“Про кадрові зміни у «ближньому колі» російського диктатора Володимира Путіна, які свідчать буцім-то про радикалізацію воєнної політики Кремля, широко повідомляють російські та деякі західні ЗМІ. Зокрема, вказують на дві примітні події останніх днів. Перша – відставка Дмитра Козака, заступника глави адміністрації президента РФ, якому західні ЗМІ приписували намагання відмовити Путіна від повномасштабного вторнення в Україну.”, — write on: ua.news
Про кадрові зміни у «ближньому колі» російського диктатора Володимира Путіна, які свідчать буцім-то про радикалізацію воєнної політики Кремля, широко повідомляють російські та деякі західні ЗМІ. Зокрема, вказують на дві примітні події останніх днів.
Перша – відставка Дмитра Козака, заступника глави адміністрації президента РФ, якому західні ЗМІ приписували намагання відмовити Путіна від повномасштабного вторнення в Україну. Хоча українські експерти заперечують, що він виступав проти війни.
Друга – несподіване прибуття Путіна у військовій формі на російсько-білоруські навчання «Запад-2025» та відсутність там начальника генштабу ЗС РФ Валерія Герасимова.
UA. News розповідає, як політичне відсторонення Козака і Герасимова вписується у стратегічні плани Кремля щодо війни в Україні, та що з цього приводу думають українські експерти.

Кар’єра та відставка Дмитра Козака
Багаторічний та близький соратник Володимира Путіна, Дмитро Козак родом з України — народився у селі Бандурове, Гайворонського району, Кіровоградської області. Після призову до радянської армії служив у спецназі Головного розвідувального управління (ГРУ) Генштабу СРСР.
У 1980-му році закінчив Вінницький політехнічний інститут, у 1985-му — юридичний факультет Ленінградського державного університету імені О. О. Жданова.
У 1990-х роках очолював юридичний комітет у мерії Санкт-Петербурга, працював з Володимиром Путіним. Коли той став прем’єр-міністром у 1999 році, то призначив Козака керівником адміністрації уряду. А 2000 року — вже заступником керівника Адміністрації президента РФ.
Відтоді Козак обіймав різні посади у вищих ешелонах влади: з 2008 по 2020 рік був заступником глави Кабінету міністрів, а з 2020 до 2025-го — знову заступником глави Адміністрації президента.
Кримлівський чиновник курував знакові для Путіна проєкти та «український напрямок». Із 2007-го відповідав за підготовку до зимових Олімпійських ігор 2014 року. А після незаконної анексії Криму у 2014-му керував інтеграцією півострова до складу РФ.
За інформацією російських та деяких західних ЗМІ, Козак «розчарував Путіна», коли «дав зрозуміти, що вважає вторгнення в Україну помилкою». Кремлівський чиновник нібито виступив проти війни на засіданні Ради безпеки РФ, але прямих свідчень чи запису цього немає. Натомість українські аналітики вважають, що відкритих противників війни в оточенні Путіна не було.

У 2022 році агентство Reuters написало, що на початку повномасштабного вторгнення Козак сказав Путіну, що погодив з Україною мирний договір, який передбачав відмову країни від НАТО та інші поступки, а також міг би привести до завершення бойових дій. У 2025 році Козак нібито запропонував почати мирні переговори з Києвом та погодитися на внутрішні реформи в РФ.
Російський диктатор відхилив ці рекомендації, не погодив мирну угоду з Києвом, а вплив самого Дмитра Козака різко зменшився. Його основні повноваження перейшли до Сергія Кирієнка, зокрема, представництво на окупованих територіях і кураторство російської політики у Молдові, Абхазії та Південній Осетії.

Путін у військовій формі без Герасимова
17 вересня російські ЗМІ повідомили, що диктатор Володимир Путін несподівано відвідав військовий полігон Муліно у Нижегородській області, де завершувалися навчання «Запад-2025». Прикметно, що Путін прибув у військовій формі, спостерігав за маневрами, оглянув зразки озброєння та спеціальної техніки.
Російський диктатор був на полігоні у супроводі міністра оборони Андрія Бєлоусова та його заступника Юнус-Бека Євкурова, який курує «Африканський корпус». За навчаннями також спостерігали представники НАТО зі США, Угорщини та Туреччини.
Відсутність начальника генштабу ЗС РФ Валерія Герасимова пояснили його зосередженістю на фронті. Хоча саме Герасимов особисто перевіряв рівень підготовки військ на полігоні Муліно за кілька місяців до початку повномасштабного вторгнення в Україну. Нинішнє дистанціювання Путіна від начальника генштабу, коли РФ йде на ескалацію проти Заходу, пояснюють різними поглядами на стратегію ведення війни.
Як ці події оцінюють експерти
Ситуація зі звільненням соратника Путіна Дмитра Козака двояка і не свідчить про системні зміни, вважає Олександр Краєв, директор програми «Північна Америка» Ради зовнішньої політики «Українська призма».
«З одного боку — це може бути підготовка до переговорів. Так само говорили про те, що навіть вбивство Парубія і, в принципі, тиск на опозицію в Україні також є підготовкою до переговорів з нашої сторони.
Треба просто розуміти, хто такий Козак. Козак — класичний імперець. Козак — класичний хардлайнер, як називають їх на Заході.Тому в цьому контексті його звільнення може бути витрактоване, як певна підготовка, не скажу — до поблажливості, але до певної угоди, яка не буде стовідсотково задовольняти російських хардлайнерів. Логічно, щоб задовольнити російських хардлайнерів, Україна має перестати існувати. У цьому контексті це звільнення може сприйматися дійсно таким чином.
Ми пам’ятаємо, що Козак вимагав на переговорах: відмова від НАТО, скорочення війська, визнання територіальних претензій. Тобто все те, на що Україна не піде. І тому можна, скажімо так, натягнути теорію про те, що це є підготовкою до певного компромісу.
Але в той же час всі інші, хто міг би стояти за жорсткий сценарій, залишилися. І навіть наративно ми не бачимо жодної зміни в тому, що робить і говорить російська адміністрація. Тому я не переконаний до кінця, що зараз відхід Дмитра Козака від справ сильно вплине на ситуацію. Бо не відбулося якихось інших кардинальних змін. Не відбулося змін у спілкуванні з партнерами, змін в контактах з нами.
Тобто звільнення однієї людини не може бути показником того, що змінилася загальна структура. Системні та поступові зміни дійсно можуть на щось вказувати. Зараз це просто один з кроків».
Військовий експерт Дмитро Снєгирьов звертає увагу на те, що відставка Козака часто подається у ЗМІ, як звільнення «голуба миру» через його позицію проти війни в Україні, яку підтверджують лише російські джерела. А тому це може розглядатися, як інформаційний «вкид» Кремля про радикалізацію російської позиції щодо війни.
«Інформація російської сторони щодо відставки Козака, як представника «партії миру», абсолютно не відповідає дійсності. Поясню чому.
Козак відповідав за пострадянський простір, не тільки Україну, а всі пострадянські республіки, в тому числі Молдову, Грузію, Білорусь. І саме Козак пропонував ідею молдовського сценарію, тобто так званої Придністровсько-Молдавської Республіки, але на території України. Цебто заморожений характер конфлікту, що охоплював Донбас, а саме всю територію Луганської і Донецької областей. Хоча на той момент активної фази боїв не було. Ці пропозиції Козака висувалися під час так званих «Мінських зустрічей».
Вже тоді лунала пропозиція щодо створення проросійського анклаву, який де-юре буде у складі України, а де-факто буде підпорядкований Російській Федерації. То про якого «голуба миру» ми говоримо? Фактично створювалися передумови замороженого конфлікту за прикладом Карабаху або Придністров’я».
Повідомляючи про вихід з оточення Путіна нібито противників війни, Кремль намагається просунути тезу, що Росія радикалізується і перемагає, умовно, партія «яструбів». Це відбувається на тлі інших взаємопов’язаних подій, вважає військовий експерт Снєгирьов. До таких подій він відносить появу російського диктатора у військовій формі на навчаннях «Запад-2025».
«Акцент роблять на тому, що він за весь час широкомасштабного вторгнення лишень двічі одягав військову форму. Перший раз під час візиту до Курської області.
Але що відбувається насправді? Чому неправильно розставлені акценти?
А мовиться про те, що напередодні цієї публічної появи Путіна у військовій формі, на території Білорусі відбуваються вельми показові моменти. А саме — присутність американських військових на цих же навчаннях. Причому американських військових зустрічає особисто міністр оборони Білорусі Хренін. І це свідчить про потепління відносин Республіки Білорусь зі Сполученими Штатами.
Не розуміти цього Росія не може. До речі, саме візит американських військових і їх зустріч на вищому представницькому рівні фактично ставить крапку в сценарії Російської Федерації щодо можливості повторення подій лютого 2022 року: або вторгнення в Україну, або вторгнення на територію країн НАТО.
Відповідно, Путін, щоби зберегти хорошу міну при поганій грі, на наступний день виходить у формі — такий весь мілітарний. Але розділяти ці дві події не можна. Тобто перша подія — це Путін в мілітарній формі, друга — відставка, відповідно, Козака, як начебто представника «партії миру».
За оцінками Дмитра Снєгирьова, демонстративна відсутність очільника генштабу ЗС РФ Валерія Герасимова на навчаннях «Запад-2025» також є частиною інформаційного впливу Кремля.
«Росіяни просувають версію, що відповідно і Герасимова можуть посунути через його помірковані позиції. І натомість призначити на його місце більш радикальну людину, яка буде, відповідно, ескалувати напругу на лінії бойового зіткнення. Тобто нас намагаються переконати в тому, що Російська Федерація перейшла до ескалації ситуації.
А це і є інформаційні операції. Причому все це відбувається на тлі можливої зустрічі Зеленського з Трампом, яка пролонгувалась, та заяв Трампа щодо можливості трьохсторонньої зустрічі Путіна і Зеленського. І відповідно, головне, напередодні прийняття Єврокомісією 19-го пакету санкцій, який був відтермінований».
Усі ці інформаційні впливи відбуваються одночасно з появою російських дронів у повітряному просторі Польщі, коли РФ пішла на «підвищення ставок», зауважує військовий експерт.
«Тобто це багатовекторна інформаційна операція російської сторони. Спочатку провокації, спільні навчання, Путін у військовій формі, відставка Козака, можливо відставка Герасимова», — додає Дмитро Снєгирьов.
Читайте також:
Війна з РФ: Польща та країни Балтії посилюють лінію оборони