“Державні компанії втрачають персонал, програючи боротьбу приватному сектору. В лідерах по найму оборонка, ІТ та будівництво.”, — write: epravda.com.ua
Створено “Газорозподільні мережі України” (група “Нафтогаз” інтегрувала 27 облгазів, які обслуговують 94% споживачів, раніше конфіскованих у групи Дмитра Фірташа). Реорганізовано ДП “Ліси України”, яке працевлаштувало майже 23 тисячі українських лісників з різних лісгоспів.
Проте, якщо не враховувати ці надбання разом із їх персоналом, то у порівнянні з 2021 роком держпідприємства зменшили кількість персоналу на чверть. Тоді як у приватному секторі зараз працює на 13% менше людей, ніж до початку великої війни.
Про це свідчить аналіз ЕП даних фінансових звітів тисячі найбільших українських компаній за 2024 рік, в яких всього працевлаштовано приблизно 1,35 мільйона осіб.
Найбільших втрат держсектору принесла “Укрзалізниця”. У 2021 році там працювали 237 тисяч осіб, а у 2024 році – лише 178 тисяч. Далі “Укрпошта”, де за цей період штат скоротився вдвічі – з 60 тисяч до 32 тисяч.
На додачу до міграції та часткової окупації активів штат зменшує і мобілізація. Станом на кінець 2024 року 10,5 тисячі працівників “Укрзалізниці” перебувають у лавах ЗСУ – це приблизно 5% персоналу. На початку минулого року гендиректор “Укрпошти” Ігор Смілянський повідомляв, що на той момент було мобілізовано 768 робітників – приблизно 2% персоналу (у компанії традиційно працює більше жінок, ніж на залізниці).
І якщо ці причини притаманні і приватному сектору, то з другою проблемою боротися складніше: державним компаніям важче конкурувати за кадри на ринку праці, на якому дедалі сильніше відчувається дефіцит, особливо у виробничій сфері.
Зарплати в “Укрзалізниці” нижчі за ринкові, пояснював колишній голова правління компанії Євген Лященко. Через це дефіцит кадрів за деякими професіями сягає 20-30%. “У нас 2 тисячі (більше 5%) незаповнених вакансій в Україні”, – зазначав керівник “Укрпошти” в інтерв’ю Forbes.
Як результат медіанний показник скорочення персоналу в державних компаніях за три роки становить мінус 11%, тоді як у приватному секторі втрати становлять лише 4%.
Приватний сектор швидше адаптується до нових можливостей, які з’явилися під час війни.
Наприклад, один із лідерів за наймом – “Українська бронетехніка”. Її штат виріс із 62 до 320 співробітників. Вона ж у лідерах зростання за виторгом, як і весь сектор, пов’язаний з обороною: 100 млн грн у 2021 році та 58 млрд грн у 2024 році.
“Таланлегпром” (головний виробник взуття для ЗСУ) з цієї ж причини збільшив штат із 152 до 2137 осіб. “Темп-3000” (бронежилети) – із 72 до 781 особи.
По-друге, на зростання зайнятості в приватному секторі впливає формалізація трудових відносин, особливо після того, як у 2024 році повноцінно запрацював механізм бронювання. Одна з ключових вимог для цього – працівник має бути офіційно працевлаштований. Важко сказати, де зростання штату пов’язане саме з цим фактором, а де – із реальним розвитком бізнесу.
Проте деякі приклади не залишають сумнівів. IT-гігант GlobalLogic у 2021 році мав у штаті 216 осіб, а зараз – 2 тисячі. Це сталося переважно в другій половині 2024 року, коли ввели бронювання через “Дію” (компанія є резидентом “Дія Сіті”). Їхні колеги з EPAM Systems також суттєво наростили штат – із 600 до 3,6 тисячі айтівців.
Мова не тільки про ІТ. Одні з найбільших будівельних підрядників країни – ГК “Автострада” та “Ростдорстрой” – попри закінчення багатомільярдної програми “Велике будівництво” після перших же російських ракетних обстрілів у 2022 році, збільшили офіційний штат в півтора-два рази – до 3,2 та 1,9 тисячі відповідно.
Методологія. З аналізу виключили юридичні особи, які були створені після 2021 року, або бізнес яких за цей час був реорганізований чи реструктуризований (переведення працівників із штату в штат в рамках однієї бізнес-групи).
Інформація щодо власності (поділ на компанії з державною участю і приватні) з проєкту top-1000.com.ua. Дані щодо персоналу з офіційної звітності українських компаній, які оприлюднює у формі відкритих даних Держстат на порталі data.gov.ua.