“Що втратили й надолужили українські компанії в контексті інтелектуальної власності?”, — write: epravda.com.ua
Це підтверджують дослідження. Відповідно до звіту Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ), з 2008 року інвестиції в нематеріальні активи стабільно випереджають інвестиції в матеріальні активи й відбуваються втричі швидшими темпами: у 2023 році сукупні нематеріальні інвестиції досягли 6,9 трлн дол.
Що таке нематеріальні активи? Значною мірою це об’єкти права інтелектуальної власності (ОПІВ) – зокрема бренди, дизайни, дані та програмне забезпечення.
Серед чинників такої ситуації – те, що нематеріальні інвестиції демонструють набагато більшу стійкість у турбулентні періоди. Це вже довела фінансова криза 2008–2010 років та пандемія. У часи військової агресії Росії проти України, маємо змогу ще раз переконатися у справедливості цієї тези.
Як Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (IP) здатний підтримати національний бізнес у складних реаліях?
Шок перших (і не тільки) місяців: втрати – неминучі Безумовно, війна стала ударом для українського бізнесу. Згідно з дослідженням Advanter Group, опублікованим у березні 2022 року, 54% підприємств повністю припинили свою діяльність, 25% – майже припинили, 21% – провели релокацію (із них 2% – повністю, 12% – частково, а 7% перебували в процесі), в той час як 31% не встигли її провести.
Прямі втрати МСБ в Україні за перші два тижні війни склали 30–60 млрд дол. Якщо говорити про галузеву динаміку, то найбільше за час війни зросла частота закриття компаній на ринку юридичних послуг. За ним слідують галузі сільського господарства, операцій з нерухомістю, медичних, а також фінансових послуг.
Щоб краще зрозуміти виклики, які постали перед українськими підприємствами в розрізі інтелектуальної власності, можна сфокусуватися на IT–індустрії, яка практично повністю базується на нематеріальних активах. Отже, найбільшою проблемою очікувано став відтік кадрів: за перший рік війни за кордон виїхало 20% айтівців, а ще 43% розглядали таку можливість.
Ще одна суттєва перешкода – розірвання контрактів з боку клієнтів. Насамперед – через воєнні ризики, зокрема зростання кіберзагроз. Згадаймо злам хакерами національного мобільного оператора “Київстар” у грудні 2023 року, внаслідок якого близько 24 мільйонів абонентів залишилися без звʼязку на кілька днів.
З іншого боку, впливають і глобальні тенденції, серед яких – зниження попиту на технологічні послуги та оптимізація витрат. Слід зазначити, що ці фактори притаманні не лише IT, а й усій екосистемі стартапів – так само як і відтік інвесторів та зменшення рівня фінансування. Як наслідок – проблеми з захистом інтелектуальної власності, який також вимагає фінансових ресурсів та кваліфікованих кадрів.
Інша проблема, яка виходить за межі IT та стартапів – зазіхання РФ на українську інтелектуальну власність, масштаби якого за три роки зросли. Окреме місце посідає низка розробок у військовій сфері: пов’язані з ними дані продовжували публікуватися російськими науковими журналами після початку війни. Подібна ситуація – з технологіями, які незаконно передавалися ворогу.
Але кейси у цивільній сфері не менш кричущі. Прикладом може бути крадіжка нашого географічного зазначення “Мелітопольська черешня”, яке “Роспатент” “зареєстрував” у межах оформлення брендів так званих “нових регіонів РФ. Серед інших кейсів, які набули широкого розголосу – плагіат росіянами пісні Христини Соловій “Тримай”, використання пісні Злати Огневич з новими словами російською як власної пропаганди, крадіжка даних гри Stalker 2.
Такі посягання на нематеріальні активи українців є ще одним виявом культурної війни, яка триває століттями. Тому надійний захист української IP – це ще й про відсіч окупантам.
Не лише вистояли, а й зростаємо Повернімося до стартапів. Попри всі несприятливі чинники, кількість проєктів, які припинили діяльність протягом перших півтора року великої війни, дорівнювала практично нулю. Водночас було запущено понад 80 нових стартапів.
Відповідно до рейтингу Global Startup Ecosystem Index від StartupBlink, після різкого спаду на 16 п. у 2022 році, коли Україна посіла 50 місце серед 100 країн, вже з 2023 року прослідковується тенденція до зростання – у 2024 році ми піднялися на 46 позицію. Країна, в якій уже четвертий рік триває війна, не лише утримується у світовому ТОП-50, а й демонструє позитивну динаміку.
Так само ми не пасемо задніх, коли йдеться про інноваційний розвиток: у рейтингу Global Innovation Index 2024 від ВОІВ Україна посіла 60 місце серед 130 країн світу. Попри те, що наше місце просідає у порівнянні з минулими роками (через відсутність релевантних статистичних даних), відносно свого ВВП ми виробляємо більше інноваційної продукції порівняно з рівнем інвестицій в інновації. Тобто наш інноваційний розвиток відбувається швидше, ніж цього можна було б очікувати, зважаючи на фінансові вливання в інноваційні галузі. Це означає, що ми адаптуємося – і робимо це дуже добре.
Такі тенденції характерні для всієї сфери інтелектуальної власності, яка не лише відновлюється, а й невпинно розвивається після падіння показників на початку 2022 року. І у 2023, і у 2024 році відбулося зростання надходження заявок/реєстрації об’єктів промислової власності. Подібну ситуацію ми спостерігаємо й у сфері авторського права і суміжних прав. Наші підприємці продовжують активно створювати інновації, технології та креативні продукти – і реєструвати інтелектуальну власність.
Отже, які фактори допомагають українським компаніям та бізнесу не лише надолужувати втрачене, а й часто показувати вищі результати, ніж до повномасштабного вторгнення? Насамперед це переорієнтація на галузі, що мають попит. До прикладу, в Україні наразі відбувається бум military та defence tech стартапів, на яких зосереджується більшість інвесторів.
Відповідно, підприємці розширюють свою діяльність та роблять таким чином внесок у нашу майбутню Перемогу. Серед яскравих прикладів – компанія Culver Aerospace, яка постачає БПЛА SKIF для потреб армії та відкрила школу пілотів дронів, чи проєкт Delfast, який модифікував свої електробайки для використання на передовій (зокрема перевезення ракет NLAW).
Ще однією стратегією розвитку є розширення ринків збуту. Це ілюструють тенденції щодо запитів на IP-послуги, які стали більш орієнтованими на міжнародний рівень: клієнти вже на етапі реєстрації ОПІВ в Україні цікавляться подробицями цих процедур у ЄС та США. Попри це, відповідно до інформаційно-аналітичної довідки УКРНОІВІ (IP офісу), в нашій державі досі спостерігається низький рівень міжнародної патентної активності – зокрема серед наукових підрозділів, які займаються патентно-ліцензійною діяльністю.
Іншими словами, потенціал комерціалізації розробок українських науковців не реалізується на повну. Щоб подолати цю прогалину, слід підвищувати кваліфікацію IP-фахівців: організувати спеціалізовані тренінги й курси з міжнародного патентування, трансферу технологій, оцінки ринкового потенціалу та маркетингових досліджень. Зазначу, що IP офіс цілеспрямовано й активно працює за цим напрямом.
Ще одна важлива ремарка. Вже загадані українські оборонні стартапи зарекомендували себе на такому високому рівні, що передові світові компанії готові не лише створювати спільні розробки з нашими фахівцями, а й допомагати з їхнім просуванням на глобальні ринки: зокрема йдеться про багатовекторне партнерство України з американською корпорацією Palantir.
Це – один із прикладів перспективних кейсів, який може дати поштовх до зміни ситуації з міжнародною патентною активністю в українських наукових установах та університетах.
IP офіс – це про стратегічну підтримку бізнесу Важливо підкреслити, що Україна постійно вдосконалює національне законодавство у сфері інтелектуальної власності та забезпечує процес імплементації в нього EU acquis: зокрема у 2024 році було запроваджено оновлені правила подання заявок на реєстрацію та експертизу торговельних марок, географічних зазначень, промислових зразків, винаходів та корисних моделей.
У грудні 2024 року у Брюсселі успішно відбулася дводенна зустріч України та Європейської Комісії в межах скринінгу відповідності українського законодавства праву ЄС за переговорним розділом 7 “Право інтелектуальної власності“. IP офіс бере активну участь у цих процесах, покликаних серед іншого спростити для українських компаній вихід на міжнародні ринки.
Не буде перебільшенням сказати, що створення нашого відомства (Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій зареєстрований 24 серпня 2022 року) також стало визначальним кроком на шляху до зміцнення національного бізнесу. Адже ми розширили свою діяльність далеко за межі реєстрації ОПІВ: серед ключових пріоритетів IP офісу – розбудова креативного та інноваційного середовища, а також розробка практичних інструментів підтримки МСП, креаторів та інноваторів.
Наведу лише декілька свіжих кейсів. Наразі в межах роботи National IP&Innovations Hub, що функціонує на базі IP офісу, триває програма з комерціалізації наукових розробок у сфері медичних технологій Lab2Market MedTech. Вона має на меті підтримку та розвиток як команд, що тільки розробляють свою ідею, так і вже готових стартапів.
А завдяки плідній співпраці нашого відомства з ВОІВ невдовзі в Україні буде вперше реалізовано програму IP Management Clinics, спрямовану на підвищення конкурентоспроможності українських інноваційних МСП на міжнародних ринках. Секрет успіху, яким будуть в подробицях ділитися найкращі світові експерти – у бізнес-моделі, в основі якої лежить ефективне управління інтелектуальними активами.
Попри всі виклики повномасштабної війни (яка насамперед є війною технологій), українські компанії не лише вистояли й адаптувалися, а й щодня доводять: криза може стати потужним драйвером зростання. Щобільше, об’єднавши зусилля бізнесу, розробників та держави, ми маємо унікальний шанс перезапустити нашу традиційно індустріальну економіку – трансформувати її в економіку знань, основним активом якої є інтелектуальна власність. Переконана, що цей перезапуск – запорука нашої Перемоги та успішної повоєнної відбудови. І зараз він йде повним ходом.
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції “Економічної правди” та “Української правди” може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.