«Противник не стоїть на місці». Флеш — про експерименти РФ із шахедами, складний процес збиття ворожих БПЛА і подвиг нашої індустрії дронів

— Ми багато говоримо про те, наскільки дронова індустрія залежить від китайських компонентів. Новина про санкції Китаю проти найбільшого виробника дронів США підтверджує тезу, що нікуди ми не можемо від цієї залежності діватися. Як ви думаєте?

— Так, Олексію. Ми з вами звикли чути про інші санкції останні кілька років. І коли ми чуємо про санкції від Китаю в бік США, це якось трошки підриває мозок, здається незвичним.

Китай ще з початку осені офіційно анонсував обмеження поставок комплектуючих для дронів, які можуть використовуватися у військовій тематиці. Це торкнулося, на жаль, і нас дуже сильно: ми змушені були шукати шляхи альтернативної логістики. На щастя, це торкнулося і нашого ворога, який теж шукає варіанти, як постачати комплектуючі на Росію.

Але як ми бачимо зараз, це торкнулося і таких великих гравців ринку розвинених країн як США, а зокрема — провідного виробника дронів Skydio.

Не варто цьому дивуватися, бо вони себе відкрито позиціонують, зокрема, як виробники дронів для військової тематики. Китай у такий спосіб фактично виконує зобов’язання, які оголосив перед усім світом: обмеження своєї експортної політики в галузі дронів і комплектуючих. І зокрема таким чином Китай десь показує домінування своїх виробників.

Ми знаємо, що компанії DGI, Autel та інші провідні компанії в галузі виробництва комерційних БПЛА, належать Китаю. Тому вони тут є монополістами. Напевно, їм зовсім не хочеться розділяти ринок з американськими компаніями, яка в цьому випадку теж є профільною на ринку.

Тому це зайвий раз привід замислитися світовим виробникам, які взаємодіють з Китаєм у сфері будь-яких військових технологій, що така система логістики може в якийсь момент дати збій і обірватися. І не варто довіряти такому партнеру, який може зробити обмеження поставок.

— З того моменту, коли Китай проголосив таку свою політику, ви сказали, це створило проблеми для ЗСУ і також торкнулося ворога. А які в нас є докази того, що у російських окупантів теж є з цим проблеми? Є багато свідчень того, що Китай різними способами підтримує Росію, тримає її на плаву фінансово. Чи впевнені ви, що ці введені Китаєм обмеження стосуються також Росії та її армії?

— Насамперед ми розуміємо, що ті поставки, які офіційно йшли через Пошту Росії, аналог нашого каналу Міст Експрес тощо, вони неможливі зараз. Водночас ми розуміємо, що поки РФ і Китай мають хоч один метр спільного кордону, гадаю, вони знайдуть рішення, як постачати ці комплектуючі, всупереч цим санкціям.

Китай заборонив відвантаження напряму зовнішнім компаніям, але при цьому продовжує відвантажувати продукцію на внутрішній ринок. Тому йдеться лише про те, наскільки та чи інша сторона зможе знайти внутрішнього контрагента на території Китаю, який зробить експорт поза, не побоявшись якихось санкцій. Я впевнений, РФ знайшла цей шлях, тому що ми не фіксуємо в них перебою в комплектуючих із Китаю для виробництва FPV.

— В інтерв’ю ви розповідали, що кількість дронів із російського боку на фронті настільки величезна, що наближатися до так званої лінії розмежування, до нуля, стало в рази небезпечніше. Розкажіть про це більше. Це ознака того, про що ви сказали, мабуть, у росіян немає тих проблем із поставками з Китаю?

— Так, ми фіксуємо статистику, набираємо її за всіма фронтами застосування FPV нашим противником, і не тільки FPV, узагалі всіх крилатих БПЛА різного типу, зокрема ударних, щоб побічно розуміти, як у них ситуація з виробництвом. І фіксуємо, наскільки це виробництво зростає, тому що застосування на фронтах — основний показник того, що не просто заявляє РФ у сфері виробництва, а що справді прилітає по наших хлопцях.

Тому ми також намагаємося на підставі цих даних масштабувати і наше виробництво FPV, щоб досягти на фронті якогось паритету в галузі застосування ударних дронів, ми маємо рівнятися на нашого супротивника. На жаль, наразі він нас дещо випереджає, але хороша новина в тому, що цей розрив не такий катастрофічний, як був, наприклад, півтора року тому, коли ми говорили про різницю виробництва FPV з Росією у п’ять разів, у шість, у сім, залежно від місяця цифра була різна.

Зараз у нас із ними не такий уже й великий відрив. Але тут нам треба розуміти, що вони просто фізично більші, у них більше людей, коштів, фінансів. Тому в них можливості масштабувати виробництво вищі ніж у нас.

Я вважаю, те, що ми десь підбираємося до їхньої цифри вироблених FPV, і це досить великий подвиг для наших хлопців: розробників, конструкторів, виробництва, логістики. Для всіх тих, хто залучений до системи постачання FPV, малих FPV роторного типу на фронт.

— Упевнений, ви стежите за тим, що щоночі у нас є атаки шахедами або, як вони називають їх, Геранями. Є вже багато підтверджень встановлення камер на шахеди. Зараз ми бачимо, що ці шахеди використовуються для терору цивільного населення. Щодня, на жаль, отримуємо повідомлення про поранених, загиблих і зруйновану цивільну інфраструктуру. Масштабування шахедів викликає тривогу. А що ми можемо протиставити цьому? З одного боку вони в нас з осені 2022 року. З іншого боку, все одно ми маємо ситуацію із загиблими і пораненими.

— Ви торкнулися великої глобальної теми шахедів, яка цікавить усіх наших слухачів, тому що, за великим рахунком, ми всі з вами понад два роки живемо на великому єдиному воєнному полігоні, де страждають від ударів РФ і мирні жителі, і військові. Наразі виробництво шахедів, якщо говоримо в кількості, приблизно 500−600 одиниць на місяць. Вони нарощують [обсяги], але не здатні наростити ці темпи миттєво.

Але якщо ми зафіксуємо кількість БПЛА (а шахеди — це не всі БПЛА), які почали атакувати нас із вересня-жовтня; бачимо, що в жовтні ця кількість зросла до 1400 атак, а у вересні — приблизно до 1000.

Варто зауважити, чому так сталося: наш противник підключив до атак крім ударних БПЛА так звані малі БПЛА, вони називаються Гербера, Пародія. Вони відправляються на нашу територію, щоб відволікати сили нашої ППО. Тому значна частина БПЛА, які зараз атакують Україну, вони не несуть ударного заряду, а створені лише для того, щоб відволікати наші мобільні групи, нашу ППО, засоби РЕБ, щоб на них теж впливали.

Їх навіть можна легко відрізнити за звуком, думаю, наші слухачі, які ночами чують, як літають БПЛА, відрізняють інший звук від звичного звуку Шахедів. Ці БПЛА намотують кола, відволікають нашу ППО, нам їх досить складно відрізнити від тих бойових, які несуть заряд. Це також підтверджується тим, що якби наш супротивник втричі збільшив кількість ударних шахедів, ми б бачили більше пошкоджень, чули б більше вибухів тощо.

Ми фіксуємо, на жаль, статистику на стабільному рівні. Кількість БПЛА додалася за рахунок цього сегмента, про який я розповів.

Плюс є підозра, що РФ отримала від Ірану якусь партію шахедів, яку вони зараз теж застосовують. Для чого? Можливо, щоб вимотати нашу ППО перед якимись потенційно можливими ударами по енергетиці. Ні для кого не секрет, що зима, можливо, у нас буде важкою. Тому ситуація з шахедами така.

Щодо камер і всього іншого, є студенти в Алабузі, в економічній зоні, в Татарстані розташоване виробництво шахедів, яким дано карт-бланш на різні експерименти з цими дронами. Вони встановлюють туди модеми, сім-карти, камери, нещодавно зі Старлінком прилетів. Експерименти з однією єдиною метою: як шахед ще можна використовувати проти нас.

Природно, ми виробляємо контрзаходи, працюємо щільною командою, щоб протидіяти всяким цим рішенням щодо використання мереж нашого мобільного зв’язку. Робота ведеться. Але з того боку теж нам протидіє ціла низка молоді.

Ви маєте розуміти, там сидять, образно, не підлітки, а студенти. Чому? Ми це все бачимо з уламків, які прилітають: клей, скотч, суперклей, видно, що це не серійне виробництво, а експерименти. Так, як і раніше, із дротиків усе зроблено, зліплено.

Вони промацують нас і намагаються знайти нашу вразливість (наприклад, працювати з камерами проти нас, проти ППО), щоб запустити якісь рішення в серію. А наше завдання — не дати їм це зробити, щоб вони навіть не думали ці рішення масштабувати.

— Чи є такі експерименти причиною того, що поки що наші Повітряні сили, військові, які працюють з ППО, не знайшли супердієвого способу, щоб протистояти цим шахедам?

— У нас, як і раніше, є три методи впливу на Шахеди. Перше — засоби РЕБ. Принцип роботи РЕБ спрямований на те, щоб не давати шахеду орієнтуватися в просторі за сигналом супутникової навігації, щоб він втрачав своє позиціонування і приземлявся десь у полі. Це спрощено, як працює РЕБ. Друге — мобільні вогневі групи. Це дешевший спосіб, це ті хлопці, які розкидані по всіх лісах-полях, на шляху потенційного прольоту шахедів, які охороняють об’єкти критичної інфраструктури, з кулеметами, зенітками, прожекторами, які по них працюють. І крайній засіб — мала ППО, тому що вона витрачає дорогі ракети, які для інших цілей теж можуть бути призначені.

Це дуже складний процес, тому що ми намагаємося не збивати шахеди над містами, щоб не нашкодити нам самим. Кожен шахед відстежується, наскільки він несе загрозу в поточний момент чи ні.

Чому ми досі не можемо знайти ефективного способу? Тому що наш противник теж не стоїть на місці. Це не ті ідіоти росіяни в царині застосування ударних БПЛА, які були півтора року тому, коли шахеди летіли журавлиним клином по 10 штук, і ми їх усі збивали, так тривало місяцями.

Зараз кожен шахед унікально програмується: вони змінюють висоти, напрямки, курси. Часом ці зміни роблять кола, можуть вибирати цілі, якщо ціль прикрита РЕБом і вони це бачать, можуть іти на іншу ціль. Це цілий комплекс. Наші слухачі все це бачать, коли шахеди намотують дикі кола ночами і ми чуємо по 30−40 разів, коли вони то пролітають, то відлітають, то віддаляються, то вище, то нижче. Ось це та тактика, яку використовують люди, що програмують шахеди, а ми знаємо, що вони не управляються, а програмуються заздалегідь.

Тому оператори вводять цей складний маршрут, внаслідок якого шахед робить велику кількість поворотів, розворотів. І вони постійно змінюються.

Наприклад, у якийсь момент вони заходять до нас у Сумській області на висоті 40 метрів, критично низько, щоб наша ППО їх не бачила. Минає два дні — шахеди летять на п’ять кілометрів висоти. А ми розуміємо, що якщо шахед летить на ешелоні чотири-п’ять кілометрів, ніяка мобільна група з землі його не дістане, це дуже високо. Тому вони постійно виробляють комплекс заходів, проти яких ми працюємо.

Але є тут один великий позитивний плюс, тому що ми за ці два роки навчилися з ними боротися, всіма правдами, неправдами, отримали великий досвід. А коли ми зараз атакуємо нашими ударними дип-страйками РФ, ми дуже часто досягаємо позитивного результату, тому що в них такого досвіду банально немає. Вони ще не знають, як у масштабах країни, у масштабах Росії протидіяти нашим ударним БПЛА. Ми, слава Богу, якийсь цей досвід отримали.

— Ми побачили, що тепер у рамках ЗСУ є Сили безпілотних систем. Бачили, як змінювалися командувачі, буквально протягом двох місяців. Роман Гладкий був призначений 30 серпня, і, здається, всього за півтора місяця його замінили Олексієм Халабудою. По-перше, як ви розумієте ці зміни командувачів? І по-друге, чи зрозуміло, яку роль відіграють Сили безпілотних систем? Була велика дискусія, чи потрібно це відокремлювати в окремий рід військ, чи, навпаки, у кожному підрозділі є ті, хто керують дронами. Як це працює зараз?

— Ми створили окремий рід військ — Війська безпілотних систем, у них будуть свої підрозділи, які віддані цьому роду військ. Зокрема зараз 14-й полк, додаються ще підрозділи, які увійдуть до структури, будуть виконувати певні комплексні завдання. Але при цьому це не скасовує того, що підрозділи РУБАК будуть у всіх підрозділів: у СБУ, ГУР, ССО, поліції. Я не можу навіть перерахувати на пальцях кількість наших структур, у яких є окремі підрозділи, що стосуються безпілотної теми. Це і розвідники, і FPV, і крила, які літають на великі далекі відстані, ударні БПЛА на найрізноманітніші теми.

І ще найцікавіше. Наші слухачі звикли асоціювати безпілотники з літальними апаратами. Безпілотні апарати — це ті ж катери, які завдають шкоди флоту РФ, і безпілотники — це ті самі наземні роботи, які їздять і виконують різні завдання. Це все великий сегмент безпілотних систем.

Я роблю акцент на те, що роботизовані платформи, роботи, які зараз є в нас в Україні (до речі, понад 50 виробників, з яких 17 навіть пройшли сертифікацію за вимогами НАТО), мають частково вирішувати в майбутньому питання піхоти, мінімізуючи ризики піхоти на фронтах. Як я вже говорив, оскільки FPV тепер атакують і вдень, і вночі наших піхотинців, наші хлопці змушені проводити багато часу в укриттях, під землею. Якийсь сегмент завдань, щоб зберегти життя нашим людям, виконуватимуть роботи, які проводять розмінування, наприклад. Завдання Сил безпілотних систем — вибудовувати всю цю концепцію глобально, документально.

Відповідаючи на ваше початкове запитання, цей рід військ наймолодший і ще, можна сказати, нестабільний, зараз відбувається підбір особового складу, керівного складу. Ми розуміємо, дуже важливо для того, щоб будь-яке командування ефективно працювало, — це особистий колектив і стосунки між керівниками всередині, наскільки це буде комфортна атмосфера, наскільки люди згодні й хочуть працювати один з одним. Від цього, я вам можу сказати, дуже багато залежить. Це ніяка не таємниця, тому що армія — це пряме відображення бізнесу, комерції.

Зрозуміло, що керівник набирає під себе людей, з якими йому зручно працювати і яких він хоче бачити у себе. Така сама ситуація відбувається і в командуванні безпілотних систем.