: прибуток формується насамперед за рахунок процентного доходу за резервами.
Не дивно, що у випуск стейблкоїнів ідуть уже не лише криптокомпанії, а й великі Web2-гравці: PayPal зі своїм PYUSD, гаманці MetaMask і Phantom, нові емітенти рівня World Liberty Financial.
Якщо у вас уже є аудиторія і ви контролюєте гаманець користувача, логіка наступного кроку очевидна: ви хочете контролювати і “цифрові долари”, якими він платить.
Чотири шари стейблкоїн-стеку Щоб зрозуміти, за що сьогодні триває справжня боротьба, корисно розкласти ринок на чотири рівні.
Перший шар – емітенти. Це Tether, Circle, PayPal і нові гравці. Вони відповідають за випуск токенів, резерви, комплаєнс і роботу з регуляторами. Тут зосереджений основний прибуток: відсоток із резервів у трежеріс, комісійний дохід і премія за довіру.
Другий – мережі, на яких “живуть” стейблкоїни. Це публічні блокчейни на кшталт Ethereum і Solana, а також спеціалізовані рішення, які запускають самі емітенти та платіжні компанії: Plasma у Tether, Arc у Circle, Tempo у Stripe. Їхнє завдання – зробити розрахунки максимально швидкими й дешевими, не жертвуючи безпекою.
Третій шар – інфраструктура та платіжні сервіси. Тут працюють Stripe, PayPal і нові B2B-платформи на кшталт Bridge і BVNK, які вбудовують стейблкоїн-платежі в процеси мерчантів, білінгу та корпоративних розрахунків. Саме вони роблять “цифрові долари” зручними для бізнесу – від API до звітності.
Четвертий – користувацькі застосунки: криптобіржі, необанки, гаманці та платіжні кнопки. Для кінцевого користувача це виглядає як звичний банківський застосунок, тільки баланс там зберігається в USDT, USDC або іншому стейблкоїні, а платежі йдуть не через карткові рейки, а блокчейном.
Монетизувати можна кожен рівень окремо. Але стратегічна перевага з’являється, коли одна й та сама група компаній контролює одразу кілька шарів — від емісії до гаманця в телефоні.
Емітенти йдуть вниз, платіжні гіганти йдуть вгору Останні роки ми бачимо розворот від моделі “одна роль – один гравець” до гонки за вертикальну інтеграцію. Емітенти починають будувати власні мережі: Tether розвиває Plasma, Circle – Arc, Stripe запускає Tempo як платіжний шар на базі стейблкоїнів. Метою тут буде не лише випустити токен, а й контролювати інфраструктуру, якою він “ходить”.
З боку платіжних і фінтех-гравців рух дзеркальний. PayPal не обмежується роллю мерчант-провайдера, а перетворює свою екосистему на контур емісії, випускаючи PYUSD і поступово “підшиваючи” його до всіх своїх продуктів.
Криптогаманці MetaMask і Phantom використовують модель Stablecoin-as-a-Service: випускають власні “брендовані” стейбли на базі сторонніх платформ, щоб економіка цих токенів залишалася всередині їхнього бізнесу.
Угоди M&A лише прискорюють цей тренд. Stripe купує інфраструктурного провайдера Bridge за 1,1 млрд дол. і водночас будує власний L2-шар Tempo. Coinbase, за даними Binance Research, планує придбання BVNK з оцінкою близько 2 млрд дол., посилюючи позиції в інфраструктурі стейблкоїн-платежів. Це вже не експеримент із “ще одним криптопродуктом”, а боротьба за володіння критичним шаром майбутніх глобальних розрахунків.
Концентрація та нові гравці Структура ринку при цьому залишається вкрай концентрованою. На пару USDT–USDC припадає близько 84% усього обігу стейблкоїнів; частка Tether – приблизно 59%, Circle – близько 25%. Це результат і ефекту першого гравця, і мережевих ефектів: емітент, який найраніше набрав критичну масу, отримує ліквідність, мерчантів та інтеграції “за інерцією”.
Але дуополія вже не виглядає непорушною. Circle робить ставку на прозорість і регулювання, адаптує продукти під європейський режим MiCA та американський GENIUS Act. Tether відповідає запуском USAT, спочатку спроєктованого під вимоги GENIUS у США. Паралельно з’являються емітенти, у яких сильна точка входу – не стільки в крипті, скільки в наявній користувацькій базі та фінтех-екосистемі: від PayPal до Cloudflare з проєктом NET dollar.
Де справжні гроші: B2B-платежі, а не роздріб Інтуїтивно здається, що основний попит на стейблкоїни йде з боку роздрібних користувачів. Але дані говорять про інше. За результатами опитування Ernst&Young, 62% компаній уже використовували стейблкоїни для кросбордер-платежів постачальникам, 53% – для прийому міжнародних платежів від клієнтів. Для бізнесу це насамперед інструмент операційних розрахунків.
Цю картину підтверджує аналітика Artemis: з початку 2023 року сукупний обсяг платежів у стейблкоїнах зріс приблизно у 5,4 раза і перевищив 10 млрд дол., а B2B-транзакції тут збільшилися більш ніж у 50 разів – до 6,4 млрд дол. станом на серпень 2025 року. Логіка проста для будь-якого експортно-орієнтованого бізнесу або IT-компанії.
Традиційний сценарій – платіж карткою або через банк із комісією 1,5-4% плюс приховані збори, затримки на кореспондентських рахунках і відсутність прозорості маршруту. Стейблкоїни дозволяють надіслати платіж за хвилини: “стейблкоїн in – стейблкоїн out”, а конвертацію в локальну валюту та звітність беруть на себе локальні фінтех-провайдери.
Це особливо помітно в регіонах на кшталт Центрально-Східної Європи, Центральної Азії та Африки, де кросбордер стає нормою навіть для середнього бізнесу.
Регуляторний розкол: платіжні токени проти дохідних Паралельно ринок чітко ділиться на два класи активів. Перший – платіжні стейблкоїни без дохідності, по суті “цифровий кеш”. Для регуляторів вони дедалі частіше потрапляють до категорії електронних грошей: фокус на резервуванні, операційних ризиках, захисті споживача.
Другий клас – дохідні стейблкоїни та токенізовані трежеріс, де відсоток за базовими активами передається власнику токена. Для них діє інший наглядовий режим: від вимог до розкриття інформації до кваліфікації як інвестиційних продуктів. У низці юрисдикцій платіжним стейблкоїнам прямо заборонено платити відсотки роздрібним користувачам, щоб не вимивати депозити з банківської системи, а дохідні продукти поступово стають природним конкурентом фондів грошового ринку.
Для бізнесу та приватних інвесторів це означає, що говорити просто “про стейблкоїн” скоро стане беззмістовно. Доведеться розрізняти щонайменше дві категорії: цифровий платіжний долар і дохідний токен – з різними ризиками, обмеженнями та сферами застосування.
Ліквідність, політика та AI: три сюжети майбутнього Якщо дивитися вперед, у горизонті найближчих п’яти-семи років вимальовуються три ключові лінії розвитку.
Перша – ліквідність і відкрита емісія. Чим більше видів стейблкоїнів з’являється, тим важливішою стає інфраструктура, яка дозволяє прозоро й дешево переміщатися між ними: мульти-стейблкоїн-пули, маршрутизатори ліквідності, платформи open issuance, що дають змогу випускати white-label-стейбли під конкретний бренд або галузь.
Друга – політика і приватність. Центральні банки просувають свої цифрові валюти (CBDC), великі емітенти розвивають рішення з використанням ZK-криптографії та приватних мереж для інституційних клієнтів. Баланс між прозорістю ончейну та розумною конфіденційністю стає не академічним питанням, а фактором конкурентоспроможності юрисдикцій.
Третя – вбудовування стейблкоїнів в “агентний інтернет”. У міру того як AI-моделі та програмні агенти починають самостійно ухвалювати рішення й здійснювати дії від імені компаній та людей, їм потрібне нативне платіжне середовище для мікротранзакцій: підписок, API-запитів, доступу до даних. Стейблкоїни – природний кандидат на роль такого базового платіжного шару, вбудованого в саму тканину інтернету.
Регіональний ракурс Для компаній із нашого регіону питання звучить прагматично: на якому рівні стека ви хочете бути? Бути користувачем чужих стейблкоїн-рейок, просто оптимізуючи свої платежі? Інтегрувати стейбли в продуктову лінійку – від B2B-сценаріїв до масових платежів? Чи будувати інфраструктуру, через яку ходитимуть цифрові долари у вашому секторі?
Для регуляторів завдання дзеркальне. Зупинити стейблкоїни вже неможливо: вони розв’язують реальні задачі – від кросбордер-розрахунків до збереження купівельної спроможності у волатильних економіках. Питання в іншому: як вбудувати їх у наявну фінансову систему так, щоб зберегти конкуренцію, захист споживача та стійкість банківського сектору, не задушивши інновацію на корені.
Кому належатимуть цифрові долари Стейблкоїни вже перестали бути нішевою історією для криптотрейдерів. Вони стають базовим шаром глобальних платежів, заощаджень і B2B-розрахунків. Тому головне питання на найближче десятиліття звучить не “що таке стейблкоїн?”, а “хто контролює рейки цифрових грошей у вашій галузі та регіоні?”.
Економіка цифрових доларів точно з’явиться – вона вже формується на наших очах. Відкритим залишається лише одне: хто володітиме її ключовими рівнями.
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції “Економічної правди” та “Української правди” може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.