Річниця трагедії на Чорнобильській АЕС: що відбувалось з атомною станцією під час війни

Чорнобильська зона відчуження стала символом ядерної катастрофи на ЧАЕС, яка сколихнула світ 26 квітня 1986 року.

Окупація Чорнобильської зони російськими військами

24 лютого 2022 року російські війська використовували північний напрямок як один з основних для наступу на Київ. До вечора 24 лютого стало відомо про захоплення Чорнобильської атомної електростанції та інших ключових об’єктів інфраструктури зони, включаючи сховища відпрацьованого ядерного палива.

З військової точки зору, Чорнобильська зона цікавила росіян через її стратегічне розташування. Це забезпечувало прямий шлях на Київ та зручний плацдарм для логістики й перекидання сил. Крім того, контроль над ядерним об’єктом був елементом тиску на український уряд та міжнародну спільноту.

Як війська рф підняли радіацію

Після встановлення контролю над територією ЧАЕС, російські військові нехтували режимними вимогами та потенційними загрозами для ядерної безпеки. Ворог переміщував військову техніку та особовий склад через забруднені території, зокрема через Рудий ліс — одну з найбільш радіаційно забруднених ділянок зони.

Війська рф в Чорнобильській зоні облаштовували позиції, рили окопи та будували укріплення, не усвідомлюючи або ігноруючи радіаційну небезпеку, якій вони себе піддавали. Це призвело до підняття радіоактивного пилу та забруднення військової техніки, розповів провідний інженер із супроводу офіційних делегацій та ліквідатор Володимир Вербицький у коментарі BBC Україна.

“Росіяни загалом збільшили рівень радіаційного забруднення в Зоні відчуження, який до цього всі роки поступово зменшувався. Це сталося не тільки через окопи, а й через те, що вони не дотримувалися жодних заходів безпеки, жодного контролю… Російські величезні колони виїжджали безконтрольно, було багато гусеничної техніки, яка може нести на собі більше радіоактивних матеріалів. Тому рівень забруднення в Зоні та у напрямку Києва в 2022 році піднявся”

Були і випадки, коли окупанти набирали воду з системи охолодження реактора для господарських потреб або ж полювали на тварин поблизу нього. Деякі російські солдати могли зазнати впливу радіації та мали симптоми променевої хвороби.

Попри повідомлення в українських ЗМІ про смертельне опромінення росіян, це, ймовірно, було елементом української інформаційно-психологічної операції з метою деморалізації противника через створення ілюзії смертельної небезпеки.

Персонал ЧАЕС у полоні ворога

Окупація особливо ускладнила становище українського персоналу ЧАЕС. Працівники опинилися в заручниках у ворога.

Зв’язок із зовнішнім світом був ускладнений, виникали проблеми з доставкою продуктів, медикаментів та із забезпеченням ротації персоналу. Зусилля українських енергетиків дозволили підтримувати роботу станції та запобігти масштабній ядерній аварії в екстремальних умовах окупації.

ЧАЕС залишилась без електрики

9 березня 2022 року Чорнобильська АЕС повністю втратила зовнішнє електропостачання. Це сталося внаслідок обстрілів російськими окупантами останньої діючої високовольтної лінії, що живила станцію. Дві інші лінії пошкодили раніше під час бойових дій у зоні відчуження.

Ситуація складалась критично через кілька факторів. Відсутність електропостачання загрожувала перегрівом 20 тисяч відпрацьованих паливних збірок на сховищі відпрацьованого ядерного палива №1 (СВЯП-1), що могло призвести до викиду радіоактивних речовин.

За відсутності електропостачання та зупинки охолоджувальної системи існував ризик підвищення температури у басейнах витримки. Це призвело б до випаровування води та потрапляння радіоактивних елементів у навколишнє середовище. Вітер здатен був рознести ці небезпечні речовини на великі відстані, створюючи загрозу не тільки для України, але й для сусідніх держав.

Непрацююча вентиляція створювала ризик опромінення персоналу. Знеструмлення також вивело з ладу системи пожежогасіння, що значно підвищувало ризик пожежі. Також ускладнювався контроль за ядерною та радіаційною безпекою на об’єктах станції.

Український оператор атомних електростанцій “Енергоатом” тоді повідомив, що ЧАЕС перейшла на резервні дизель-генератори. Однак запасу палива вистачило б лише на 48 годин. На щастя, згодом, 13 березня 2022 року, енергопостачання Чорнобильської АЕС вдалося відновити. Проте вже наступного дня російські окупанти знову пошкодили лінію електроживлення, що призвело до нового знеструмлення.

Остаточно відновити стабільне електропостачання вдалося лише після звільнення ЧАЕС українськими військами у квітні 2022 року.

Наслідки окупації для зони відчуження

Після кількох тижнів окупації АЕС вдалось звільнити і повернути під контроль України.

Увечері 31 березня 2022 року українські офіційні особи підтвердили, що російські війська повністю покинули територію Чорнобильської атомної електростанції. Однак окупанти вивезли з собою 169 військовослужбовців Національної гвардії України, які несли службу з охорони об’єкта. На сьогодні частина з них досі знаходиться у полоні у ворога.

Як розповів сержант Національної гвардії України Андрій Старинщак, який служив на ЧАЕС та провів у полоні рф 678 днів, в інтерв’ю Радіо Свобода, нацгвардійці зробили усе можливе, щоб не сталось повторної трагедії.

“Вже 24 лютого 2022 року за командою озброїлися і рушили захищати ЧАЕС… Хоча на нас, 169 людей із автоматами пішло 4 танкових колони. Все, що могли зробити, ми зробили, щоб не сталося ніяких вибухів на станції, бо Чорнобиль-2 нам точно не потрібен. Не допустили і кровопролиття на станції. А у них зайшло більше 2,5 тисяч одиниць техніки, колона десь 4 години рухалась”

Воєнні злочини рф в Чорнобильській зоні

Після звільнення території українські захисники виявили численні докази воєнних злочинів, скоєних російськими окупантами. Територія зони, зокрема лісові масиви та шляхи пересування, були заміновані, а унікальне наукове обладнання — знищене.

“Росіяни розграбували всі пункти пропуску, центри моніторингу Зони відчуження, лабораторії та все інше, де була якась апаратура”

Також окупаційні війська знищили багаторічний архів документів Чорнобильської АЕС, який українці збирали протягом десятиліть. Частково його вдалося відновити.

Збитки від дій ворога у Чорнобильській зоні склали як мінімум 2,5 млрд грн. Нещодавно генерал-майору, заступнику начальника військ радіаційного хімічного та біологічного захисту рф оголосили підозру через розграбування підприємств у зоні відчуження на понад 1 млрд гривень. Первинна оцінка збитків продовжує уточнюватись, адже до шкоди включаються не лише прямі руйнування інфраструктури, а і вартість розмінування території, витрати на ліквідацію наслідків забруднення та потенційні довгострокові екологічні збитки.

Відновлення об’єктів ЧАЕС та міжнародна підтримка

Наразі територія Чорнобильської зони розмінована частково — лише ті ділянки, які необхідні для безпечної роботи працівників.

Паралельно, після деокупації, ремонтували лінії електропередач, відновлювали транспортні шляхи для логістичного забезпечення. Особливу увагу приділили відновленню систем моніторингу радіаційного стану, які частково зруйнували війська рф.

Країни-партнери надавали фінансову та технічну підтримку для відновлення інфраструктури та посилення безпеки зони.

Важливою в цьому напрямку є діяльність Рахунку міжнародного співробітництва для Чорнобиля (РМСЧ) — це фонд, адміністратором якого є Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). Фонд був створений ще до 2022 року, але після російського вторгнення його мандат розширився на фінансування заходів з відновлення безпеки на ЧАЕС та в зоні відчуження. Станом на липень 2024 року на балансі РМСЧ було 15,2 млн євро, призначених для робіт у Чорнобилі.

У грудні 2024 року країни-вкладники РМСЧ анонсували виділення ще близько 7 млн євро на розвиток зони відчуження. Ці кошти будуть спрямовані, зокрема, на відновлення пошкодженого обладнання та інфраструктури після російської окупації. Серед донорів були названі Канада, Європейська комісія та Бельгія.

Уряд Японії у квітні 2024 року підписав угоду про надання Україні кредиту у розмірі близько 3 мільярдів доларів, який покриватиметься прибутками від російських активів. Частина цих коштів може бути спрямована на відновлення критичної інфраструктури, включаючи ЧАЕС. А Франція розглядає можливість інвестування у відновлювану енергетику в Чорнобильській зоні відчуження.

Посилення заходів безпеки на ЧАЕС

Щоб запобігти повторенню таких загроз, на об’єктах ЧАЕС значно посилили заходи безпеки. Фізичний захист станції був переглянутий та укріплений. Продовжувалася міжнародна співпраця у сфері ядерної безпеки та моніторингу радіаційного стану. МАГАТЕ регулярно направляла місії експертів на ЧАЕС для оцінки ситуації, надання технічної допомоги та контролю за безпекою ядерних матеріалів.

Незважаючи на воєнні ризики, в зоні відчуження продовжувалися наукові дослідження. Вчені досліджували вплив окупації та бойових дій на екосистеми зони, зокрема на міграцію тварин, стан рослинного покриву та рівень радіаційного забруднення в різних середовищах.

Пожежна небезпека

Чорнобильська зона відчуження неодноразово потерпала від пожеж і до повномасштабної війни, однак військові дії і окупація в 2022 році значно ускладнили гасіння.

У березні-травні 2022 року, під час окупації зони російськими військами, виникали лісові пожежі, деякі з них сягали значних площ — до десяти тисяч гектарів. Існувала загроза поширення вогню на заміновані території, що робило гасіння ще небезпечнішим. Попри велику кількість та площу пожеж, повідомлень про суттєве підвищення радіаційного фону не надходило. Дощі та інші природні фактори стримували поширення вогню.

У наступні 2023-2024 роки пожежі в Чорнобильській зоні фіксувалися, але, за повідомленнями ДСНС, їх оперативно ліквідовували. У вересні 2024 року виникла пожежа у Вільчівському лісництві, площа якої сягала кількох тисяч гектарів. Гасіння ускладнювалося екстремальною посухою та мінною небезпекою на деяких ділянках. Проте радіаційний фон залишався в межах норми.

У квітні 2025 року з’явилися повідомлення про загрозу наймасштабнішої за весь час пожежі сухостою в Чорнобильській зоні.

Військові загрози для ЧАЕС тривають

Один із найважливіших викликів — забезпечення довгострокової безпеки Чорнобильської АЕС та ядерних сховищ в умовах триваючої війни з рф. Країна-агресор систематично здійснює ракетні та дронові атаки, створюючи значний ризик для об’єкта “Укриття” (саркофагу або конфайнменту) Чорнобильської АЕС та сховищ ядерного палива.

Наприклад, 14 лютого 2025 року російський дрон влучив у саркофаг над зруйнованим четвертим енергоблоком станції, спричинивши пожежу та завдавши пошкоджень захисній споруді.

Це сталось напередодні важливої Мюнхенської безпекової конференції 15 лютого, на якій виступав президент України Володимир Зеленський. Інцидент викликав особливе занепокоєння щодо потенційних мотивів агресора та наслідків для ядерної та екологічної безпеки в Європі.

Внаслідок удару сталася пожежа, яку згодом ліквідували. За повідомленнями, радіаційний фон на промисловому майданчику ЧАЕС залишався в межах норми.

18 лютого 2025 року уряд України виділив понад 1,5 млрд грн на безпеку укриття ЧАЕС після останньої атаки рф на конафаймент.

“росія вкотре вдалася до тероризму проти атомних об’єктів. Дронова атака на укриття Чорнобильської АЕС — це спроба залякати Україну, Європу та світ.  Наразі радіаційна загроза відсутня, тривають роботи з ліквідації наслідків атаки. Уряд спрямовує понад 1,5 млрд грн на підтримку в безпечному стані укриття ЧАЕС. Збільшуємо фінансування на 139 млн порівняно з 2024 роком”

3 березня 2025 року Рахунок міжнародного співробітництва для Чорнобиля вирішив виділити Україні 400 тисяч євро на дослідження пошкоджень Арки конфайнменту (саркофагу).

Події у Чорнобильській зоні відчуження за період повномасштабної війни стали нагадуванням про крихкість ядерної безпеки в умовах збройних конфліктів та неприпустимість використання ядерних об’єктів як інструменту війни. Збереження Чорнобильської зони як території безпеки та наукових досліджень є не лише національним, але й глобальним пріоритетом. Лише спільними зусиллями світу можна мінімізувати ризики та забезпечити безпечне майбутнє для цього унікального регіону.