“У Китаї загострюється боргова проблема місцевих органів влади,
саме регіональні й муніципальні зобов’язання дедалі більше підривають
фінансову стійкість КНР.”, — write: epravda.com.ua
Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
“Боргова проблема місцевих органів влади Китаю стрімко загострюється та перетворюється на один із головних системних ризиків для економіки країни. На відміну від державного боргу центрального уряду, саме регіональні й муніципальні зобов’язання дедалі більше підривають фінансову стійкість КНР”, – зазначено у повідомленні.
За 2025 рік інфраструктурні борги муніципалітетів становлять близько 60 трлн юанів (48% ВВП), ще близько 40 трлн юанів припадає на прямі регіональні борги. Їх обслуговування дедалі частіше здійснюється за рахунок нових запозичень через випуск облігацій.
Ситуацію суттєво ускладнює спад на ринку нерухомості. Протягом багатьох років до половини доходів місцевих бюджетів формувалося завдяки продажу земельних ділянок під забудову.
Обвал попиту на нерухомість призвів до різкого падіння цін на землю та скорочення доходів регіонів, змушуючи місцеву владу ще глибше занурюватися в боргову яму, зазначає СЗРУ.
Водночас офіційні 100 трлн юанів боргу є лише частиною реальної картини. Є і так звані “приховані борги” – зобов’язання квазідержавних інфраструктурних та муніципальних компаній, за якими місцева влада фактично є гарантом.
За оцінками, їхній обсяг може сягати ще 50 трлн юанів, що підвищує сукупний борг місцевих органів влади до 150 трлн юанів, або близько 120% ВВП Китаю.
Лише за січень–лютий 2025 року місцеві органи влади КНР випустили облігацій на 1,7 трлн юанів – приблизно 240 млрд доларів США. Це безпрецедентні обсяги, які свідчать про зростання залежності регіонів від боргового фінансування у короткостроковій перспективі, стверджує розвідка.
За даними СЗРУ, боргова проблема Китаю є структурно складнішою, ніж у США, оскільки юань не є повністю конвертованою валютою. Це обмежує можливості Пекіна перекладати борговий тягар на зовнішній світ.
“У цій ситуації Китай дедалі активніше використовує росію як ситуативного економічного та фінансового партнера – зокрема для забезпечення ресурсної безпеки, альтернативних платіжних механізмів та геополітичного маневру, не беручи на себе довгострокових зобов’язань”, – говориться у публікації.
Нагадаємо:
Торгівля Китаю з Росією у 2025 році скоротилася з рекордного рівня 2024 року і впала вперше за п’ять років.
Раніше повідомлялося, що кількість автосалонів китайських брендів у Росії у 2025 році на тлі різкого зниження продажів автомобілів з КНР впала на 7%, до 2,6 тис. точок, при зниженні їх частки з 67% до 64%.
У Китаї у 2025 році продажі нових автомобілів, включаючи експорт, зросли на 9,4% до рекордних 34,4 млн автівок.
У листопаді прибутки промислових підприємств Китаю впали найшвидшими темпами за останній рік через слабкий внутрішній попит.
Раніше голова КНР Сі Цзіньпін заявив, що економіка Китаю в 2025 році вийде на запланований рівень зростання, назвавши минулий рік “надзвичайним”.