Багаті теж плачуть. Як відома золотом, сирами і годинниками Швейцарія страждає від мит Трампа

У квітні Дональд Трамп шокував світ, анонсувавши “драконівські” мита проти головних торговельних партнерів США. Згодом він відклав їх до липня, а потім оголосив, що точно введе нові тарифи з 1 серпня. До того часу американський президент укладав торговельні угоди: під тиском Вашингтона про нові умови домовилися Велика Британія, ЄС та Японія.

7 серпня анонсовані Трампом мита набули чинності. У Європі найвищу ставку – 39% – несподівано для багатьох отримала відома своїм нейтралітетом Швейцарія. Білий дім хотів покарати її за торговий дефіцит ще у квітні, коли розглядалася ставка 31%. У травні Швейцарія стала посередником у торговельних переговорах між США та Китаєм і почала домовлятися про власну угоду.

Проте в останній момент Трампу не сподобався “моралізаторський” тон президентки Швейцарії Карін Келлер-Зуттер, тому тариф зріс до 39%. Це шокувало країну в день національного свята.

Хоча під нові обмеження поки не потрапив критично важливий для Берна фармацевтичний сектор, усе, чим славиться Швейцарія – елітні годинники, золото, сири і шоколад, – ризикує постраждати і втратити американських покупців.

Чому США запровадили такі високі мита проти Швейцарії? Як від цього постраждає економіка країни і чому політика Трампа змусила частину швейцарців задуматися про відмову від нейтралітету?

Що сталося 39% – це найвища ставка мит, яку США запровадили для будь-якої країни у Європі, і п’ята найвища у світі. Швейцарія поступається лише Бразилії (50%), Сирії (41%), Лаосу та М’янмі (по 40%).

Рішення Білого дому стало для країни справжнім шоком. Місцеві медіа визнали нові тарифи “сценарієм, гіршим за найгірший”, а 1 серпня – “чорним днем”. Одна з головних газет Blick назвала рішення США “найбільшою поразкою” для Швейцарії з часів перемоги Франції у битві при Мариньяно у 1515 році.

“Швейцарія була і залишається в контакті з відповідними органами влади США. Ми продовжимо шукати переговорне рішення, яке відповідатиме швейцарському законодавству та зобов’язанням за міжнародним правом”, – відреагували в уряді.

За кілька місяців до цього уряд випромінював більше впевненості. У травні в Женеві пройшли успішні торгові переговори між США і Китаєм, за підсумком яких Вашингтон відклав підвищені тарифи на китайські товари. Тоді президентка Швейцарії Карін Келлер-Зуттер з обережним оптимізмом анонсувала, що Берн другим після Лондона укладе торгову угоду з Вашингтоном. Вона натякнула, що мито 10% – привабливіша пропозиція, ніж 31%, чим Трамп погрожував у квітні.

1 серпня, за кілька годин до оприлюднення свого указу про запровадження мит проти Швейцарії, Трамп провів телефонну розмову з Келлер-Зуттер, яка не дала жодних результатів. Швейцарська газета NZZ написала, що Трамп вважав президентку “занадто педантичною і моралізаторською”.

Терміновий візит Келлер-Зуттер до США не приніс позитивних результатів. 7 серпня мита набули чинності. Тепер уряд звинувачує президентку в наївності через те, що вона не мала іншого плану на випадок провалу переговорів.

Причини введення мит 5 серпня Трамп розкритикував президентку Швейцарії, заявивши, що під час телефонної розмови та нібито “не хотіла слухати” його занепокоєння щодо торговельного дефіциту, а запровадження 39-відсоткових мит він пояснив тим, що Швейцарія відмовилася скасувати торговельні бар’єри. “Швейцарія, одна з найбагатших країн світу з найвищим рівнем доходу, не може очікувати, що США будуть терпіти односторонні торговельні відносини”, – заявили в Білому домі.

За даними Офісу торгового представника США, у 2024 році дефіцит торгівлі товарами між США та Швейцарією сягнув 38,3 млрд дол., послугами – 29,7 млрд дол. У 2024 році розмір цього дефіциту зріс на 56%, зазначив професор бізнес-школи IMD в Лозанні Саймон Евенетт.

Зокрема лише золота Швейцарія експортувала в США на 11,5 млрд дол. Загалом же експорт альпійської країни до Штатів сягнув 60,9 млрд дол. Початкова пропозиція адміністрації Трампа обкласти Швейцарію митом у розмірі 31% була розрахована на набагато нижчих показниках 2023 року.

Швейцарський уряд визнав, що головним каменем спотикання в переговорах з Трампом став торговельний баланс. Аби його компенсувати, Берн знизив мита на промтовари із США до нуля, а гіганти Nestle і Novartis (фармацевтична компанія) пообіцяли інвестувати мільярди доларів у заводи в Сполучених Штатах. Проте цих кроків виявилося недостатньо для збалансування торгівлі між країнами.

“Населення Швейцарії становить лише 9 мільйонів осіб і, відверто кажучи, багато швейцарців не поспішають купувати американські товари. Авто, які споживають багато пального, занадто великі для альпійських доріг, а американський сир і шоколад не дуже відповідають швейцарським смакам”, – резюмує BBC.

Сир, годинники, шоколад, золото, ліки: наслідки для економіки Раптове запровадження мит вплине на ключові галузі швейцарської економіки, зокрема на виробників ювелірних виробів, ліків та верстатів. Очікується, що ціни на швейцарські годинники, шоколад і сир у США різко зростуть. Асоціація Interprofession du Gruyère, яка представляє 1 600 ферм-виробників сиру, бʼє на сполох: третина експорту цього продукту припадала на Штати.

Занепокоєні і в машинобудівній та електротехнічній промисловості країни. “Тарифи США не мають жодного раціонального обґрунтування і є довільними. Вони сильно вдарять по промисловості, особливо з огляду на те, що наші конкуренти з ЄС, Британії та Японії мають набагато нижчі мита”, – кажуть в асоціації Swissmem.

Негативний вплив відчують швейцарські годинникові бренди Swatch, Rolex, Patek Philippe, IWC та Breitling, продукція яких навіть без мит може коштувати тисячі євро. Водночас виробник годинників Armin Strom планує перенаправити частину своїх товарів до інших держав, очікуючи, що американці купуватимуть їх там.

Шокована й асоціація виробників шоколаду Chocosuisse. За словами її директора Роджера Верлі, країна експортує 7% свого шоколаду до США. Зростання витрат в умовах високих мит доведеться перекласти на плечі покупців у Штатах. “Галузь втратить клієнтів у США, а обсяги продажів значно зменшаться”, – визнав він.

Мита США впливають на 10% експорту швейцарських товарів і можуть мати серйозні наслідки. Проте їх загальний вплив на економіку залишається помірним, адже наразі діють винятки з мит для фармакологічної продукції.

“Поточна митна ставка 39% з винятками для фармацевтичних продуктів може призвести до зниження ВВП приблизно на 0,6% в середньостроковій перспективі. Хоча це значний показник, він не катастрофічний, адже еквівалентний лише трьом місяцям економічного зростання”, – заявили в Capital Economics.

Велика фармацевтична промисловість Швейцарії експортує близько 60% своєї продукції в США. Місцеві галузеві гіганти Novartis та Roche недавно пообіцяли інвестувати в США мільярди доларів, проте їхня “дочка” в США Genentech отримала від Трампа листа з вимогою знизити ціни на ліки.

Президент США також пригрозив, що тарифи на всі фармпрепарати, які імпортуються в Штати, можуть зрости до 250% протягом найближчих 18 місяців. “Ми хочемо, щоб ліки вироблялися в нашій країні”, – заявив він.

“Фармацевтика є найважливішою експортною галуззю для Швейцарії. Вона має перевагу завдяки залежності Сполучених Штатів від її фармпродукції, але швейцарський уряд має діяти дуже обережно. Один неправильний крок чи необережна заява може спричинити запровадження руйнівних тарифів на найцінніший сектор”, – попереджають аналітики Kepler Cheuvreux.

Спеціальне мито на золоті злитки вагою 1 кг завдало удару по Швейцарії як найбільшому у світі центру з переробки дорогоцінних металів. Ф’ючерси на золото на тлі митної політики Трампа та геополітичної невизначеності регулярно оновлюють рекорди, а кілограмові злитки є найпоширенішою формою торгівлі на ключовій біржі Comex та основою швейцарського експорту в США.

На тлі підвищення попиту на дорогоцінний метал адміністрація Трампа врахувала обсяги торгівлі ним при розрахунку розміру нових мит. Натомість у Швейцарії вважають, що враховувати торгівлю золотом неправильно, оскільки воно в країні не виробляється, а лише переробляється та реекспортується.

Не мита єдині шкодять швейцарським експортерам. Аналітики звертають увагу на посилення швейцарського франка як одного з активів “тихих гаваней”, у який “тікають” інвестиції на тлі геополітичної невизначеності. З початку 2025 року швейцарська валюта зросла на 11% відносно долара, що підважує конкурентоспроможність експорту країни на світових ринках.

У Kepler Cheuvreux вважають, що наразі швейцарські експортери стикаються з “потрійним ударом”: високими митами, сильною валютою та конкурентними перевагами сусідів з Євросоюзу, які мають із США митний тариф 15%.

Переговори з Трампом і думки про крах нейтралітету Хоча у швейцарському уряді сподіваються “знайти компроміс шляхом переговорів”, країна не має що запропонувати адміністрації Трампа, крім каральних заходів у відповідь. Вона може відкликати пропозицію про інвестиції, ввести взаємні тарифи і як крайній захід – скасувати замовлення на американські винищувачі F-35.

“Багато швейцарців відчувають: їх карають за те, що вони живуть в одній з найбільш конкурентоспроможних та інноваційних країн світу. Інші кажуть, що країна вже пережила економічні потрясіння раніше і зможе використати ці інновації, щоб пережити і це”, – пише BBC.

Серед інших потенційних кроків Швейцарії – подання скарги в СОТ, диверсифікація експорту, пропозиції купувати американський скраплений газ і навіть перенести штаб-квартиру FIFA (Міжнародна федерація футболу) з Цюриха в Маямі.

“Для відновлення переговорів Швейцарія може запропонувати поступки щодо цін на ліки, цифрового податку та оборонних угод, але цей крок може вимагати незручних компромісів”, – каже аналітик Kepler Cheuvreux Торстен Заутер.

Оптимізму швейцарському уряду додає заява державного секретаря США Марко Рубіо: “США цінують свої міцні та стабільні відносини з Швейцарією”.

Раптові мита Трампа змусили швейцарців задуматися, чи відповідає нейтральний статус країни вимогам сучасного світу. Цей статус зарекомендував Швейцарію як важливого дипломатичного гравця. Напередодні президент Франції Еммануель Макрон навіть запропонував Женеву як потенційне місце зустрічі Володимира Зеленського з лідером Кремля Путіним. Проте в умовах сучасного світу, де домінують великі силові блоки, така модель може стати для Швейцарії тягарем.

“Успіх Швейцарії був обумовлений тим, що наша система добре працювала у світі старих правил. Однак зараз ми маємо новий тип політики, де все це зникло. Ми занадто малі, щоб грати в гру великих хлопців. Там немає значення, нейтральний ти чи ні”, – заявив гендиректор виробника кавомашин Thermoplan Адріан Штайнер.

Швейцарія не вперше поступається своєю нейтральністю. Після кризи 2008 року Сполучені Штати змінили своє банківське регулювання, завдавши удару по багаторічній швейцарській банківській таємниці. Ще одним ударом по нейтралітету стала велика війна Росії проти України: під тиском адміністрації Джо Байдена Швейцарія приєдналася до санкцій Євросоюзу проти Москви.

На цьому тлі в країні посилюються заклики до тіснішої інтеграції з ЄС, який зміг домовитися із США про більш сприятливі умови. У 2026 році на референдум можуть винести угоди, що розширюють доступ країни до єдиного ринку. Експерти вважають, що тарифна криза може посилити позиції прихильників євроінтеграції.