“Опалювальний сезон в Україні почнеться плановано, запевнили у Міністерстві енергетики після повідомлень у ЗМІ про нібито скорочення з шести до п’яти місяців подачу централізованого опалення. Проте нинішня зима може виявитися більш суворою за попередні, а населенню доведеться проявити більше витривалості та вже зараз готуватися до блекаутів. Про це свідчать кардинальні зміни в ударах росіян”, — write on: ua.news
Опалювальний сезон в Україні почнеться плановано, запевнили у Міністерстві енергетики після повідомлень у ЗМІ про нібито скорочення з шести до п’яти місяців подачу централізованого опалення.
Проте нинішня зима може виявитися більш суворою за попередні, а населенню доведеться проявити більше витривалості та вже зараз готуватися до блекаутів. Про це свідчать кардинальні зміни в ударах росіян, які почали додатково бити ще й по українському газовидобутку.
UA.News розповідає, як українська енергетика витримує постійні обстріли, чому захист енергооб’єктів став приводом для скандалу, і як Євросоюз допомагає Україні готуватися до чергової воєнної зими.
Що з постачанням електрики
Від початку повномасштабного вторгнення РФ завдала понад 700 атак по українській енергетиці і продовжує нарощувати удари, щоб залишити мешканців великих міст без тепла та електропостачання.
Після російських ударів по українській енергосистемі у жовті 2025 року почастішали аварійні вимкнення світла. У деяких містах, зокрема у Славутичі (Київська область) та Шостці (Сумська область), вже сталися перші блекаути після російських обстрілів. Міста виживали без світла по три доби.
Фото: м. Славутич під час блекауту
Фото: Суспільне|м.Шостка під час блекауту
На кінець минулого року, за даними Міненерго, росіяни знищили 9 ГВт генеруючих потужностей України, приблизно 40% довоєнного енергоспоживання. Більшість енергосистеми відновили, принаймні, до кінця 2025 року відомство планувало поновити до 4 ГВт. Але під час війни відбудова та руйнація енергосистеми перетворюються на постійний процес.
Детальна картина виведення з ладу критичної інфраструктури змінюється після кожного обстрілу. Зокрема, після авіаударів 13 жовтня запровадили графіки аварійних вимкнень електроенергії у семи областях: Дніпропетровській, Донецькій, Полтавській, Харківській, Сумській і частково Кіровоградській. За допомогою екстрених відключень намагалися невідкладно збалансувати енергосистему.
У другій половині дня обмеження скасували на Дніпропетровщині, Полтавщині та Харківщині. Хоча на Чернігівщині погодинні відключення продовжили.
Таким чином, при значних пошкодженнях енергосистеми, як і в попередні зими, вводитимуть графіки обмежень, тривалих критичних ситуацій для життєзабезпечення міст у галузі не очікують. Проте для утримання балансу в енергосистемі доведеться витрачати більше коштів.
Ще одна-дві російські атаки по енергосистемі, і Україні доведеться почати імпорт електроенергії, попередив президент України Володимир Зеленський, коментуючи питання стану енергетики в період підготовки до зими.
«Ми очікуємо проблем з електрикою. Нам, можливо, через одну-дві атаки потрібно буде імпортувати електроенергію», — сказав президент на пресконференції з главою дипломатії ЄС Каєю Каллас.
Тим часом, окупанти посилюють терор, щоб заблокувати відновлення розбитої енергетичної інфраструктури. У Міненерго підтвердили, що ворог прицільно обстрілює не лише самі енергооб’єкти, а й ремонтні бригади. 11 жовтня через російські атаки загинули два робітники Чернігівобленерго. А 12 жовтня на одній з підстанцій Бориспільського району два енергетики отримали поранення.
Нові удари по газовидобутку
Попри постійні обстріли Україні до 2025 року вдавалося уникати дефіциту газу завдяки власному видобутку та запасам у підземних газосховищах, які заповнювали не в сезон. Зимові витрати України коливалися від 110 до 140 млн кубометрів на добу, при цьому видобуток становив 52 млн кубів. Тож нестачу виймали із запасів.
Проте нові масштаби ударів, націлені саме на видобуток, мережі трубопроводів, газорозподільні системи, створюють серйозні ризики. Особливо зважаючи на те, що вітчизняне газовидобування зосереджене на території Харківській та Полтавської областей, які найбільш вразливі для обстрілів.
Вперше РФ щонайменше двічі атакувала ракетами виробничі об’єкти «Нафтогазу» у лютому 2025 року, удари припали на Полтавщину. Пізніше західні ЗМІ написали , що український газовидобуток після тих атак впав на 40%. Уряд почав нарощувати імпорт газу вже з лютого-березня.
Тільки-но керівництво держкомпанії-оператора газотранспортної ситеми звітувало про збільшення запасів на зиму, які дадуть можливість пройти опалювальний сезон — РФ поновила напади на газовидобуток.
Одна з найбільших ракетних атак на українське газовидобування сталася 3 жовтня, коли пошкодили енергетичну інфраструктуру у Харківській та Полтавській областях. Внаслідок ударів крилатими ракетами та «Іскандерами» на Полтавщині довелося зупинили роботу кількох газовидобувних об’єктів. Західні ЗМІ з посиланням на офіційних осіб у Києві повідомили : після обстрілу 3 жовтня Україна втратила приблизно 60% видобутку газу.
За оцінками військового аналітика Дмитра Снєгирьова , надалі можна очікувати, що російські війська активізують атаки по місцях видобутку та зберігання енергоресурсів. Він прогнозує, що ударів слід чекати по Полтавській області, яка є центром видобутку нафти й газу, а також по західних регіонах, що виконують роль логістичних хабів для транспортування.
«Два роки тому удари по енергетиці змусили українців переживати блекаути. Теоретично, подібне може повторитися із газом. Будь-які удари по сховищах чи розподільних станціях — це серйозний виклик. Ремонтні роботи займають кілька днів, а якщо атаки припадуть на розпал опалювального сезону, наслідки можуть бути критичними. Тож ризик «газових блекаутів» існує, особливо з урахуванням того, що росіяни націлюються саме на сховища та станції, а не лише на місця видобутку», — вважає аналітик.
Захист енергосистеми
В Україні понад 900 об’єктів енергетики вважаються критичними і підпадають під захист від російських атак, такі дані станом на липень 2025 року оприлюднили у Міненерго. Як показала зима 2024–2025 року, Росія вдвічі помножила повітряні удари на українську енергосистему. Ворог продовжує посилювати атаки за рахунок збільшення виробництва дронів. Так, від початку 2025 року 90% ударів по енергетиці завдали саме безпілотниками.
Ситуації в енергосекторі присвятили засідання Ставки Верховного головнокомандувача, яку 6 жовтня провів президент Зеленський. Серед головних питань — захист та накопичення ресурсів на зиму.
«Були також доповіді по розгортанню ППО — додаткових спроможностей, комплексний захист — доповіді військових командувачів, а також детальна розмова по захисту самих енергооб’єктів, конкретних громад», — узагальнив Зеленський за результатами Ставки.
Кількома днями пізніше захист енергооб’єктів почали більш предметно обговорювати на рівні громадянського суспільства. Після масованої атаки на енергосистему Києва, у ніч на 10 жовтня, постраждали одразу кілька обласних та столичних теплоелектростанцій. У Києві частково вимикали світло, постачання води та рух електротранспорту. Тоді ж у медіа та соцмережах зауважили, що російські ракети та дрони зруйнували ключові трансформатори на київських ТЕЦ, які виявилися незахищеними.
«Виявляється, що в Києві на ТЕЦ були незахищені ключові трансформатори. Тобто найголовніший, або один з найголовніших елементів ТЕЦ. Без трансформатора в роботі ТЕЦ немає сенсу, бо неможливо передати електроенергію. По боках тих трансформаторів були ємності з піском і щебенем, які просто впали після першої ударної хвилі перших Шахедів» , — написав блогер «Сергій Наумович».
Голова правління Спілки власників житла України Олексій Кучеренко повідомив, що на одній з київських ТЕЦ розбиті блочні трансформатори, блок не може видати потужність у мережу. При цьому він наголосив, що об’єкти вразили не ракети, а прості дрони.
«Трансформатори були незахищені. Значна частина киян сидить без води та світла. Проблеми з транспортом. Київські ТЕЦ це власність міста — тобто повна відповідальність Київської міськради та КМДА», — уточнив Кучеренко.
Столична влада одразу ж відповіла, що така інформація є неправдивою, а київські ТЕЦ мають весь необхідний захист, відповідно до вимог Генштабу. У КМДА також закликали не поширювати неправдиві дані та не вдаватися до «політичної маніпуляції». Проте й перевірити, що насправді відбувається із захистом критичної інфраструктури — неможливо, бо інформація засекречена.
«Детальнішу інформацію щодо цього захисту в публічному полі поширювати не дозволяють безпекові вимоги. І ті, хто вважає себе експертами з теми і беруть на себе відповідальність її коментувати, не можуть не знати про такі вимоги», — заявили у КМДА.
Загалом ситуація нагадала скандали із відсутністю оборонних та фортифікаційних споруд у прифронтових регіонах. Коли недбалість та розкрадання на будівництві виявили тільки після того, як почала просуватися окупаційна армія.
Допомога ЄС на зиму
На тлі підготовки до зими обнадійливі новини надходять хіба-що від європейських партнерів, які обіцяють технічну та фінансову підтримку, щоб українці змогли перезимувати.
«Очікування на цю зиму стають дедалі гіршими після кожної атаки. Тому донорська спільнота зараз дуже активно мобілізується, щоб допомогти, де можливо», — розповіла посол ЄС в Україні, Катаріна Матернова в інтерв’ю ЄП.
Вона нагадала, що від початку повномасштабного вторгнення Євросоюз виділив понад 3 млрд євро тільки на енергетику.
«Нещодавно ЄС надав гарантії для підтримки двох значних кредитів на закупівлю газу — на 500 млн євро від Європейсього банку реконструкції і розвитку та на 300 млн євро від Європейського інвестиційного банку. Але ми вже обговорюємо можливість збільшення цієї суми, бо одна з останніх великих атак була скерована проти газовидобутку та газових сховищ.
Щодо електрики: дійсно, ми очікуємо відключень світла. Можливо, вони будуть локальними. І, сподіваюся, нам вдасться забезпечити достатні постачання електроенергії з ЄС до України – ми надаємо кошти на це. Ми також постійно доставляємо великі генератори, трансформатори, ресурси для закупівлі газу та збільшення імпорту електроенергії», — пояснила Катаріна Матернова.
За розрахунками європейських партнерів, Україні потрібно ще понад мільярд євро на приддбання енергоносіїв, але якщо РФ посилюватиме атаки, то потреби в додаткових закупівлях електрики та газу зростатимуть.