“Забій свиней”: як онлайн-шахраї заробляють мільярди доларів на криптоскамі

Під час пандемії, коли мільйони людей по всьому світу сиділи вдома, поширеною стала нова шахрайська схема на ринку криптовалют – pig-butchering (“забій свиней”).

До жертви (“свині”) втираються у довіру нові “друзі”, далі, “відгодувавши” її, пропонують вигідні інвестиції, а потім починають спустошувати крипторахунки. “Свиню забивають”, коли всі гроші вже викачані, а “друзі” зникають. Здавалося б, що ця схема банальна, проте люди по всьому світу втрачають через неї мільйони доларів.

Як досвідченого банкіра зі США “розвели” на 50 млн дол? Чому центром “забою свиней” є М’янма і Камбоджа? І як не стати жертвою шахраїв?

Що таке pig-butchering Pig-butchering (“забій свиней”) – це вид онлайн-шахрайства, пов’язаний, з одного боку, з інвестиціями (найчастіше – в криптовалюти), а з іншого – з романтичними стосунками в мережі.

Чому схема так називається? За аналогією з тим, як довго вирощують свиней перед забоєм, у pig-butchering шахраї довго і ретельно втираються у довіру до жертви – від кількох тижнів до кількох місяців. Часто такий вид шахрайства спрямований проти самотніх людей похилого віку.

За даними Американського Інституту миру (USIP), перші випадки такого шахрайства зафіксували в Китаї у 2018 році, а пандемія стимулювала його “вибухове” зростання.

Як працює схема? Скамери ініціюють “холодний контакт” із потенційним клієнтом через соцмережі, додатки для знайомств або телефонні дзвінки. Вони грають у довгу гру, працюючи над встановленням довіри. Це може мати вигляд дружби або роману, що зароджується.

Шахраї найчастіше мають фальшивий онлайн-профіль з привабливою аватаркою (як правило, вкраденою у когось іншого чи згенерованою ШІ) та фотографіями, що свідчили б про розкішний спосіб життя.

Так вони маскуються під привабливих самотніх людей чи успішних інвесторів, яким довіряють. Одна із найпоширеніших тактик – “розпорошитися і чекати”: розіслати тисячі загальних текстових повідомлень на величезну кількість акаунтів через соцмережі, SMS та додатки для знайомств, чекаючи, поки потенційна жертва “клюне”.

Після того, як користувач відповів на перше повідомлення, шахрай підбирає слова, аби завоювати довіру. Спілкування може тривати протягом тижнів чи місяців.

Втершись в довіру, скамер “випадково” згадує про “вигідну інвестиційну можливість”, заохочуючи “почати з малого”. Далі зацікавлений клієнт переказує кошти на контрольовані шахраями крипторахунки.

Клієнтам дозволяють повернути незначні суми стартових “інвестицій”, аби зберегти довіру, але щойно скамери отримують великі гроші або ж “свиня” розгадує схему, то вони зникають.

Шахраїв добре готують для роботи: їм роздають детальні інструкції, як обдурювати жертв. Зокрема, книги з основ роботи крипторинку та алгоритми, як запобігти видаленню фальшивих акаунтів у соцмережах.

Також серед інструкцій – підказки, як “розговорити” жертву на різноманітні теми: футбол, музика, книги чи садівництво. А також – як за допомогою, здавалося б, невинних запитань, визначити статки потенційного клієнта.

Крім цього, скамерам розповідають, як розвивати у додатках для знайомств романтичні відносини з жертвою. “Компліменти, побажання гарної ночі, коли жертва лягає спати – ці та інші прийоми є ефективною психологічною зброєю”, – пише The Economist.

В’язні-шахраї у Південно-Східній Азії Часто самі шахраї, які прикидаються друзями у соцмережах, також є жертвами, яких експлуатують злочинні синдикати. За оцінками ООН, у 2023 році щонайменше 220 тисяч людей були змушені працювати на “скам-центри” у М’янмі та Камбоджі.

Загалом, людей із понад 70 країн продали на шахрайські “ферми” і “парки” в Південно-Східній Азії. Багато з них – випускники університетів зі знанням іноземних мов з бідних країн, яких заманили у рабство обіцянкою добре оплачуваної роботи в колл-центрі.

Таких працівників тримають на “фермах” у жахливих умовах. “Якщо ти не знаходиш жертву, тебе б’ють струмом. Були випадки, коли жінок потім продавали у сексуальне рабство. Аби врятуватися, в’язні змушені просити родичів платити величезні викупи”, – розповідав угандієць Джаліл, якому вдалось вибратись із рабства у М’янмі. У пастку він потрапив, відгукнувшись на фейкове оголошення про добре оплачувану роботу у сфері маркетингу.

Такі “парки” процвітають насамперед у найбідніших країнах Південно-Східної Азії: М’янмі, де на тлі триваючої громадянської війни панує беззаконня, та у корумпованій Камбоджі, де владі платять, аби вона закривала на це очі.

“Парки” і “ферми” захищені високими парканами із колючим дротом, камерами спостереження та озброєною охороною – все для того, аби в’язні-шахраї не втекли. В одному такому “парку” можуть утримувати до тисячі поневолених шахраїв.

Зростає кількість злочинних мереж і за межами Південно-Східної Азії: в Африці, Європі, на Близькому Сході та в Південній Америці. Торік одну з них виявили на острові Мен біля берегів Великої Британії.

Деякі шахрайські операції проводяться з готелів: злочинці орендують кілька поверхів, ставлять металеві ворота і наймають озброєну охорону, а власники готелів закривають на це очі. За даними аналітичного центру United States Institute of Peace (USIP), близько 500 тисяч людей безпосередньо працюють шахраями.

В індустрії скамерів немає жодних фізичних обмежень – потрібен лише доступ до Інтернету, відповідно, бар’єри для входу низькі, а прибутки високі. Це дозволяє зловмисникам залучати до своїх “ферм” владу, особливо в бідних азійських країнах.

“Там немає правоохоронних органів, такі центри, по суті, і є законом”, – пояснив Кріс Урбен, який 25 років пропрацював в американському Управлінні з боротьби з наркотиками.

За словами аналітиків, онлайн-шахрайство стало основою економіки Камбоджі, М’янми і Лаосу. За їхніми підрахунками, ця індустрія в Камбоджі приносить понад 12,5 млрд дол. на рік, що еквівалентно половині офіційного ВВП країни.

Таким чином, офіційна економіка там – будівництво і готельний бізнес тощо – також залежить від шахрайства. “Рівень корумпованості державних суб’єктів у таких країнах, як Камбоджа, перевищує те, що ми бачили в наркодержавах Латинської Америки 1990-х років”, – визнав експерт з питань організованої злочинності в Південно-Східній Азії Джейкоб Сімс.

Навіть на Філіппінах, відносно стабільному союзнику США, поширені такі “парки”. У 2024 році місцева поліція з’ясувала, що мер невеликого містечка Бамбан Аліса Го була причетною до “ферми”, навіть більшої, ніж саме місто. Виявилося, що Го зовсім не філіппінка, а китаянка, яка виграла вибори за підробними документами. У 2019-2024 роках через її рахунки пройшло близько 24,5 млрд песо (42 млн дол).

Їй спочатку вдалося втекти за допомогою корумпованих посадовців, але з часом Го знайшли в Індонезії і екстрадували на Філіппіни, де висунули звинувачення у відмиванні грошей, торгівлі людьми та корупції.

Філіппінці побоюються, що інші місцеві “шефи шахрайства” йтимуть у політику, як і Го. Ба більше, онлайн-шахрайство там вважають загрозою національній безпеці.

Як через “свинобійню” збанкрутував банк у США За оцінками експерта з китайської організованої злочинності Мартіна Пурбріка, річний дохід від онлайн-шахрайства по всьому світу вже перевищує 500 млрд дол. Це ставить його в один ряд із незаконною торгівлею наркотиками як один з найбільших “чорних” секторів у світі.

За даними ФБР, збитки від інвестиційних афер в США зросли на 22% у 2023 році до понад 12,5 млрд дол.

“Це набагато більше, ніж збитки від квартирних крадіжок чи викрадення автомобілів. Сума, найімовірніше, серйозно занижена, оскільки багато жертв просто не подають заяв у поліцію”, – каже колишня прокурорка США Ерін Вест.

За її словами, реальна сума, яку крадуть в американців щороку, становить близько 50 млрд дол. Вест вважає, що приблизно один зі 100 американців щорічно стає жертвою онлайн-шахрайства.

Чи не найвідомішою жертвою схеми “забою свиней” вважається гендиректор невеликого банку Heartland Tri-State Bank в американському штаті Канзас Шан Хейнс, який втратив не лише власні кошти, а й 47 млн дол., які належали установі.

Як керівник Heartland Tri-State Bank та ексголова Асоціації банкірів Канзасу, 53-річний Шан Хейнс мав би знати все про ризики онлайн-шахрайства. Зразковий сім’янин і за сумісництвом пастор місцевої церкви, він не здавався схильним до необачних вчинків. А як досвідчений інвестор, Хейнс, на перший погляд, не потребував сумнівних схем швидкого збагачення – він уже заробив багато грошей, торгуючи криптовалютами на азійських біржах.

Проте був один нюанс – банкір мав адміністративні проблеми з репатріацією дивідендів з Азії до США, тож потребував додаткових коштів, щоб розібратися з документами та повернути свої мільйони додому. Тому, коли “інвестиційний радник з Австралії” у соцмережах запропонував йому “вигідну інвестиційну можливість”, той погодився.

За майже 6 місяців Хейнс переказав на шахрайські анонімні крипторахунки (які виглядали як справжні) не лише власні заощадження та кошти, відкладені на оплату навчання доньки в коледжі, а й кошти своєї церкви та 47 млн дол. банку Heartland Tri-State. Проте обіцяного прибутку так і не отримав.

Для фінустанови збитки виявились фатальними: Heartland Tri-State став одним із п’яти банків, які збанкрутували у Сполучених Штатах у 2023 році.

Проте навіть після того, як у справу втрутилось ФБР, пред’явивши Хейнсу звинувачення у розкраданні, він не одразу змирився із тим, що його обдурили “скамери”. Зрештою, банкір визнав провину та зараз відбуває 24-річний термін ув’язнення.

Як з’ясували прокурори, Хейнс став жертвою схеми “забою свиней” наприкінці 2022 року. Він почав “купувати криптовалюту” після спілкування з “інвестиційним радником” у WhatsApp: шахрай направив його на фальшиву криптобіржу, на якому банкір “відстежував” свій фейковий баланс.

У травні 2023 року Шан почав переказувати кошти з Heartland Tri-State Bank на рахунки, контрольовані шахраями, стартувавши з 5 тис. дол. Через два тижні він зробив ще два перекази уже по 1,5 млн дол.

З часом суми зростали: Хейнс розпорядився, щоб банк спочатку переказав на криптогаманець двома платежами 6,7 млн дол., а потім – ще 10 млн дол.

Під впливом неправдивих заяв Хейнса співробітники Heartland Tri-State обійшли власну політику щодо переказів і лімітів, схвалюючи його транзакції. “Домінуюча роль гендиректора в банку і авторитет у суспільстві сприяли небажанню співробітників Heartland ставити під сумнів або повідомляти про ймовірні шахрайські дії раніше”, – пояснили прокурори.

Відмивання грошей і диверсифікація Один із способів боротьби із “забоєм свиней” – відстежувати рух коштів. За даними аналітичної компанії Chainalysis, яка прослідкувала рух криптовалюти ошуканого банкіра Хейнса, злочинна мережа передала відмивання вкрадених у нього грошей на аутсорс через платформу Huione Guarantee.

Huione Guarantee – це китайськомовна онлайн-платформа, створена у 2021 році нібито для торгівлі нерухомістю та автомобілями. Насправді ж вона обробляє сотні мільярдів “чорних” доларів на рік і належить злочинному камбоджійському конгломерату Huione Group.

Після відмивання рух коштів стає важче відстежити. Хоча нещодавні розслідування свідчать про те, що ці гроші навколо нас.

У 2023 році Сінгапур розпочав масштабну боротьбу з відмиванням грошей: поліція вилучила майно, золоті злитки, готівку та інші активи на понад 2 млрд дол. Шахрайські гроші виводяться і за межі Азії. Прокуратура країни звинуватила китайських шахраїв у відмиванні грошей в американських банках.

Ті ж мережі, які обдурюють американців, таких як банкір Хейнс, диверсифікують свою діяльність і на інші види онлайн-злочинності – кібератаки з вимогами викупу та крадіжку персональних даних.

“Ці синдикати стають все більш витонченими суб’єктами кіберзагроз, вони використовують шкідливе програмне забезпечення для викрадення інформації. Вони часто продають отриману інформацію в Інтернеті іншим шахраям та кіберзлочинцям.

Такі мережі все частіше наймають людей з навичками аналізу даних та програмістів”, – підкреслив представник Управління ООН з наркотиків і злочинності Джон Войцик. Тож цілком ймовірно, що крах Heartland Tri-State Bank – це не пік “забою свиней”, а лише початок.

Як виявити шахрайство Схему “забою свиней” можна виявити за допомогою простих маркерів: як правило, встановлення контакту починається з випадкових непрошених пропущених дзвінків чи повідомлень через додатки для знайомств з фальшивими профілями.

Також “червоними прапорцями” можуть бути несподіваний романтичний інтерес з боку незнайомців та запити на особисту інформацію.

Після входження в довіру шахраї пропонують “вигідну” інвестицію – занадто хорошу, щоб бути правдою. Для неї використовується шахрайський вебсайт або додаток, який виглядає як справжній, з прогресивно зростаючими мінімальними інвестиційними порогами.

Аби уникнути шахрайства, фахівці радять перевіряти профілі підозрілих осіб. До того ж, шахраї уникають розголошення номера у Whatsapp і надають перевагу додаткам, де їхній номер прихований, таким як Telegram або Wechat. А також – уникають відеодзвінків.

Крім цього, аби захистити себе від онлайн-шахраїв, рекомендують обмежити персональну інформацію, якою ви ділитеся в Інтернеті. Ще одна ключова порада – ніколи не переказувати грошей нікому, з ким щойно познайомилися в мережі: шахраї можуть попросити надіслати гроші, щоб оплатити їхню поїздку до вас.

У Meta радять додавати двофакторну чи селфі-ідентифікацію перед входом в акаунт, перевіряти повідомлення на наявність орфографічних помилок, а також – ретельно вивчити походження того, що може здатися “вигідною інвестпропозицією”.