“Рівно місяць тому, 18 березня 2025 року, очільник Кремля Володимир Путін оголосив про початок так званого «енергетичного перемир’я».Йшлося про мораторій на удари по об’єктах енергетичної інфраструктури України. Він публічно дав своїм військам наказ припинити такі атаки.Це рішення подавалося як «жест доброї волі» з боку Москви на тлі спроб налагодження мирного діалогу. Путін дав свою згоду”, — write on: ua.news
Рівно місяць тому, 18 березня 2025 року, очільник Кремля Володимир Путін оголосив про початок так званого «енергетичного перемир’я».
Йшлося про мораторій на удари по об’єктах енергетичної інфраструктури України. Він публічно дав своїм військам наказ припинити такі атаки.
Це рішення подавалося як «жест доброї волі» з боку Москви на тлі спроб налагодження мирного діалогу. Путін дав свою згоду після тривалої телефонної розмови з президентом США Дональдом Трампом. Однак Україна офіційно не визнала цю дату і наполягала, що мораторій почав свою дію з 25 березня.
Як би там не було, період формального перемир’я тривав місяць і остаточно завершився 18 квітня. Продовження з боку Кремля не послідувало, про що неодноразово заявив путінський речник Дмитро Пєсков. На цьому тлі зростає напруга, а заяви міжнародних гравців, зокрема США, свідчать: дипломатичний процес опинився у серйозній кризі та фактично знаходиться на порозі повного припинення.
То що це взагалі було і чи діяло «енергетичне перемир’я»? Чи стали сторони хоч трохи ближчими до справжнього миру чи бодай припинення вогню? Що чекає на нас далі? Політичний оглядач UA.News Микита Трачук разом із експертами розбирався в питанні.
Енергетичний мораторій: імітація чи реальна ініціатива?
Ідея «енергетичного перемир’я» з’явилася на тлі чергового витка переговорних консультацій між США, ЄС, Україною та Росією. Спершу Дональд Трамп наполягав на повному припиненні вогню, і президент Зеленський навіть погодився на це без будь-яких умов (хоча й внаслідок серйозного тиску з боку Вашингтону). Однак РФ відмовилася від пропозиції, хоча та була чудовим шансом дійсно в один момент припинити бойові дії.
Тож очікування від мораторію на удари по енергетиці були дуже обережними та обмеженими. Ніхто не вірив у справжнє припинення вогню, але певні надії покладалися на бодай часткову деескалацію. Як мінімум, йшлося про тимчасове припинення ударів по електростанціях, ТЕЦ, підстанціях, трансформаторних вузлах, ЛЕП та інших об’єктах енергосистеми.
На практиці жодна зі сторін не дотримувалася режиму повною мірою. Вже в перші дні українська та російська сторони почали обмінюватися звинуваченнями у порушеннях. Буквально щодня з’являлися повідомлення про обстріли трансформаторів, пожежі на електропідстанціях поблизу лінії фронту, вибухи на підстанціях чи в розподільчих вузлах, удари по нафтовим терміналам та сховищам, тощо.
UA.News спробувало підрахувати кількість таких інцидентів — і ми зазнали невдачі. По-перше, як мінімум російські джерела не є релевантними. По-друге, неможливо достовірно класифікувати кожен випадок.
Чи варто вважати порушенням удар по трансформатору, що розташований поруч із фронтом та використовується для живлення військової техніки? Або обстріл підстанції, яка також обслуговує промислове підприємство, задіяне в оборонці? Одна з трагедій цієї війни в тому, що межа між «цивільним» і «військовим» надто розмита, чим постійно користується ворог.
Але очевидно одне: йдеться про десятки і десятки кейсів, які можна рахувати за порушення енергетичного перемир’я. Їхній точний підрахунок загалом не має жодного сенсу, бо очевидною є сама тенденція.
Житлові будинки замість енергетики
Порівняно з піковими періодами ракетного терору, які мали місце восени та взимку 2022–2023, а також у 2024 році, наразі дійсно спостерігається суттєве зменшення масованих атак на енергетику. Не було серій обстрілів по 100-200 ракет і дронів, як це траплялося раніше. На цьому тлі деякі оглядачі навіть схильні вважати, що часткове перемир’я якраз-таки частково спрацювало.
Однак зменшення атак по енергетиці супроводжувалося іншою тенденцією — зростанням кількості ударів по житлових районах, цивільних будівлях та інфраструктурі, не пов’язаній із енергосектором. Тільки за останній місяць кількість загиблих серед мирного населення в Україні сягнула багатьох десятків осіб. Також фіксується зростання кількості поранених, особливо в прикордонних та прифронтових регіонах.
Лише з останніх гучних кейсів — обстріли Одеси, Кривого Рогу, Дніпра, Сум, Харкова… Загалом це понад 60 загиблих та сотні поранених. Серед них є і діти.
Фактично мова йде про перерозподіл мішеней, а не про припинення насильства. Від ударів по енергетиці агресор перейшов до масованих обстрілів житлових кварталів. Це цинічна стратегія психологічного тиску, яка лише поглиблює гуманітарну кризу. І це точно не можна назвати шляхом до перемир’я і миру.
Завершення енергетичного перемир’я: точка неповернення?
18 квітня остаточно завершився місяць від початку так званого мораторію. Жодних заяв про продовження не надійшло ні від Путіна, ні від його речника. Отже, можна говорити про завершення формального періоду «енергетичного перемир’я». Більше того: зростає ймовірність того, що Росія використала цю паузу для накопичення сил та підготовки нової хвилі ескалації.
На цьому тлі особливо знаковою стала заява Державного секретаря США Марко Рубіо, зроблена в день завершення перемир’я. Він чітко окреслив позицію Вашингтона: якщо у найближчі дні мирні переговори не принесуть відчутного прогресу, Сполучені Штати вважатимуть цей трек вичерпаним. А це може означати припинення дипломатичних зусиль.
«Якщо обидві сторони серйозно ставляться до миру — ми хочемо допомогти. Інакше ми підемо далі», — заявив Рубіо.
Таким чином, можна стверджувати, що «енергетичне перемир’я», яке розглядалося як стартовий майданчик для ширшого діалогу, значною мірою провалилося. На жаль, ані технічний режим припинення вогню, ані формальна політична воля не змогли витримати перевірку реальністю.
Спроба ввести мораторій на удари по енергетиці була логічною ініціативою в умовах глухого кута на фронті й на дипломатичному треку. Вона могла стати стартовим майданчиком для більшої угоди — гуманітарної, а згодом, можливо, і політичної.
Але на практиці навіть обмежене перемир’я виявилося нездійсненним. Порушення були регулярними, кількість жертв серед цивільного населення зросла, обстріли не припинилися, а переговори не отримали потрібного імпульсу. Щобільше: Захід, здається, втрачає віру в здатність дипломатії вплинути на ситуацію.
Думки експертів
Військовий експерт, полковник СБУ у відставці Олег Старіков не розділяє загального песимізму стосовно енергетичного перемир’я та питання завершення війни загалом. Він вважає, що мораторій на удари по енергетиці в цілому спрацював. Росія ж наразі просто обрала іншу тактику: вона цілить по об’єктах промисловості (з метою «вибити» наш виробничий потенціал) та в ті місця, де, як вона вважає, перебувають українські військові.
«У найближчий час — до кінця місяця — стане остаточно зрозуміло, яким шляхом рухатиметься російсько-українська війна. Або це буде шлях ескалації, або шлях деескалації. Наразі тривають переговори. Я вважаю, що певні компроміси між Вашингтоном і Москвою все ж існують. І нанесення масштабних ударів по енергетичній інфраструктурі зараз вкрай малоймовірне. Оскільки це зруйнує всю крихку архітектуру переговорів між Кремлем і Білим домом. Сторони постійно заявляли про порушення домовленостей, це дійсно так. Але посередник у особі США, який взяв на себе роль арбітра, жодних критичних висловлювань і висновків з цього приводу не робив. Це говорить про те, що ситуація розвивається в тому напрямку, який бачить Білий дім», — коментує Старіков.
Експерт каже, що розуміє обережність США. Вашингтон не хоче зруйнувати ті крихкі домовленості, які існують. При цьому Америка постійно підштовхує сторони до остаточного вирішення питання війни.
«На мій погляд, загальний тренд йде на деескалацію. Гібридна війна між США і РФ вже закінчилась, про що фактично заявляли і Рубіо, і Лавров. Тепер потрібно вирішити російсько-українську війну. Це буде вирішуватися поступово. Я припускаю, що буде прийнято рішення про часткове припинення вогню на якій-небудь ділянці. Наприклад, на східному напрямку або на півдні. Через деякий час домовляться ще на якійсь ділянці. І так далі. Це дійсно можливо. І є велика ймовірність, що Кремль на це піде», — резюмував Олег Старіков.
А от боєць ЗСУ та політолог Кирило Сазонов налаштований менш оптимістично. Він вважає, що наразі жодні спроби перемовин ні до чого не призведуть.
«Я вже казав, що зараз з Кремлем нема про що домовлятися. Спершу клизму. Потім курс лікування від величності, можна галоперидолом, можна лопатою. А потім перемовини, епікриз чи некролог», — з гумором прокоментував ситуацію Кирило Сазонов.
Сьогодні ми в черговий раз стоїмо перед роздоріжжям. Або буде зроблена спроба докорінно змінити динаміку процесу — зібрати політичну волю в кулак, залучити нових посередників, домовитися про реальні кроки, тощо — або світ остаточно визнає повний провал переговорів, і війна увійде в нову, ще жорсткішу фазу.
З огляду на сигнали останніх днів, другий варіант, на жаль, виглядає значно ймовірнішим. Енергетичне перемир’я могло стати шансом. Але схоже, він не був використаний.