“Міська влада докапіталізувала “Київміськбуд” та змінила двох керівників за 7 днів. Що за цим стоїть?”, — write: epravda.com.ua
Три роки тому компанія призупинила роботи, бо “ковід і війна”. Інвестори ж перестали нести кошти у відділи продажів, бо “Київміськбуд” призупинила роботи. Коло замкнулось.
У ситуації “ковід і війна” опинилися багато забудовників, але вони глибше покопалися в кишенях або знайшли кошти “на стороні”. “Київміськбуд” тривалий час використовувала статус “майже комунальної” як маркетингову перевагу, але у скрутні часи цей статус став недоліком.
У грудні 2025 року головний акціонер – громада Києва в обличчі Київської міської ради – знайшов 2,5 млрд грн на відродження “легенди”. Рутинний корпоративно-бюрократичний процес розбавили гучні новини про зміну керівника компанії, призначеного лише за тиждень до цього, та голови наглядової ради.
Рішення про кадрові зміни ухвалювали Віталій Кличко та, за інформацією джерел ЕП, голова виконкому партії “УДАР” Артур Палатний. Що за ними стоїть?
Порятунок “too big to fail” забудовника Ігор Кушнір очолював “Київміськбуд” 11 років. За цей час він не тільки керував компанією, 80% акцій якої належали територіальній громаді Києва, а й став потужним гравцем ринку столичного девелопменту.
У 2023 році Кушніра відсторонили, а згодом і звільнили з посади, після розслідування журналістів Bihus.info. З’ясувалося, що топменеджер забудовує котеджами ділянку в Конча-Заспі, виведену з комунальної власності. Житлові комплекси “Київміськбуду” на той час були уже пів року як заморожені.
Замість Кушніра компанію очолив співробітник одного з найбільших девелоперів Києва Stolitsa Group Василь Олійник. Двома роками раніше бенефіціарна власниця Stolitsa Group Владислава Молчанова доклалась до порятунку збанкрутілого забудовника – банку “Аркада”. Призначення Олійника також відбулося не без її допомоги, каже співрозмовник ЕП з оточення Кличка.
“Молчанова хотіла отримати вплив на ситуацію в “Київміськбуді”. Навіщо – питання дискусійне. Я думаю, вона боялася, що падіння компанії вплине на весь ринок, в тому числі на її “Столицю груп”, – каже співрозмовник.
Джерело ЕП у міській владі підтвердило цю версію. “Не думаю, що вона хотіла отримати недобудови і земельні ділянки за сценарієм “Аркади”. Скоріше, вона боялася, що з крахом “Київміськбуда” довіра інвесторів до ринку первинної нерухомості суттєво впаде. Вона хотіла не допустити банкрутства найбільшого гравця”, – розмірковує джерело.
Впродовж близько року Молчанова намагалась налагодити ситуацію “під себе”, але в неї не вийшло, каже один із депутатів Київради на умовах анонімності. “Вона зрозуміла, що всередині компанії все досі зав’язано на Кушніра, зокрема договори з підрядниками”, – пояснює він.
Ба більше, з наростанням впливу Молчанової боровся голова наглядової ради “Київміськбуду”, заступник міського голови Владислав Андронов, стверджує депутат. Кличко доручив Андронову навести лад в компанії, тож заступник опирався зовнішньому впливу.
Молчанова в коментарі ЕП заперечила, що лобіювала призначення Олійника та намагалась впливати на процеси в “Київміськбуді”.
Врешті, у 2024 році Олійник звільнився, а Молчанова вийшла з цієї історії, каже один із співрозмовників. Керівницею “Київміськбуду” призначили Світлану Самсонову, яка раніше працювала з Андроновим у Міністерстві аграрної політики.
Гроші в тумбочці Поки тривав простій “Київміськбуда”, депутати створили тимчасову контрольну комісію з перевірки діяльності забудовника, а інвестори провели десятки мітингів та зустрічей з владою. Шлях розв’язання проблем вималювався один і виглядав як безальтернативний – Київрада виділить кошти на поповнення статутного капіталу компанії.
Врешті так і сталося. Самсонова впродовж пів року готувала компанію до докапіталізації на 2,56 млрд грн. Саме стільки коштів платників податків виділили депутати Київради з місцевого бюджету. Але саму процедуру емісії акцій провів інший керівник – 19 грудня ним призначили бізнесмена Дмитра Нікіфорова.
В коментарі ЕП Нікіфоров пояснив, що Андронов залучив його на фінальному етапі процедури докапіталізації як фахівця з фондового ринку і управління активами. “Основну роботу на висококласному рівні зробила попередня команда. Моя задача була супроводити і очолити процес докапіталізації, а саме випуск акцій і отримання грошей від міста. Ми з цією задачею впоралися”, – заявив Нікіфоров.
Статутний капітал “Київміськбуду” поповнили не живими грошима, а облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП). З цим пов’язаний ще один цікавий епізод. За інформацією двох джерел ЕП, за вплив на ухвалення рішень в компанії після Молчанової почав боротися тогочасний “смотрящий” за Києвом Денис Комарницький.
Комарницький разом з Артуром Палатним, який також фігурує на “плівках” у справі “Чисте місто”, намагалися протиснути рішення поповнити капітал “Київміськбуду” не ОВДП, а живими грошима, і покласти їх на депозит у “правильний” банк. Один із депутатів Київради вважає, що таким чином вони планували отримувати відсотки з понад 2 млрд грн і не поспішати використовувати кошти на добудову квартир.
Один із членів контрольної комісії Київради щодо “Київміськбуду” передав слова Андронова на одному із засідань, що завершити докапіталізацію необхідно встигнути до кінця календарного року, з ОВДП ця процедура буде швидшою і легшою, а з монетизацією облігацій проблем не виникне.
“Через особливості роботи Нацкомісії з фондового ринку, процедурні моменти та бюджетний процес, на початку 2026 року ми б не змогли поповнити капітал. Імовірно, наступне вікно такої можливості припало б аж на кінець року”, – каже долучений до справ співрозмовник.
Чому звільнили Андронова і Нікіфорова Епізод з ОВДП став однією з причин звільнення Андронова з посади голови наглядової ради “Київміськбуду”. Попросили “на вихід” і його протеже Нікіфорова, лише через 7 днів після призначення.
Другою причиною звільнення Андронова була “завелика” самостійність заступника Кличка: за словами співрозмовника ЕП з оточення міського голови, “Віталію та Артуру не сподобалось, що Андронов не радився з ними за ключовими питаннями”.
Сам Андронов в коментарі ЕП відкинув такі припущення і розповів, що його усунення з посади голови наглядової ради “навіть звільненням не можна назвати”. “Для кадрових рішень не треба погоджень. Акціонер може легко змінювати членів і голів наглядової ради, в акціонерному товаристві це, по суті, технічна процедура”, – сказав Андронов.
Схожі слова озвучив Нікіфоров. Він не тримає образи за швидке звільнення і каже, що це “священне право” власника.
“Рокіровка з точки зору корпоративної практики абсолютно законна – акціонер може в будь-який момент змінювати представників у наглядовій раді простим повідомленням. А наглядова рада формує правління під задачі, які бачить. Був певний етап в компанії, потім другий, зараз третій”, – каже Нікіфоров, маючи на увазі, що компанія докапіталізована і нове керівництво може сконцентруватися безпосередньо на будівельних роботах.
“Київміськбуд” “повісили” на Пантелеєва Новим головою наглядової ради замість Андронова став перший заступник Кличка Петро Пантелеєв, новим головою правління – не відомий широкому загалу Валерій Засуцький.
Опитані співрозмовники в один голос називають Засуцького “темною конячкою”. Вперше він з’явився в будівлі на Хрещатику, 36 влітку 2025 року. “Вже ніхто і не згадає, як з’явився Засуцький і хто його привів до Кличка”, – таємничо посміхається один із наближених до міського голови співрозмовників. – “Але останні пів року він методично лобіював власну кандидатуру на посаду президента компанії”.
Новий керівник “Київміськбуда” – колишній співробітник Служби безпеки України. Там він курував будівництво житла співробітникам СБУ.
Пантелеєв не знайшов час поспілкуватися з ЕП – в ці дні Київ долає наслідки російського обстрілу теплоенергетичних підприємств, за які відповідає заступник Кличка. За словами джерела у київській владі, навантаження у вигляді головування в наглядовій раді Пантелеєв сприйняв без ентузіазму.
Майбутнє найбільшого забудовника столиці Яка ситуація у “Київміськбуді” після докапіталізації та оновлення керівництва? Внаслідок емісії акцій частка громади Києва у холдинговій компанії зросла з 80% до 99,87%.
Девелопер має зобов’язання з добудови 120 будинків різного ступеня готовності: загалом необхідно побудувати ще майже 550 тис. кв. м. Кількість інвесторів, які чекають на квартири, перевищує 30 тисяч, каже обізнаний зі справами компанії співрозмовник. До третини вкладників припадає на житлові комплекси, які починали будувати під брендом “Укрбуд”.
Київська міська державна адміністрація (КМДА) очікує, що Кабінет міністрів виділить 2,28 млрд грн на добудову 18 об’єктів “Укрбуду”, бенефіціаром якої був Максим Микитась. У липні 2020 року уряд на виконання рішення президента Володимира Зеленського віддав добудову житла цього ще одного “квазідержавного” забудовника саме “Київміськбуду”. Враховуючи пріоритети держави під час великої війни, навряд чи уряд знайде необхідні кошти.
Безпосередньо на будівельні роботи “Київміськбуд” зможе витратити лише 2 млрд грн з 2,56 млрд – близько 500 млн грн треба буде віддати на погашення чинних боргів перед підрядниками, за кредитами банків та за пайовими внесками бюджету столиці.
Як з’ясували журналісти Bihus.info, до 2023 року президент “Київміськбуду” Кушнір брав у підрядники компанії, що належали його ж оточенню – землякам з Кременчука та колегам по Міноборони. Компанії “Укрбуд Інвест”, “Горбуд”, “Ягуар” та “Будівельно-промислова компанія Ягуар” тільки у 2020-2021 роках отримали від “Київміськбуду” понад 3 млрд грн.
Співрозмовник ЕП у КМДА зауважує: не всі підрядні компанії пов’язані з Кушніром, виплат чекають і звичайні “нейтральні” будівельники.
На запитання: “Хто винуватий у тому, що сталося з “Київміськбудом?”, здається, ніхто не шукає відповіді. Міська влада гучно оголошувала про проведення аудиту відомими міжнародними компаніями Baker Tilly та Ernst & Young.
Колишній перший заступник Кличка та тодішній голова наглядової ради “Київміськбуду” Микола Поворозник відмовився надати журналістові ЕП на ознайомлення звіт аудиторів. Але навряд чи там знайшлося б щось цікаве. Річ у тім, що існує три види аудитів: фінансової звітності, відповідності та ефективності. КМДА замовляла проведення лише аудиту фінансової звітності.
Ба більше, як повідомив ЕП співрозмовник, ознайомлений зі станом справ у “Київміськбуді”, повний текст аудиту фінансової звітності від Baker Tilly безповоротно втрачений – у членів правління, наглядової ради та депутатів Київради є тільки скорочена версія звіту, в якій “немає нічого корисного”.
Один із співрозмовників ЕП насамкінець каже: “В період Кушніра було одноосібне архаїчне управління. Він не врахував ризики, тому компанія опинилась в нокдауні”. За його словами, подібна ситуація не повинна трапитись у майбутньому, адже статут переписали під “найкращі практики” корпоративного управління і суттєво розширили повноваження акціонера – громади Києва.