“Деякі західні союзники не поспішають посилювати санкції проти Росії, пояснюючи це тим, що Україна не пішла на зниження мобілізаційного віку до 18 років. Про це днями розповів президент Володимир Зеленський в інтерв’ю західним ЗМІ. Уряди країн-партнерів вже не перший рік закликають офіційний Київ розширити мобілізаційні резерви за рахунок молоді. Заявляючи, що цей крок необхідний для”, — write on: ua.news
Деякі західні союзники не поспішають посилювати санкції проти Росії, пояснюючи це тим, що Україна не пішла на зниження мобілізаційного віку до 18 років. Про це днями розповів президент Володимир Зеленський в інтерв’ю західним ЗМІ.
Уряди країн-партнерів вже не перший рік закликають офіційний Київ розширити мобілізаційні резерви за рахунок молоді. Заявляючи, що цей крок необхідний для подальшого виживання держави в умовах, коли невідомо скільки ще триватиме війна. А ЗСУ несуть великі втрати і потребують ротації.
У квітні 2024-го Україна вже пішла на зниження мобілізаційного віку з 27-ми до 25 років. А в лютому 2025-го Міноборони представило контракт для 18-24 річних добровольців терміном на один рік.
UA. News розповідає, чому союзники України продовжують наполягати на подальшому зниженні вікового порогу для мобілізації, і чому в Офісі президента наполягають на неможливості реалізації такого сценарію.
Оцінки західних військових аналітиків
Навесні 2024 року, після невдалої воєнної кампанії 2023 року, Україна та її союзники почали готуватися до тривалої виснажливої війни. Саме у цей період почали з’являтися заяви про необхідність змін у структурі мобілізації та військової підготовки, щоб забезпечити ротацію і демобілізацію бійців. Союзники не раз переконували, що в умовах війни на виснаження Україні рано чи пізно доведеться розширювати мобілізаційний ресурс для підтримки оборони.
«Особовий склад Збройних сил України є одним із найстаріших у світі: середній вік військовослужбовців у листопаді 2023 року становив 43 роки, що на 10 років більше, ніж у березні 2022 року. Армії потрібні молоді кадри, оскільки вони зазвичай перебувають у кращій фізичній формі та здатні краще виконувати бойові завдання», — йдеться в дослідженні SCEEUS.
Про те, що в умовах тривалої війни Україні потрібно ухвалювати складні кадрові рішення, зокрема і щодо розширення призовного віку, у своїх дослідженнях писав і Майкл Кофман, військовий аналітик Carnegie Endowment for International Peace.
«Зрозуміло, що Києву доведеться зважати не лише на кількість мобілізованих, а й на середній вік, щоб відновити якість сил. Українським військовим буде важко проводити наступальні операції, якщо середній вік продовжить зростати далеко за 40 років. Деякі з мобілізованих солдатів старшого віку перебувають у поганій фізичній формі та мають проблеми зі здоров’ям, які обмежують їхню здатність битися», — вважає аналітик.
За словами Кофмана, Україна і Захід мають узгодити очікування щодо перебігу війни і сформулювати чітке бачення на наступні місяці. Без довгострокової стратегії буде складно досягти єдності зусиль і управляти мізерними ресурсами.
Аналітики CSIS 2024 року опублікували дослідження демографічних криз та мобілізаційних викликів у країнах, які воюють або потенційно в конфлікті. Розглянули приклади України, Тайваню, Південної Кореї.
«Похмурі демографічні тенденції обмежили можливості Києва щодо мобілізації населення. Українців, старших за 65 років, майже втричі більше, ніж молодших за 14, що прогнозує подальші ризики мобілізації людей, які традиційно мали «призовний вік» для участі в майбутніх війнах. У результаті Україні знадобилося два роки, щоб знизити призовний вік з 27 до 25 років», — мовиться у дослідженні.
Аналітики наголосили, що державам, які втягнуті у затяжні конфлікти і водночас прагнуть стримувати регіональних супротивників, зрештою доводиться розширювати мобілізаційний потенціал.
«Військова міць визначається не тільки кількістю танків, літаків або кораблів, які може виставити держава. Радше, вона залежить від здатності мобілізувати населення і масштабувати промисловість для підтримання і створення бойової потужності з плином часу», — йдеться у дослідженні.
Крім того, деякі західні експерти несприятливо порівнюють українську мобілізацію з більш агресивним підходом Росії і припускають, що без глибшої мобілізації Україна ризикує стратегічно виснажитися.
Заяви західних політиків
Попри політичну чутливість цього питання декі західні посадовці публічно застерігали Київ, що рано чи пізно доведеться йти на непопулярні кроки та мобілізувати зовсім молодих чоловіків. За словами людей з оточення президента України, у Сполучених Штатах політики з обох партій (Республіканської та Демократичної) ще з осені 2024 року тиснули на Зеленського в питанні, чому в Україні не мобілізують чоловіків від 18 до 25 років.
Знизити мобілізаційний вік до 18 років від Києва вимагали спочатку адміністрація колишнього президента США Джозефа Байдена, а потім і адміністрація Дональда Трампа. З цього питання обидві команди мали спільне бачення.
У січні 2025 року радник Байдена з питань нацбезпеки Джейк Салліван повідомив, що «обговорив цю проблему з представниками команди Дональда Трампа». Він заявив, що Україні доведеться «вирішувати питання щодо зниження віку мобілізації громадян».
«Впродовж останнього року це питання (мобілізації – ред.) стало ще гострішим, і потреба України в тому, щоби мати можливість повністю укомплектувати свої бригади та батальйони, оскільки ми постачаємо величезну кількість боєприпасів і військового обладнання, яких вони потребують, зросла», — сказав Салліван в інтерв’ю Bloomberg.
При цьому він визнав, що йдеться про «суверенне рішення, яке має ухвалюватися українською стороною, і воно є необхідним».
Майже одночасно з такою ж заявою виступив колишній радник Трампа з нацбезпеки, а нині посол США при ООН, Майк Волтц. На американському телебаченні він повідомив, що адміністрація президента США проситиме українську владу знизити призовний вік з 25 до 18 років.
«Нам потрібно, щоб проблема з браком людського ресурсу була вирішена. Йдеться не лише про боєприпаси чи виписування додаткових чеків, а й про те, щоб побачити лінію фронту, щоб ми могли укласти якусь угоду», — розповів Волтц.
Колишній міністр оборони Великої Британії Бен Воллес у подкасті Leading також зазначив , що не розумів рішення президента України Володимира Зеленського не мобілізувати 18-річних чоловіків.
Британський ексміністр порівняв війну в Україні з Другою світовою: «У 1939 році ми мобілізували чоловіків, у 1941 році (після) акту про жінок на війні ми мобілізували жінок. Якщо ти проти ворога, який хоче тебе знищити, як Адольф Гітлер, то чому ми не мобілізуємося?».
При цьому в Україні, за його словами, не було масового призову, бо Зеленський вирішив зберегти молодих людей віком від 18 років. Саме така позиція, за твердженням ексміністра, завжди було тим «одним запитанням», яке Воллес мав до українського президента.
Позиція української влади щодо зниження віку мобілізації
У дискусії із західними партнерами про зниження мобілізаційного віку президент України Володимир Зеленський часто наголошував, що мобілізаційна політика України відрізняється від російської. Враховуючи, що Росію не хвилюють мільйонні людські втрати у війні, тиснути на неї можна лише, запровадивши жорсткі санкції, через обвал цін на нафту. Брак грошей у бюджеті може змусити Кремль до миру.
«Нам слід бути реалістами щодо тих, хто приніс війну в Європу. Росію не можна схилити до миру вмовляннями. Але є форми тиску, здатні зашкодити тим, хто за цим стоїть. Я прошу вас підтримати серйозне посилення санкцій проти Росії», — наголосив Зеленський під час виступу на Global Security Forum в Одесі.
За його словами, справжня мета — суттєве скорочення нафтових доходів та фінансових ресурсів РФ.
«Якщо російська нафта продаватиметься не дорожче 30 доларів за барель, то москва раптом зазвучить миролюбно. І ми маємо перекрити всі лазівки, які дають змогу фінансувати російський бюджет. Росію хвилюють гроші, так званий престиж у зовнішній політиці та наш опір. Але вони не переймаються через життя мільйона своїх людей», — наголосив президент.
Днями ж у інтерв’ю угорському виданню Valasz Зеленський пояснив позицію України щодо мобілізації молоді:
«Ми не мобілізували 18-24-річних, а запропонували їм річний контракт. Я ніколи про це не говорив, але якщо ви мене спитаєте, я скажу вам, що я думаю, бо це делікатна тема: я не вважаю, що ми маємо мобілізуватися з 18 років, як вважали лідери інших країн. Операція «Павутина» показала: важлива не кількість людей, а зброя і технології. І гроші, і тиск. І санкції будуть спрямовані на ті самі гроші, які росіяни використовують для фінансування війни. При цьому західні партнери перераховують причини, через які вони не зважилися на санкції, оскільки Україна не мобілізувалася з 18 років”.
Водночас в оточенні президента вважають дивним пояснення західних партнерів про те, що санкції введуть у тому разі, якщо в Україні будуть мобілізувати з 18 років. Оскільки Україні доводиться воювати з кількісно переважаючим ворогом асиметричними ударами, а не великими обсягами живої сили.
«Якщо ракети використовуються, і технологічність суттєво підвищилась, і ви автоматично знищуєте великі обсяги живої сили і техніки ворога, – до чого тут говорити про мобілізацію? Ти ж не будеш воювати з такою країною як Росія тільки через мобілізаційні інструменти і через окоп. Треба, все ж таки, перемагати асиметрично, креативно, що Україна і доводить», — зауважив радник керівника ОП України Михайло Подоляк.
При цьому, Подоляк звертає увагу на те, що санкції можуть суттєво зменшувати надходження грошей, і росіяни не зможуть мобілізовувати у достатньому обсязі своїх людей, і не буде за що укладати контракти з «гарматним м’ясом».
Читайте також:
Масово вивозять 17-річних синів за кордон: як реагує держава та що кажуть правозахисники
Відповідь Заходу на гру Путіна: чи будуть розгромні санкції