“Через неузгодженість бюджетних програм державної підтримки
сільськогосподарських товаровиробників значну частину підтримки отримали
великі агрохолдинги. ”, — write: epravda.com.ua
Про це повідомляє Рахункова палата.
Аудитори порівняли порядки отримання держпідтримки в межах двох бюджетних програм: щодо підтримки фермерських господарств та інших виробників сільськогосподарської продукції (Порядок №918) та щодо субсидій товаровиробникам, які працюють у зонах бойових дій (Порядок №886).
Аудит показав, що перший не містив обмежень щодо розміру земель чи громадянства отримувачів, а другий встановив ліміт площ і вимогу щодо українського громадянства засновників компаній.
“Ця неузгодженість призвела до отримання значної частини підтримки великими агрохолдингами. До прикладу, у 2024 році 49 отримувачів, які належать до 31 корпоративної групи, отримали понад чверть мільярда гривень – 16% усіх видатків за програмою”, – говориться у повідомленні.
“Також 67 млн грн державної підтримки були надані підприємствам, що мають іноземних бенефіціарів, а понад 36 млн грн – суб’єктам, які мали податкову заборгованість”, – виявили аудитори.
Аудит встановив, що Порядок №918 не забороняв подавати заявки на підтримку господарствам і фізичним особам, які фактично є пов’язаними між собою особами (в розумінні визначень Податкового кодексу України) і їхні сумарні виробничі потужності за обсягами не відповідали б встановленим критеріям.
У Державному аграрному реєстрі відсутній механізм автоматичної перевірки пов’язаності заявників.
Державна підтримка сільгоспвиробників також не повною мірою відповідала принципам доступності та відкритості, зокрема через технічні збої Державного аграрного реєстру, зазначає Рахункова палата за результатами аудиту.
У 2024 році та першому півріччі 2025 року на підтримку аграріїв було надано понад 5,2 млрд грн. Це кошти, отримані в межах програм Ukraine Facility, МБРР (проєкт ARISE) та кошти резервного фонду Державного бюджету України.
Сільськогосподарські товаровиробники відповідно до Порядку № 918 мають можливість подавати заявки на державну підтримку через особистий електронний кабінет у системі ДАР.
У цій системі зареєстровано понад 207 тис. потенційних отримувачів. Отримати підтримку можуть виробники, що мають у власності та/або користуванні від 1 до 120 га земель сільськогосподарського призначення, від 3 до 100 голів великої рогатої худоби (корів) чи від 5 до 500 голів маточного поголів’я кіз та/або овець, ідентифікованих та зареєстрованих відповідно до законодавства.
Такі виробники повинні бути громадянами України та не мати заборгованості перед державним бюджетом. Також у 2025 році право на отримання підтримки мали отримувачі, які не отримували бюджетні кошти у 2024 році.
“Водночас аудит засвідчив, що процес отримання цієї підтримки аграріями не у повній мірі відповідає принципам доступності. Адже фактично подати заявку на отримання допомоги змогло лише близько третини аграріїв від потенційної кількості”, – говориться у повідомленні.
“Основною причиною неповного охоплення суб’єктів підтримкою є обмеженість бюджетних ресурсів. Також прийому заявок завадили численні технічні збої у роботі ДАР, зокрема, проблеми з авторизацією користувачів у ньому через державні сервіси”, – зазначають аудитори.
Лише частково забезпечена і прозорість реалізації програм. У зазначений період аграріям виплатили понад 5,1 млрд грн субсидій і дотацій. Однак у публічному доступі наявні дані лише про 29% фактично наданої державної підтримки.
“Процедура оприлюднення реєстрових даних загалом не визначена, що створювало ризики непрозорого розподілу коштів та обмежило можливості публічного контролю”, – стверджує Рахункова палата.
Нагадаємо:
Уряд ухвалив рішення про збільшення розміру часткового відшкодування вартості будівництва ферм для утримання великої рогатої худоби на прифронтових територіях з 25% до 50% вартості.
Наприкінці серпня стало відомо, що аграріям, які побудували або реконструювали тваринницькі ферм, до кінця року компенсують витрати за будівництво.
Також повідомлялося про прийом заявок на отримання часткової компенсації вартості будівництва та/або реконструкції ферм і комплексів для утримання великої рогатої худоби, доїльних залів та потужностей з переробки побічних продуктів тваринництва.
Раніше повідомлялося, що аграріям які побудували або реконструювали тваринницькі ферм, до кінця року компенсують витрати за будівництво.
Раніше повідомлялося, що військові дії, зростання виробничих витрат, релокація та невизначеність на ринку стримують фермерів від нарощення поголів’я корів, зазначають у Асоціації виробників молока.