Інтерв’ю з Олександром Плахотнюком: як працює криптовалютне шахрайство

Криптовалюта для багатьох українців стала звичним інструментом — хтось інвестує, хтось зберігає заощадження, хтось просто пробує «зайти в крипту». Але разом із популярністю цифрових активів стрімко зростає і кількість шахрайств. Фейкові інвестиційні платформи, «гарантований прибуток», підробні біржі, зламані гаманці та зниклі кошти — усе це реальність, з якою дедалі частіше стикаються звичайні люди.

Більшість жертв дізнаються, що їх обдурили, уже постфактум — коли гроші зникли, а підтримка «проекту» перестала відповідати.

Як працює злочинний світ у криптосфері, чому блокчейн — це не завжди про повну анонімність, і які помилки найчастіше роблять звичайні користувачі, навіть не підозрюючи про ризики? Про те, як виглядає криптозлочинність зсередини, журналісти UA.News поспілкувалися з начальником Управління протидії злочинам, пов’язаними з віртуальними активами Департаменту кіберполіції, підполковником Олександром Плахотнюком.

Криптовалюта на службі російського агресора та нові схеми маскування

— Які нові схеми незаконного обігу криптовалюти з’явилися під час повномасштабної війни?

— З початку повномасштабної російської агресії ми зафіксували кілька чітких трендів: організовані схеми «швидких обмінів» для маскування походження коштів; використання чужих акаунтів і «структурованих переказів» (схема розподілу великих незаконних або сумнівних сум криптовалюти на менші частини, які потім переказуються через різні біржі, гаманці або сервіси обміну — щоб приховати джерело коштів і уникнути виявлення системами моніторингу) через криптобіржі та криптосервіси. Крім того, нами зафіксовано випадки використання криптовалютних активів для прямого або опосередкованого фінансування збройної агресії рф проти України. Зокрема, виявлено перекази (так звані донати), криптоактивів на рахунки та гаманці, що використовувалися для збору коштів на потреби збройних сил рф, фінансування найманців та інформаційно-психологічних операцій, спрямованих проти нашої держави.

— Які схеми шахрайства зараз найпоширеніші?

— Точний відсоток варіюється за періодами і залежить від методології обліку, але помітна частка шахрайських звернень пов’язана з криптоактивами — особливо серед інтернет-шахрайств, інвестиційних афер і фішингу. Найпоширеніші легенди: «швидкі інвестиційні прибутки» (фейкові інвестиційні платформи), «поновлення гаманця/мобільного банку», фейкові оголошення про працевлаштування з оплатою у крипті, підробні благодійні збори та «службові» дзвінки від імені банку чи криптобіржі з проханням надати секретні ключі або код підтвердження.

Чому розслідувати криптозлочини складно

— Наскільки важко розслідувати такі злочини в умовах війни, коли значна частина інфраструктури та свідків може перебувати на окупованих або прифронтових територіях?

— Значно складніше, ніж у мирний час. Часто немає доступу до свідків, обладнання або місць, де зберігалися докази, особливо якщо йдеться про окуповані чи прифронтові території. Сам блокчейн нікуди не зникає — транзакції зберігаються, але «прив’язати» їх до конкретної людини без доступу до провайдерів або банків стає набагато важче.

— Які міжнародні стандарти зараз найважливіші для України?

— Найактуальніші — це стандарти щодо збереження та обміну електронних доказів (в т.ч. положення Будапештської конвенції), вимоги FATF до боротьби з відмиванням коштів (Travel Rule, KYC/AML для постачальників послуг віртуальних — VASP), а також рекомендації з оперативного співробітництва через SIENA/Europol та стандарти для швидкого запиту про збереження даних і доступу до провайдерів. Важлива також імплементація узгоджених процедур для cross-border freezing/forfeiture та стандарти прозорої аудиторії вилучених активів.

• AML (Anti-Money Laundering) — програмне забезпечення для протидії відмиванню коштів.
• KYC (Know Your Client) — алгоритми фінансових установ для перевірки клієнтів.

• FATF — міжурядовий орган, метою роботи якого є розвиток і впровадження заходів з боротьби щодо відмивання грошей.

Як кіберполіція відстежує криптозлочини

— Які технології сьогодні найважливіші для кіберполіції у боротьбі з криптозлочинністю?

— Насамперед це інструменти, які дозволяють відстежувати рух криптовалюти майже в реальному часі. Простими словами, ми бачимо, як гроші «мандрують» між гаманцями, можемо з’єднувати їх у ланцюжки та розуміти, де саме намагаються приховати сліди.

Також важливо вміти поєднувати технічні дані з блокчейну з реальною інформацією про людей — наприклад, коли біржі проводять перевірку клієнтів. Окремий напрямок — автоматичне виявлення схем, де гроші спеціально «плутають», розкидають по різних сервісах або перекидають між різними криптовалютами.

Не менш важливо правильно зберігати цифрові докази, щоб вони мали юридичну силу, і наочно показувати складні фінансові схеми слідчим та оперативникам.

DeFi, NFT та нові загрози

— Як оцінюєте рівень підготовки та навчання українських правоохоронців у сфері розслідування злочинів, пов’язаних із DeFi та NFT?

— Рівень підготовки значно зріс за останні роки: ми маємо спеціалізовані підрозділи, регулярні курси, закордонні конференції та тренінги з партнерами. Водночас DeFi і NFT додають нові виклики — смарт-контракти, децентралізовані протоколи, крос-чейн мости — тому потреби в постійному навчанні та безперервному поглибленні технічних знань залишаються високими. Загалом — ми закладаємо міцну базу, але потрібні додаткові ресурси і спеціалізовані тренінги з розбору смарт-контрактів та аудитів коду.

Закон і конфіскація: що з грошима злочинців

— Чи достатньо сьогодні законів, щоб боротися з криптозлочинами?

— Базове законодавство вже є, і воно дозволило навести певний порядок на ринку. Але є проблеми з практикою: як саме вилучати криптовалюту, як її зберігати, яка процедура для міжнародного виконання судових рішень стосовно on-chain активів (такі, що знаходяться за кордоном або в децентралізованих системах).

Також потрібно чіткіше врегулювати співпрацю з приватними платформами та встановити обов’язкові правила фінансового моніторингу навіть для децентралізованих сервісів.

— Чи готові українські банки помічати криптозлочини?

— Частина банків уже впроваджує системи, які дозволяють бачити підозрілі операції, пов’язані з криптовалютою. Але загалом потрібна краща координація між банками, регуляторами та криптосервісами.

Ми працюємо з Нацбанком і фінансовим сектором, щоб створити єдині підходи і протестувати нові рішення.

Що буде далі: прогнози на 1–2 роки

— Які загрози з’являться найближчим часом?

— Очікуємо більше атак із використанням автоматизованих програм і штучного інтелекту, зростання зламів DeFi-проєктів і складніших схем перекидання коштів між різними блокчейнами.

Також зростатиме використання криптовалют і сервісів, які ускладнюють відстеження походження грошей.

Як не стати жертвою: базові правила

— Що найважливіше знати звичайним користувачам?

— Не передавайте нікому seed-фрази та приватні ключі. Для великих сум краще використовувати апаратні гаманці. Завжди вмикайте двофакторну автентифікацію. Перевіряйте сайти та посилання, не вірте в «гарантований прибуток» і користуйтеся перевіреними біржами.

Якщо виникає підозра на шахрайство — звертайтеся до правоохоронців одразу.

— У чому полягає основний виклик сьогодні?

— Технології розвиваються швидше, ніж закони та міжнародні процедури. Тому потрібно одночасно оновлювати законодавство, інструменти і співпрацю між країнами.

— Чи отримує кіберполіція достатнє фінансування для ефективної протидії криптозлочинності?

— Бюджетні можливості зростають, але попит на високотехнологічні рішення та експертів значно перевищує наявні ресурси. Ми успішно залучаємо гранти, міжнародну технічну допомогу та партнерські програми для придбання аналітичного програмного забезпечення і навчання персоналу. Проте для системної довгострокової відповіді необхідні стабільні державні інвестиції у цифрову інфраструктуру та кадровий потенціал.

— Наскільки серйозною є загроза від darknet-маркетплейсів, що використовують криптовалюту, і як ви з ними боретеся?

— Darknet-маркетплейси залишаються однією з головних загроз: вони полегшують торгівлю забороненими товарами та послугами, використовуючи криптовалюти для анонімних платежів. Ми боремося з ними комплексно: розслідуванням інфраструктури (сервери, адміністративні акаунти), співпрацею з міжнародними партнерами щодо take-down операцій, відстеженням потоків on-chain та співпрацею з біржами для блокування виведень. Успішні операції часто потребують синхронізації декількох юрисдикцій і технічної підтримки приватних аналітичних фірм.

Читай нас у Telegram та Sends