“Що таке СВАМ і хто від нього постраждає найбільше?”, — write: epravda.com.ua
Це змусить євросоюзівських імпортерів переорієнтуватися на ввезення в ЄС низьковуглецевих товарів або спробувати перекласти свої видатки, пов’язані з купівлею сертифікатів CBAM, на виробників у третіх країнах.
Найбільше від CBAM постраждають країни, виробники яких експортують в ЄС значний обсяг відносно дешевих вуглецевоємних товарів і не застосовують внутрішнє вуглецеве ціноутворення. Це загрожує й українському експорту в ЄС, на чому наголошують вітчизняні промислові виробники та галузеві асоціації.
За оцінками GMK Center, найбільше через CBAM постраждає металургійна галузь: у 2030 році вона може втратити 1,6 млрд дол. Загальні втрати інвестицій в українську економіку у 2026-2030 роках оцінюються 2,7 млрд дол., а втрати експорту – 4,7 млрд дол. До 2030 року CBAM може зробити неконкурентоспроможним український експорт цементу, добрив, чавуну, квадратних заготовок і сортового прокату, зважаючи на їх високу вуглецеву інтенсивність та необхідність здійснення відповідних CBAM-виплат.
Як виробникам підготуватися до цих змін та мінімізувати негативні наслідки?
Що таке СВАМ Механізм прикордонного вуглецевого коригування – це інструмент екологічної політики ЄС для боротьби із зміною клімату і досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року, що застосовується до імпортованих продуктів.
Мета CBAM – запобігти “витоку вуглецю”, коли компанії переносять виробництва до країн з менш жорсткими екологічними нормами, і створити рівні умови конкуренції між товарами, виробленими в ЄС та імпортованими з третіх країн.
СВАМ доповнює систему торгівлі викидами ЄС (EU ETS), застосовуючи еквівалентний набір правил до імпорту товарів на митну територію ЄС. Очікується, що CBAM також сприятиме просуванню декарбонізації в країнах поза межами ЄС.
З 1 жовтня 2023 року до 31 грудня 2025 року діє перехідний період CBAM, під час якого євросоюзівські імпортери зобов’язані подавати звіти про викиди парникових газів від виробництва за межами ЄС певних видів імпортованих товарів без фінансових зобов’язань купівлі та здавання сертифікатів за включені викиди.
Список товарів, щодо яких слід звітувати, є в додатку 1 до регламенту CBAM за кодами комбінованої номенклатури (CN-кодами). СBAM охоплює імпортовані в ЄС товари, виробництво яких пов’язане з високим рівнем викидів парникових газів.
Під CBAM підпадають зокрема залізо та сталь включно з виробами з них (труби, дріт, резервуари, цистерни, баки, гвинти, болти, гайки, шурупи), цемент, азотні добрива, алюміній та вироби з нього, електроенергія та водень.
Імпортери в Європейському Союзі повинні звітувати щодо виробництва діоксиду вуглецю (СО2), закису азоту (для деяких добрив), перфторвуглецевих сполук (для деяких виробів з алюмінію). Також у звітах потрібно надавати інформацію про включені викиди прекурсорів – певних видів вхідної сировини.
Для збирання такої інформації імпортери ЄС повинні звернутися до виробників товарів із запитами. Для невеликих партій товарів, вартість яких не перевищує 150 євро, застосовується виняток граничного мінімуму (de minimis), який звільняє імпортерів від зобов’язання звітувати за CBAM щодо товарів у цих партіях.
Постійний період СВАМ З 1 січня 2026 року починається постійний період СВАМ, що передбачає виконання уповноваженими декларантами CBAM фінансового зобов’язання з купівлі та погашення сертифікатів CBAM, кожен з яких відповідатиме одній тонні CO2-еквіваленту включених викидів в імпортованих товарах CBAM.
Задекларовані включені викиди мають бути верифікованими акредитованим верифікатором. У 2026-2034 роках діятимуть безкоштовні квоти на викиди СВАМ, які будуть поступово зменшуватися відповідно до вилучення безкоштовних квот у системі EU ETS. Обсяги включених викидів, для яких потрібно буде купувати сертифікати СВАМ, будуть поступово збільшуватися до 100% у 2034 році.
ЄС розглядає пакет пропозицій Omnibus, у якому пропонується спрощення для невеликих імпортерів товарів CBAM шляхом запровадження нового граничного мінімуму маси – 50 тонн. Компанії, які імпортують менше 50 тонн товарів CBAM за рік, будуть звільнені від звітності та платежів за CBAM. Це дозволить зберегти близько 99% викидів у межах CBAM, звільнивши від звітності 90% імпортерів.
Особливістю СВАМ є різні звітні періоди для операторів виробничих установок та імпортерів. Як правило, для операторів виробничих установок типовим звітним періодом є календарний рік. Імпортери ЄС звітують про обсяги включених викидів в імпортованих товарах, що охоплені СВАМ, щокварталу. Вони використовують дані виробників, зібрані в останньому завершеному звітному періоді.
З 2027 року імпортери ЄС повинні будуть купувати сертифікати СВАМ для оплати включених викидів імпортованих товарів, охоплених СВАМ. У 2027 році це буде оплата за викиди 2026 року. Ціна сертифікату CBAM буде прив’язана до ринкової ціни квот у Європейській системі торгівлі викидами. Вона розраховуватиметься як середнє значення цін закриття квот EU ETS на аукціонній платформі, оновлюватиметься щотижнево і виражатиметься в євро за тонну CO2-еквіваленту.
Українські виробники та експортери товарів, охоплених СВАМ, уже зіткнулися з вимогою імпортерів ЄС щодо надання інформації про включені викиди. Поки що це звітування відбувається без обов’язкової верифікації, однак з початком постійного періоду СВАМ підтвердження достовірності даних стане обов’язковим.
Якщо дані про викиди будуть недоступні, уповноважені декларанти зможуть використовувати значення за замовчуванням без кількісних обмежень. Однак імпортерам з огляду на фінансові зобов’язання, пов’язані з купівлею сертифікатів CBAM, буде вигідніше використовувати фактичні значення включених викидів, особливо якщо це конкурентні низьковуглецеві товари.
Для безперешкодного експорту продукції в ЄС українським виробникам товарів, охоплених СВАМ, необхідно якомога швидше налагодити моніторинг викидів, збір даних та розрахунок питомих включених викидів відповідно до методології СВАМ.
Розрахунок фінансових зобов’язань Для розрахунку кількості сертифікатів СВАМ є така формула.
Вона враховує, що від фактичних питомих включених викидів в імпортованих товарах віднімається добуток бенчмарку СВАМ на коефіцієнт СВАМ, що враховує питомі викиди безкоштовного розподілу квот EU ETS, та віднімаються питомі викиди, за які сплачено в країні походження товару. Таким чином, кількість сертифікатів СВАМ, що потрібно здати, дорівнює добутку вартості питомих викидів, яку необхідно сплатити, на кількість імпортованих товарів у ЄС.
Якщо сплачена ціна за питомі викиди в третій країні дорівнює або вище ціни сертифіката, імпортери ЄС не будуть нести фінансові зобов’язання СВАМ. Тому Україні слід ввести систему торгівлі викидами, що забезпечить ціновий паритет вартості викидів з EU ETS і дозволить залишати сплачені кошти за викиди в країні.
Єврокомісія ще не надала значення бенчмарків (еталонних показників) CBAM, тому імпортерам та виробникам у третіх країнах складно оцінити кількість сертифікатів СВАМ, які потрібно буде купувати, навіть знаючи фактичні значення питомих включених викидів. У документі з питань та відповідей щодо СВАМ зазначено, що бенчмарки СВАМ базуватимуться на комбінації бенчмарків EU ETS.
Бенчмарки CBAM не обов’язково будуть фіксованими числами, оскільки в деяких випадках можуть знадобитися специфічні дані установок. У деяких випадках може існувати бенчмарк CBAM для кожного коду CN. Також можливо, що контрольні показники CBAM будуть встановлюватися для груп кодів CN (наприклад, для категорії агрегованих товарів), якщо відповідні виробничі процеси подібні.
Можуть існувати і різні бенчмарки CBAM для одного коду CN. Мета визначення бенчмарків полягає в розробці методології, яка відображає правила безкоштовного розподілу квот EU ETS і водночас обмежує тягар для зацікавлених сторін.
Бенчмарки в EU ETS ґрунтуються на показниках викидів десяти найкращих установок. Якщо аналогічний підхід застосують до СВАМ, то для імпорту 2026 року фінансові зобов’язання щодо купівлі сертифікатів СВАМ в імпортерів товарів з питомими включеними викидами, що перевищують бенчмарки, будуть вищими, ніж очікується від коефіцієнта СВАМ 97,5%, який відображає скасування безкоштовних квот. Чим сильніше фактичні викиди перевищують бенчмарк, тим більше сертифікатів СВАМ потрібно буде придбати для покриття викидів.
Приклад розрахунку фінансових зобов’язань Розглянемо приклад розрахунку кількості сертифікатів для умовного імпорту в ЄС 100 тонн виробів із сталі з кодом УКТЗЕД 7216 (CN 7216) – кутики, фасонні та спеціальні профілі із заліза або нелегованої сталі з фактичними включеними питомими викидами 3 тонни СО2/т (виробник 1) та 2 тонни СО2/т (виробник 2).
Орієнтовний бенчмарк EU ETS для такої продукції становить 1,95 тонни СО2. Вартість товару – 600 євро за тонну. Вартість вуглецевої квоти EU ETS – 80 євро за тонну СО2, а ціна за сплачені викиди вуглецю – 1 євро за тонну СО2.
Підставивши значення в описану вище розрахункову формулу та підставивши вартість вуглецевої квоти, отримаємо такий графік фінансових зобов’язань з купівлі сертифікатів СВАМ імпортером продукції виробників 1 та 2.
Вартість сертифікатів СВАМ при імпорті продукції виробника 2 з початком постійного періоду СВАМ у 2034 році суттєво менша, ніж у виробника 1, і ця різниця зменшується до 2034 року, коли скасовують безкоштовні квоти на викиди.
Частки додаткових витрат на сертифікати СВАМ від вартості продукції представлені нижче. Уже у 2026 році імпортер продукції виробника 1 буде нести додаткове фінансове навантаження на оплату СВАМ у розмірі 14,2% від вартості імпорту, тоді як при імпорті аналогічної, але менш вуглецевомісткої продукції виробника 2 додаткові витрати становитимуть лише 1% від вартості імпорту.
Висновки Для збереження експорту в ЄС виробникам товарів, охоплених СВАМ, необхідно розглянути заходи з декарбонізації і з 2026 року випускати продукцію з питомими включеними викидами, нижчими або близькими до показників ЄС. Це актуально для дешевих товарів з високими значеннями питомих включених викидів.
Навіть якщо відтермінування введення фінансових зобов’язань щодо СВАМ для українських експортерів відбудеться у зв’язку з війною, воно буде тимчасовим і не змінить необхідності імплементації заходів декарбонізації. Вибравши політичний курс на вступ у ЄС, Україна бере на себе відповідні зобов’язання в кліматичній політиці, а CBAM є ринковим механізмом підготовки до такої кліматичної політики.
Співавтори – Семен Драгнєв, кандидат технічних наук, експерт Біоенергетичної асоціації України, Тетяна Желєзна, кандидатка технічних наук, експертка Біоенергетичної асоціації України
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції “Економічної правди” та “Української правди” може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.