“Близько 20% нормативно-правових актів Кабінету міністрів України можуть містити корупційні ризики, адже ухвалюючи їх уряд не врахував рекомендацій антикорупційної експертизи.”, — write: epravda.com.ua
Про це повідомив заступник голови Національного агентства з питань запобігання корупції Сергій Гупяк у подкасті “Хроніки економіки”.
“Нормативно правові акти, які йдуть від Кабінету міністрів, проходять антикорупційну експертизу, де ми враховуємо, чи є наявні корупційні ризики і кажемо про те, що потрібно усунути”, – пояснив Гупяк.
На уточнююче запитання журналіста щодо того, як часто уряд дослуховується до рекомендацій НАЗК, він зазначив, що це відбувається у 80% випадків. Натомість у 20% випадків висновки експертизи не беруться до уваги.
“Зрозуміло, що там бувають досить спірні питання, щодо яких ми можемо годинами сперечатися. Проте це (80% випадків, коли уряд дослуховується до рекомендацій – ЕП) вже високий показник”, – зазначив він.
Як приклад потенційного корупційного ризику у рішенні уряду заступник голови НАЗК назвав випадки, коли урядові постанови чи законопроєкти містять занадто високу дискрецію, тобто широке поле дій для держслужбовців під час ухвалення тих чи інших рішень на користь громадян або бізнесу.
Протидіяти таким корупційним ризикам у системі державного управління, за словами Гупяка, найефективніше завдяки цифровізації сервісів та розвитку культури доброчесності.
Також Гупяк повідомив, що НАЗК почала частіше виявляти порушення у деклараціях держслужбовців завдяки запровадженню системи автоматичної перевірки. “Якщо раніше з усіх декларацій, які потрапляли на повну перевірку НАЗК, порушення виявлялися у 23-27% випадків, то зараз цей відсоток може бути 51-53%”, – зазначив він.
Повний запис розмови дивіться на YouTube “Економічної правди” або шукайте на усіх подкаст-платформах.