“Які кроки робить податкова для полегшення роботи бізнесу?”, — write: epravda.com.ua
Поряд з цим чимало їхніх скарг стосуються податкових питань. Податкова служба часто сприймається як орган, що ускладнює роботу. Змінити ситуацію цілком реально. Головне – змінити підходи у відносинах між податковою та платниками податків. Стати для них не перепоною, а справжнім партнером.
З першого дня на посаді голови ДПС чую від бізнесу про найбільш наболіле: зупинку реєстрації податкових накладних та віднесення підприємств до категорії ризикових. Це гострі питання, бо вони впливають на економічну активність бізнесу.
У кінці 2024 року було зареєстровано понад 316,2 млн податкових накладних. Зупинена реєстрація 2,3 млн податкових накладних.
СМКОР: очікування та реальність Відсіювання фіктивних угод, боротьба з ухиленням від сплати податків, забезпечення рівних умов – саме для цього була створена система моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків (СМКОР). Це автоматизований інструмент детінізації та збільшення бюджетних надходжень. Вона автоматично виявляє ризикові операції і зупиняє податкові накладні.
Ситуацію погіршив брак якісної комунікації і чітких та прозорих правил. Часом буває непросто отримати доступну відповідь, чому накладна заблокована чи чому компанія потрапила до ризикового списку. Як довести свою доброчесність, до кінця мало хто розуміє. Збоку виглядає як свавілля: зупинка без причин, без пояснень, без можливості захистити себе. Так справедлива система працювати не повинна.
Жива комунікація з бізнесом сприяла виявленню проблем і спонукала до змін. Проста й передбачувана система – це те, чого прагнуть усі. Бізнес повинен чітко знати алгоритми її роботи, критерії ризиковості та порядок дій у разі блокування накладної. Ідеться про комплекс рішень: прозорі правила, оперативна комунікація, зрозумілі пояснення. Такий підхід дозволить уникати корупційних ризиків.
Конкретні кроки до змін Щоб якісно змінити систему, недостатньо аналізу – потрібні системна робота і діалог з тими, кого вона зачіпає. Разом з командою я зустрівся з підприємцями Житомирщини, Дніпропетровщини, Львівщини, Миколаївщини та Одещини.
Така комунікація буде в усіх регіонах, бо лише справжній діалог дає розуміння правильності змін. Завдання податкової – не ускладнювати життя бізнесу, а сприяти його прозорій та ефективній роботі. Я такий самий платник податків, як і всі громадяни України, і сильна економіка є нашою спільною метою.
На зустрічах бізнес чітко ставить питання: чому працюючі компанії раптово опиняються в безвиході і хто допоможе виправити ситуацію?
Крок перший. Модернізація комунікації. Для допомоги платникам у кожному регіоні ми створили консультаційні центри. Загалом їх 29, у кожному – пʼять-десять фахівців. Вони оперативно консультують про те, як працює СМКОР, як подавати таблиці даних, як виключити компанію з переліку ризикових, як розблокувати податкову накладну. Консультаційні центри працюють просто, доступно, зрозуміло.
Крок другий. Максимальне інформування про необхідність подання таблиць даних платника ПДВ. Її відсутність – одна з головних причин зупинки податкових накладних, особливо у виробничих та аграрних підприємств, підприємств з надання послуг. Така таблиця підтверджує реальність господарських операцій.
Крок третій. Ухвалення рішень комісій з питань податкових ризиків – на підставі комплексного аналізу. Система визначення ризиковості має бути об’єктивною. Комісії ухвалюють рішення лише після всебічного аналізу діяльності підприємства.
Крок четвертий. Зменшення бюрократії. Податкова при вирішенні питань має запитувати чітко визначений перелік документів. Бізнес масово скаржився, що доводиться подавати сотні сторінок документів, часто не пов’язаних з операцією або діяльністю підприємства. Більше жодних “багатотомників”.
Крок п’ятий. Виконання рішень судів. Багато спірних питань можна вирішити в досудовому порядку. Якщо ж рішення суду набрало сили – його треба виконувати.
Крок шостий. Чіткі відеоінструкції. Ми створили ролики з роз’ясненнями, щоб підприємці розуміли кожен крок. У них доступно пояснюється, як проходять податкові накладні й розрахунки коригування в СМКОР, за якими критеріями визначають ризикових платників і що робити у випадку потрапляння в цей список.
Ми відкриті до змін, але вони мають ґрунтуватися на ретельному аналізі та розумінні суті справи. Кожен учасник процесу повинен знати послідовність і логіку своїх дій та отримувати зрозумілий зворотний зв’язок.
Результати замість слів З початку 2025 року кількість заблокованих податкових накладних скоротилася майже вдвічі. Якщо на початку січня цей показник сягав 0,76%, то в середині березня він становить 0,39%. На початку року з блокуванням зіткнувся кожний шостий підприємець, тепер – кожний восьмий. Водночас список ризикових підприємств з початку 2025 року скоротився майже на 10 тис.
За цифрами стоять люди, їх праця, можливість вести бізнес, утримувати персонал. Декому, щоб позбутися статусу “ризиковий” знадобився не один рік.
Наприклад, одне з підприємств, що виробляє продукти нафтопереробки, включили до категорії ризикових у вересні 2023 року. Усе через операції з контрагентами, які виявилися “ризиковими”. Після судової тяганини та виграної справи підприємство повторно потрапило в ризики через нові причини. Майже рік воно не оскаржувало це рішення. Позбутися статусу “ризикове” вирішили в лютому 2025 року. Позитивне рішення отримали завдяки чіткому дотриманню рекомендацій податкової.
Інше підприємство – сільськогосподарське – стало “ризиковим” у квітні 2024 року. Причина – недостатність трудових ресурсів та відсутність операцій, які б підтверджували реальне вирощування і постачання продукції.
Хоча протягом року компанія подавала повідомлення про невідповідність критеріям ризиковості, у документах бракувало вагомих доказів. У лютому 2025 року компанія отримала конкретні рекомендації від податкової і надала вичерпні підтвердження своєї діяльності. Результат – виключення із списку ризикових.
Ще один кейс. Транспортна компанія стикалася з блокуванням податкових накладних через невідповідність обсягів постачання та придбання послуг. Податкова не раз відхиляла подані таблиці даних через відсутність пояснень та документів. Підприємство отримало детальні рекомендації і правильно оформило документи (основні фонди, трудові ресурси, дозволи, технічні паспорти). Це дозволило розблокувати накладні і запобігти подальшим зупинкам їх реєстрації.
Безумовно, є приклади, коли зупинка реєстрації податкових накладних цілком виправдана. Наприклад, одне з підприємств декларувало вирощування зерна та олійних культур. Компанія подала на реєстрацію десять податкових накладних щодо реалізації соняшника. Реєстрацію зупинено через відсутність товару.
Аналіз діяльності підприємства показав, що 99% його ліміту у 2024-2025 роках сформовані завдяки пальному, а у 2024 році при реалізації на 14,5 млн грн до бюджету сплачені лише 7,7 тис. грн. У наданих ДПС документах не було підтверджень наявності техніки, обробки землі чи складських залишків зерна. Також виявлені запаси товарів, не пов’язані із сільським господарством. За підсумками перевірки ДПС відмовила в реєстрації податкових накладних.
Інший приклад. Одне з ТОВ надає вантажно-експедиційні послуги. Подало чотири податкові накладні, реєстрацію зупинили через відсутність товару на складі.
Виявили й інші проблеми: відсутність працівників для заявленого обсягу послуг, директор керує 21 підприємством, податковий кредит сформований завдяки придбанню розчинників, газу та пального, хоча декларуються послуги перевезення.
Крім того, у податковій та фінансовій звітності не відображена власність: автомобілі, склади, офіс, техніка. Сплачені 110 тис. грн податків при обороті 55,7 млн грн. У реєстрації податкових накладних було відмовлено.
Що далі Перший крок. ДПС уже ініціювала зміни до механізму зупинення реєстрації податкових накладних. Свої пропозиції змін до постанови уряду №1165 передали до Мінфіну. Наразі опрацьовуємо їх з фахівцями міністерства. Прогнозуємо, що зміни скоротять кількість заблокованих накладних. Ключових змін шість.
1. Збільшені ліміти для ознаки безумовної реєстрації накладних за обсягом постачання в поточному календарному місяці (друга ознака). Граничний обсяг постачання зросте до 1 млн грн, а на одного контрагента – до 100 тис. грн. Змінена умова щодо кількості платників, де керівник може займати аналогічну посаду (зараз три, планується пʼять). Операції з невеликими сумами (до 10 тис. грн) будуть реєструватися без затримок, нині ліміт становить 5 тис. грн. Ліміт обсягу таких операцій в поточному місяці збільшиться до 3 млн грн (наразі 500 тис. грн).
2. Спрощені ознаки безумовної реєстрації податкових накладних за експортними операціями для підприємств, які працюють на територіях із загрозою боїв, але де активних боїв наразі немає. Планується також швидша обробка накладних за такими операціями, якщо коди УКТЗЕД таких операцій збігаються з кодами в таблиці даних платника податків і він не внесений до переліку ризикових.
3. Менше бюрократії після виключення платників з переліку ризикових. Накладні підлягатимуть автоматичній реєстрації, якщо компанія має позитивну податкову історію та виконуються інші визначені умови.
4. Удосконалений механізм автоматичного врахування таблиць даних платника – зниження потреби подавати документи для врахування таблиці.
5. Зміни окремих показників позитивної податкової історії – більше підприємств зможуть скористатися такими показниками. Зокрема в першому показнику ліміти обсягу операцій збільшені з 1 млн грн до 3 млн грн, на одного контрагента – із 100 тис. грн до 500 тис. грн, змінена умова в частині кількості платників, де керівник може займати аналогічну посаду (зараз три, планується пʼять).
6. Змінений критерій ризиковості операцій щодо подання розрахунків коригування податкових зобов’язань при поверненні товару від неплатника податку на додану вартість. Не вважатиметься ризиком подання такого розрахунку коригування протягом 90 днів (наразі 30). Це зменшить імовірність блокування розрахунку коригування при поверненні товару від неплатника.
Другий крок. ДПС конкретизувала перелік підстав для розгляду питання віднесення платника до ризикових. Державна податкова служба оновила довідник кодів податкової інформації. Їх використовують комісії ДПС при розгляді питань про відповідність платника критеріям ризиковості платника податку.
Третій крок. Маємо ще одні пропозиції щодо вдосконалення організації роботи СМКОР: зміна в порядку взаємодії між структурними підрозділами ДПС усіх рівнів і комісіями територіального та центрального рівнів. Це передбачено в порядку зупинення, затвердженому постановою №1165. Пропонуємо такі зміни.
1. Обмін інформацією з питань зупинення реєстрації ПН/РК між структурними підрозділами територіального та центрального рівнів.
2. Оперативний обмін інформацією з питань зупинення реєстрації ПН/РК між відповідними підрозділами територіальних органів ДПС.
3. Підготовка та надання комісією центрального рівня комісіям територіальних органів інформації за результатами аналізу розглянутих скарг для забезпечення єдиного підходу при розгляді комісіями аналогічних питань.
4. Аналіз рішень, ухвалених комісіями регіонального рівня, та надання результатів такого аналізу територіальним комісіям для врахування при розгляді питань.
Ефективна робота СМКОР пов’язана з наповненням бюджету і є одним з оперативних інструментів, який запобігає схемам та ухиленню від сплати податків. Це підвищує податкові надходження та сприяє наповненню бюджету. Наприклад, у січні-лютому ДПС перевиконала встановлені показники надходжень на 22 млрд грн (+16,5% до плану). Позитивну динаміку двох місяців плануємо зберегти і в березні.
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції “Економічної правди” та “Української правди” може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.