“Ще кілька років тому Росія була справжнім гегемоном на газовому ринку Європи, забезпечуючи майже половину потреб континенту. Однак після початку великої війни ситуація кардинально змінилася. Санкції, судові позови, розрив багаторічних контрактів та вибухи на газогонах зменшили обсяги поставок російського газу в країни Євросоюзу до історичного мінімуму: із 150 до 15 млрд куб. м на рік.
У результаті “Газпром” звітує про 12 млрд дол. збитків, що є найгіршим показником за всю історію існування компанії. На тлі кризи кремлівський газовий гігант ріже штат працівників, розпродає активи та вимушено збільшує ціни для внутрішніх споживачів. З кожним місяцем фінансовий стан компанії лише погіршується.
Водночас після приходу до влади в США Дональда Трампа Владімір Путін сподівається “домовитися з американцями про співпрацю в енергетичному секторі” та відновити постачання газу в Європу.
Як Москва втрачала найбільший та найприбутковіший газовий ринок і чи готова Європа знову купувати російський газ, зважаючи на політичні та воєнні ризики?
Реклама:
Як Росія втрачала газовий ринок Європи
До великої війни “Газпром” щороку постачав у Євросоюз понад 150 млрд куб. м блакитного палива. Тоді це становило близько 40% газового імпорту ЄС. Росія транспортувала газ європейським споживачам чотирма основними маршрутами.
Перший – газотранспортна система України потужністю 142,5 млрд куб. м на рік. Цей шлях здатен задовольнити всі потреби країн Євросоюзу в блакитному паливі. Утім, наразі всі постачання через Україну зупинені.
Реклама:
Прокачування газу через перший маршрут з точкою входу “Сохранівка” на Луганщині був зупинений у травні 2022 року. Причина – захоплення об’єкта російськими військовими і втрата контролю з боку “Оператора ГТС України”.
Повністю транзит через українську територію зупинився 1 січня 2025 року після завершення п’ятирічного контракту з “Газпромом”.
Читайте також:
Сектор без газу. Для чого Путін влаштував енергокризу в Придністров’ї?
Другий маршрут – дві нитки газогону “Північний потік”, кожна з яких здатна транспортувати по 55 млрд куб. м газу на рік. Поставки ними зупинилися у вересні 2022 року після вибухів та пошкодження обох ниток. Тоді постраждала й одна з двох ниток “Північного потоку-2” – газопроводу, який не був запущений.
Третій маршрут – газогін Ямал-Європа потужністю 38 млрд куб. м на рік. Ним газ постачався через Росію, Білорусь та Польщу до Німеччини.
Кремль ще у 2022 році заблокував цю трубу з метою тиску на Німеччину, щоб країна схвалила запуск тоді ще не пошкодженого “Північного потоку-2”. Зараз Німеччина та Польща не зацікавлені у відновленні поставок за цим маршрутом.
Четвертий маршрут – “Турецький потік”, який може транспортувати понад 15 млрд куб. м газу на рік. Наразі це єдиний шлях, яким російський природний газ надходить в Угорщину, Сербію та Словаччину через Туреччину і Чорне море.
Таким чином, за понад три роки війни експорт російського газу трубопроводами впав у десять разів – із 150 млрд куб. м до близько 15 млрд куб. м на рік. Його частка в ЄС із 47% на піку у 2019 році впала до 14% у березні 2025 року.
Частину втрат Москва намагається компенсувати поставками скрапленого природного газу (СПГ). У 2024 році ЄС імпортував рекордні 16,5 млн тонн російського СПГ. За даними Kpler, це на 15,18 млн тонн більше, ніж у 2023 році.
Серед найбільших імпортерів – Франція, Іспанія та Бельгія. За словами уповноваженого президента України з питань санкційної політики Владислава Власюка, у 2024 році країни ЄС заплатили за газ з РФ понад 7 млрд дол.
Постачання СПГ не можуть замістити довоєнні обсяги експорту в ЄС, але дозволяють Росії залишатися серед ключових постачальників газу в Європу. Хоча основний інтерес Путіна – збільшення експорту саме по трубопроводах.
Чи потрібен Європі російський газ
Росія зацікавлена в збільшенні поставок блакитного палива в Європу. Вчергове очільник Кремля підтвердив це під час недавньої пресконференції із самопроголошеним президентом Білорусі Олександром Лукашенком.
“Якщо, скажімо, США та Росія домовляться про співпрацю в галузі енергетики, то поставки в ЄС можуть бути забезпечені, і це піде на користь Європі, тому що вони отримуватимуть дешевий російський газ”, – сказав Путін.
“Хто найбільше зацікавлений у постачанні газу в ЄС? Звичайно, росіяни, тому що вони не можуть заробляти на експорті та впливати на політичні процеси в Європі”, – вважає колишній голова “Оператора ГТС” Сергій Макогон.
За його даними, Росія зменшила видобуток газу майже на 130 млрд куб. м, тобто вони заглушили свердловини на такий обсяг. “Намагаються щось продати в Середню Азію, але там гроші не ті. Вони не будуть купувати газ по 500 євро за тисячу кубометрів, добре, якщо по 150 євро купуватимуть. Кремль збільшує ціни на газ у Росії, з початку війни – уже на 30%. Їм дуже боляче”, – каже Макогон.
Читайте також:
Підводна війна на Балтиці. Для чого Росія нищить критичну інфраструктуру країн ЄС та НАТО?
Чи зацікавлений у поставках ЄС? Більшість країн союзу знайшли альтернативні джерела або скоротили споживання. Німеччина, Великобританія та країни Балтії ще у 2022 році вирішили повністю відмовитися від російського газу. Словаччина, Угорщина, Франція, Бельгія та Іспанія продовжують отримувати ресурс з Росії.
Опитані ЕП експерти та учасники ринку розділили питання зацікавленості Євросоюзу в російському газі на дві частини.
Перша частина – європейські політики та чиновники. Вони не будуть відкрито говорити про бажання збільшити поставки, бо це питання важко “продати”. Виняток – лідери Угорщини та Словаччини, позиція яких з цього питання добре відома.
Крім того, США зацікавлені в тому, щоб Європа купувала американський СПГ і збільшення поставок з Росії не входить до їх планів. “Політична група проти співпраці з Москвою в енергосекторі”, – каже співрозмовник ЕП в Кабміні.
Друга частина – євросоюзівський бізнес. “Компанії не хочуть купувати газ по 400-500 доларів, вони хочуть отримувати російський газ по 200 доларів. Це компанії, які раніше працювали з росіянами”, – додає співрозмовник.
“Росіяни використають усі можливості для збільшення поставок. ЄС не буде наполягати на збільшенні, хоча бізнес був би не проти цього”, – вважає Макогон.
Чи повернеться російський газ у ЄС
Сподівання росіян щодо повернення на ринок Європи передусім пов’язані з перемогою Дональда Трампа та можливістю укласти з новим президентом США “енергетичну угоду” в пакеті з “мирним врегулюванням в Україні”. Однак усі варіанти збільшення поставок наразі виглядають малоймовірними.
По-перше, Єврокомісія не змінила позиції щодо відмови від енергоносіїв з РФ до 2027 року. Робота над дорожньою картою триває, хоча її публікацію й відклали.
По-друге, за час війни стосунки “Газпрому” з найбільшими та найдавнішими клієнтами помітно зіпсувалися. За останні роки через припинення постачань європейські енергетичні компанії подали на “Газпром” позовів на 18 млрд євро. Це майже вдвічі більше, ніж російський монополіст має резервів.
Найбільший позов на 14,31 млрд євро висунув німецький концерн Uniper. Арбітраж задовольнив його вимоги. Позови на сотні мільйонів подали польська Europol Gaz, французька Engie, австрійська OMV, чеська CEZ, швейцарські DXT Commodities та Axpo Solutions, словацькі ZSE Energia та Vychodoslovenska energetika.
Виникають питання і до всіх маршрутів, якими газ міг би піти в ЄС. Зараз використовується лише “Турецький потік”, через який останнім часом качаються 40-50 млн куб. м газу на добу. Постачання через Україну з 1 січня 2025 року повністю зупинені і наразі нема жодних підстав говорити про їх відновлення.
Читайте також:
Трамп планує обвалити нафтові ціни. Наскільки це реально та як вплине на Росію?
Три з чотирьох ниток “Північних потоків” пошкоджені, а єдина вціліла не була введена в експлуатацію. Уряд Німеччини чітко висловлювався проти запуску “Північного потоку-2”. Очікувати, що ця позиція зміниться, не доводиться.
Останній газогін – Ямал-Європа – іде через Польщу до Німеччини, а ці країни давно попрощалися з російським газом. “Польща перейшла на неросійський газ, Німеччина теж без нього обходиться. Тобто німці та поляки проти, Єврокомісія – теж”, – констатує президент Центру глобалістики “Стратегія XXI” Михайло Гончар.
Експерти сходяться на думці, що наразі нема жодних підстав для розмов про збільшення поставок російського газу в ЄС будь-яким маршрутом. “Я взагалі не бачив реальних речей на цю тему. Хтось штучно просуває цю історію, хоча жодних перемовин немає”, – каже експерт з енергетичних питань Геннадій Рябцев.
Гончар наголошує, що зараз зондується думка європейського політикуму на тему повернення “Газпрому” на європейський ринок. “Проводиться підготовка суспільної думки, що якщо в Україні буде мир, то можна повернутися до бізнесу з Росією, передусім у газовому секторі. Росіяни це роздувають, але реалії інші”, – вважає він.
Читайте також:
Cправа на 5 мільярдів доларів. Як “Нафтогаз” знову переміг Росію в суді і чи отримає гроші
За словами Рябцева, повернення Росії на євросоюзівський ринок малоймовірне через позицію Німеччини, Польщі та США. “Штати не зацікавлені у відновленні поставок російського газу в Європу, бо це позбавляє їх доходу”, – вважає він.
З ним згоден Гончар: “Ми бачимо незмінну позицію Єврокомісії. Її підтримує Німеччина, яка була найбільшим споживачем газу з РФ. Польща теж не збирається відновлювати поставки. Тут нема про що говорити. Принаймні, поки що”.”, — write: epravda.com.ua
У результаті “Газпром” звітує про 12 млрд дол. збитків, що є найгіршим показником за всю історію існування компанії. На тлі кризи кремлівський газовий гігант ріже штат працівників, розпродає активи та вимушено збільшує ціни для внутрішніх споживачів. З кожним місяцем фінансовий стан компанії лише погіршується.
Водночас після приходу до влади в США Дональда Трампа Владімір Путін сподівається “домовитися з американцями про співпрацю в енергетичному секторі” та відновити постачання газу в Європу.
Як Москва втрачала найбільший та найприбутковіший газовий ринок і чи готова Європа знову купувати російський газ, зважаючи на політичні та воєнні ризики?
Як Росія втрачала газовий ринок Європи До великої війни “Газпром” щороку постачав у Євросоюз понад 150 млрд куб. м блакитного палива. Тоді це становило близько 40% газового імпорту ЄС. Росія транспортувала газ європейським споживачам чотирма основними маршрутами.
Перший – газотранспортна система України потужністю 142,5 млрд куб. м на рік. Цей шлях здатен задовольнити всі потреби країн Євросоюзу в блакитному паливі. Утім, наразі всі постачання через Україну зупинені.
Прокачування газу через перший маршрут з точкою входу “Сохранівка” на Луганщині був зупинений у травні 2022 року. Причина – захоплення об’єкта російськими військовими і втрата контролю з боку “Оператора ГТС України”.
Повністю транзит через українську територію зупинився 1 січня 2025 року після завершення п’ятирічного контракту з “Газпромом”.
Другий маршрут – дві нитки газогону “Північний потік”, кожна з яких здатна транспортувати по 55 млрд куб. м газу на рік. Поставки ними зупинилися у вересні 2022 року після вибухів та пошкодження обох ниток. Тоді постраждала й одна з двох ниток “Північного потоку-2” – газопроводу, який не був запущений.
Третій маршрут – газогін Ямал-Європа потужністю 38 млрд куб. м на рік. Ним газ постачався через Росію, Білорусь та Польщу до Німеччини.
Кремль ще у 2022 році заблокував цю трубу з метою тиску на Німеччину, щоб країна схвалила запуск тоді ще не пошкодженого “Північного потоку-2”. Зараз Німеччина та Польща не зацікавлені у відновленні поставок за цим маршрутом.
Четвертий маршрут – “Турецький потік”, який може транспортувати понад 15 млрд куб. м газу на рік. Наразі це єдиний шлях, яким російський природний газ надходить в Угорщину, Сербію та Словаччину через Туреччину і Чорне море.
Таким чином, за понад три роки війни експорт російського газу трубопроводами впав у десять разів – із 150 млрд куб. м до близько 15 млрд куб. м на рік. Його частка в ЄС із 47% на піку у 2019 році впала до 14% у березні 2025 року.
Частину втрат Москва намагається компенсувати поставками скрапленого природного газу (СПГ). У 2024 році ЄС імпортував рекордні 16,5 млн тонн російського СПГ. За даними Kpler, це на 15,18 млн тонн більше, ніж у 2023 році.
Серед найбільших імпортерів – Франція, Іспанія та Бельгія. За словами уповноваженого президента України з питань санкційної політики Владислава Власюка, у 2024 році країни ЄС заплатили за газ з РФ понад 7 млрд дол.
Постачання СПГ не можуть замістити довоєнні обсяги експорту в ЄС, але дозволяють Росії залишатися серед ключових постачальників газу в Європу. Хоча основний інтерес Путіна – збільшення експорту саме по трубопроводах.
Чи потрібен Європі російський газ Росія зацікавлена в збільшенні поставок блакитного палива в Європу. Вчергове очільник Кремля підтвердив це під час недавньої пресконференції із самопроголошеним президентом Білорусі Олександром Лукашенком.
“Якщо, скажімо, США та Росія домовляться про співпрацю в галузі енергетики, то поставки в ЄС можуть бути забезпечені, і це піде на користь Європі, тому що вони отримуватимуть дешевий російський газ”, – сказав Путін.
“Хто найбільше зацікавлений у постачанні газу в ЄС? Звичайно, росіяни, тому що вони не можуть заробляти на експорті та впливати на політичні процеси в Європі”, – вважає колишній голова “Оператора ГТС” Сергій Макогон.
За його даними, Росія зменшила видобуток газу майже на 130 млрд куб. м, тобто вони заглушили свердловини на такий обсяг. “Намагаються щось продати в Середню Азію, але там гроші не ті. Вони не будуть купувати газ по 500 євро за тисячу кубометрів, добре, якщо по 150 євро купуватимуть. Кремль збільшує ціни на газ у Росії, з початку війни – уже на 30%. Їм дуже боляче”, – каже Макогон.
Чи зацікавлений у поставках ЄС? Більшість країн союзу знайшли альтернативні джерела або скоротили споживання. Німеччина, Великобританія та країни Балтії ще у 2022 році вирішили повністю відмовитися від російського газу. Словаччина, Угорщина, Франція, Бельгія та Іспанія продовжують отримувати ресурс з Росії.
Опитані ЕП експерти та учасники ринку розділили питання зацікавленості Євросоюзу в російському газі на дві частини.
Перша частина – європейські політики та чиновники. Вони не будуть відкрито говорити про бажання збільшити поставки, бо це питання важко “продати”. Виняток – лідери Угорщини та Словаччини, позиція яких з цього питання добре відома.
Крім того, США зацікавлені в тому, щоб Європа купувала американський СПГ і збільшення поставок з Росії не входить до їх планів. “Політична група проти співпраці з Москвою в енергосекторі”, – каже співрозмовник ЕП в Кабміні.
Друга частина – євросоюзівський бізнес. “Компанії не хочуть купувати газ по 400-500 доларів, вони хочуть отримувати російський газ по 200 доларів. Це компанії, які раніше працювали з росіянами”, – додає співрозмовник.
“Росіяни використають усі можливості для збільшення поставок. ЄС не буде наполягати на збільшенні, хоча бізнес був би не проти цього”, – вважає Макогон.
Чи повернеться російський газ у ЄС Сподівання росіян щодо повернення на ринок Європи передусім пов’язані з перемогою Дональда Трампа та можливістю укласти з новим президентом США “енергетичну угоду” в пакеті з “мирним врегулюванням в Україні”. Однак усі варіанти збільшення поставок наразі виглядають малоймовірними.
По-перше, Єврокомісія не змінила позиції щодо відмови від енергоносіїв з РФ до 2027 року. Робота над дорожньою картою триває, хоча її публікацію й відклали.
По-друге, за час війни стосунки “Газпрому” з найбільшими та найдавнішими клієнтами помітно зіпсувалися. За останні роки через припинення постачань європейські енергетичні компанії подали на “Газпром” позовів на 18 млрд євро. Це майже вдвічі більше, ніж російський монополіст має резервів.
Найбільший позов на 14,31 млрд євро висунув німецький концерн Uniper. Арбітраж задовольнив його вимоги. Позови на сотні мільйонів подали польська Europol Gaz, французька Engie, австрійська OMV, чеська CEZ, швейцарські DXT Commodities та Axpo Solutions, словацькі ZSE Energia та Vychodoslovenska energetika.
Виникають питання і до всіх маршрутів, якими газ міг би піти в ЄС. Зараз використовується лише “Турецький потік”, через який останнім часом качаються 40-50 млн куб. м газу на добу. Постачання через Україну з 1 січня 2025 року повністю зупинені і наразі нема жодних підстав говорити про їх відновлення.
Три з чотирьох ниток “Північних потоків” пошкоджені, а єдина вціліла не була введена в експлуатацію. Уряд Німеччини чітко висловлювався проти запуску “Північного потоку-2”. Очікувати, що ця позиція зміниться, не доводиться.
Останній газогін – Ямал-Європа – іде через Польщу до Німеччини, а ці країни давно попрощалися з російським газом. “Польща перейшла на неросійський газ, Німеччина теж без нього обходиться. Тобто німці та поляки проти, Єврокомісія – теж”, – констатує президент Центру глобалістики “Стратегія XXI” Михайло Гончар.
Експерти сходяться на думці, що наразі нема жодних підстав для розмов про збільшення поставок російського газу в ЄС будь-яким маршрутом. “Я взагалі не бачив реальних речей на цю тему. Хтось штучно просуває цю історію, хоча жодних перемовин немає”, – каже експерт з енергетичних питань Геннадій Рябцев.
Гончар наголошує, що зараз зондується думка європейського політикуму на тему повернення “Газпрому” на європейський ринок. “Проводиться підготовка суспільної думки, що якщо в Україні буде мир, то можна повернутися до бізнесу з Росією, передусім у газовому секторі. Росіяни це роздувають, але реалії інші”, – вважає він.
За словами Рябцева, повернення Росії на євросоюзівський ринок малоймовірне через позицію Німеччини, Польщі та США. “Штати не зацікавлені у відновленні поставок російського газу в Європу, бо це позбавляє їх доходу”, – вважає він.
З ним згоден Гончар: “Ми бачимо незмінну позицію Єврокомісії. Її підтримує Німеччина, яка була найбільшим споживачем газу з РФ. Польща теж не збирається відновлювати поставки. Тут нема про що говорити. Принаймні, поки що”.