“Країна вже понад десять років бореться з надмірним впливом Китаю”, — write: epravda.com.ua
Про це йдеться у статті New York Times.
“Індонезійські робочі місця не витримують конкуренції з Китаєм. Країна вже понад десять років бореться з надмірним впливом Китаю на всі аспекти своєї економіки”, – пише видання.
“Тиск став настільки сильним, що попередній президент Індонезії погрожував введенням тарифів на китайські товари на рівні 200 відсотків. А нинішній президент Прабово Субіанто навіть закликав топити судна, що перевозять контрабандний текстиль, більшість з яких прибуває з Китаю”, – говориться у публікації.
Видання звертає увагу на прискорення китайського експорту на тлі сповільнення економічного зростання. Оскільки споживання всередині країни є слабким, китайські фабрики, підживлювані державними кредитами та підтримкою, звернулися до Південно-Східної Азії через її близькість та ринковий потенціал. Населення однієї лише Індонезії становить 284 мільйони.
“Темпи експорту з Китаю до Південно-Східної Азії лише зросли після запровадження паном Трампом останніх тарифів на китайські товари, які фактично закрили найбільший ринок Китаю – Сполучені Штати. Протягом кількох місяців експорт Китаю до Південно-Східної Азії стрімко зростав – минулого місяця на 17,5 відсотка порівняно з попереднім роком. За останніми даними, у квітні щомісячний імпорт китайських товарів до Індонезії зріс на 51%”, – пише NYT.
“Сплеск китайського експорту в регіон викликав гнів Трампа, який вважає, що Китай робить все більше для того, щоб перенаправляти свої товари через інші країни, щоб уникнути його нових податків на американських імпортерів. Цього тижня Індонезія та США домовилися про торговельну угоду, яка передбачає 19-відсоткове мито на індонезійські товари в США або ще більше мито, якщо буде встановлено, що товари перенаправляються через Індонезію з країни з вищою тарифною ставкою”, – говориться у статті.
“Але економісти кажуть, що явище, яке розлютило Трампа не є таким великим фактором в Індонезії, як у таких країнах, як В’єтнам. Більшість китайських товарів, що надходять до Індонезії, розкуповують індонезійські споживачі”, – зазначає NYT.
Індонезія стала залежною від Китаю щодо інвестицій, які допомагають розбудовувати її інфраструктуру. Це також найбільший покупець природних ресурсів, таких як пальмова олія та вугілля, які є рушійною силою індонезійської економіки.
Але здатність Китаю виробляти дешеві товари у величезних масштабах за допомогою щедрих державних субсидій експортерам призвела до того, що Індонезія частіше програє в торгівлі з Китаєм. Економіка Індонезії настільки переплелася з економікою Китаю, що, за однією з оцінок, коли економіка Китаю сповільнюється на один відсотковий пункт, це призводить до зниження темпів економічного зростання Індонезії на 0,3 відсоткових пункти.
“На початку 2000-х років регіональний торговельний блок Асоціація держав Південно-Східної Азії уклав пакт з Китаєм, який зобов’язав країни знизити свої тарифи. Індонезія, яка є членом АСЕАН, знизила майже всі свої бар’єри для китайських товарів.
Це стало головною причиною того, що Китай розглядає АСЕАН як ринок, де він може диверсифікувати свій експорт”, – говориться у публікації.
Нагадаємо:
Раніше повідомлялося, що китайські автовиробники, такі як BYD, Chery, Changan, GAC Auto та SAIC Motor, оголосили про нові проєкти або розширення своїх заводів за кордоном з 2023 року. Популярними напрямками для інвестицій є Таїланд, Індонезія та Бразилія.
Також повідомлялося, що Apple запропонувала витратити 100 млн дол на виробничі потужності в Індонезії після того, як уряд цієї південно-східної азійської країни заборонив продавати свої останні iPhone.
Індонезія назвала пропозицію Apple несправедливою. Наприклад, Apple вклала понад 244 трильйони рупій (15 мільярдів доларів) у виробничі потужності у В’єтнамі, де продажі її продукції на ринку становлять лише близько 1,5 мільйона одиниць. У академії розробників в Індонезії Apple інвестувала лише близько 1,5 трильйона рупій, а там вона продає близько 2,5 мільйона пристроїв.
Потім повідомлялося, що Apple планує інвестувати 1 мільярд доларів у виробничий завод в Індонезії, який виробляє компоненти для смартфонів та інших продуктів.
Та Індонезія заявила, що і пропозиція американського технологічного гіганта інвестувати $1 млрд у місцеве виробництво все ще недостатня для виконання вимог країни щодо місцевого контенту.
Індонезія та Apple домовилися про зняття заборони на продаж iPhone 16 лише після 5 місяців перемовин.
Також повідомлялося, що Трамп пригрозив країнам БРІКС 100%-ми митами, якщо вони створять власну валюту замість долара. БРІКС – це обєднання найбільших за площею і населенням країн, що розвиваються, засноване у 2009 році. До нього входять Бразилія, Росія, Індія і Китай, пізніше додались Південно-Африканська Республіка, Іран, Єгипет, Ефіопія, Об’єднані Арабські Емірати та Індонезія.