“Нові санкції проти Росії мають запровадити до саміту країн Групи семи (G7), що проходитиме з 15 до 17 червня. На це сподівається сенатор-республіканець Ліндсі Грем. Разом із співавтором законопроєкту про нові антиросійські санкції, демократом Річардом Блюменталем, він відвідав Київ та вирушив до інших європейських столиць. Сам факт обговорення «руйнівних» санкцій проти Росії ще не означає”, — write on: ua.news
Нові санкції проти Росії мають запровадити до саміту країн Групи семи (G7), що проходитиме з 15 до 17 червня. На це сподівається сенатор-республіканець Ліндсі Грем. Разом із співавтором законопроєкту про нові антиросійські санкції, демократом Річардом Блюменталем, він відвідав Київ та вирушив до інших європейських столиць.
Сам факт обговорення «руйнівних» санкцій проти Росії ще не означає їх запровадження. Утім, є певні передумови, що західні союзники врешті зможуть ще більше посилити тиск проти країни-агресорки.
UA.News розповідає, чому запровадження санкцій створює головний біль для країн ЄС, які купують російські енергоресурси, а також як внутрішня політична боротьба у США збільшує шанси на ухвалення санкцій, навіть якщо їх не підтримає президент Дональд Трамп.
США та ЄС домовляються про санкції проти Росії
Заяви у Києві. «Досить говорити, час діяти», — заявив сенатор-республіканець Ліндсі Грем під час візиту до Києва 30 травня. Він відвідав Україну разом із співавтором законопроєкту демократом Річардом Блюменталем. Грем запевнив, що днями Сенат США почне просувати документ про санкційний тиск проти РФ та країн, які купують російські нафту, газ, уран та інші ресурси.
Грем наголосив, що Україна зробила все, що вимагав від неї президент США, зауваживши, що розчарований поведінкою росіян, які тримають всіх учасників переговорів у невіданні щодо своєї позиції. «Практично будь-кому зрозуміло — Путін анітрохи не зацікавлений у чому-небудь, що могло б привести до миру», — сказав американський сенатор.
Він також впевнений, що Конгрес не зволікатиме із ухваленням законопроєкту про санкції і його підпише Дональд Трамп. «Я ніколи не був оптимістичнішим, ніж сьогодні», — наголосив Грем.
Сенатор-республіканець також закликав європейських партнерів до посилення санкціїй: «Вони (російська влада — ред.) переконані, що Захід втомиться від цього, і ми відступимо, і просто здамося. Це велика помилка».
Заяви у Парижі. Щоб «звірити санкційні годинники» Євросоюзу та США обидва сенатори запланували зустрічі з високопосадовцями у Франції та Німеччині. Грем та Блюменталь дали інтерв’ю західній пресі у Парижі. Вони запевнили, що Володимир Путін зволікає з мирними переговорами, готуючи новий військовий наступ в Україні. І що наступні два тижні можуть визначити майбутнє цієї війни.
«Настав вирішальний час для Путіна і для всього світу», — заявив сенатор Річард Блюменталь.
Американські політики наголосили, що масштабний законопроєкт про санкції США може стати останнім шансом Заходу зупинити військову машину Кремля. Зокрема, Блюменталь назвав санкції, запропоновані в законопроєкті, «нищівними» і заявив, що вони поставлять економіку Росії «на торговий острів».
Після годинної розмови з президентом Франції Еммануелем Макроном Грем та Блюменталь заявили, що пішли переконані в тому, що Європа готова посилити свою позицію.
«Цей візит став проривним моментом, тому що президент Макрон продемонстрував моральну ясність у своїх бесідах із нами. Сьогодні він на 100% згоден із тим посланням, яке ми несемо до Вашингтона» , — сказав Блюменталь.
Заяви у Берліні. В американських сенаторів також запланована зустріч з міністром закордонних справ Німеччини Йоганном Вадефулом. Глава МЗС розповів , що розраховує на більш жорсткий підхід США до санкцій, щоб змусити Росію до справжніх переговорів з Україною задля припинення вогню.
«Після моїх переговорів з (держсекретарем США — ред.) Марко Рубіо я припускаю, що цей пакет також буде обговорено в Сенаті США наступного тижня, і що будуть зроблені перші кроки до його впровадження», — припустив міністр.
Які санкції пропонують сенатори
Сенатори США Річард Блюменталь (демократ з Коннектикуту) і Ліндсі Грем (республіканець з Південної Кароліни) 21 травня виступили із спільною заявою щодо запровадження первинних і вторинних санкцій проти Росії та країн, що підтримують російську агресію в Україні.
«Ці санкції буде запроваджено, якщо Росія відмовиться вести сумлінні переговори про міцний мир з Україною або зробить інші зусилля, включно з військовим вторгненням, які підірвуть суверенітет України після укладення миру. Законодавство також встановлює 500 % тариф на імпортовані товари з країн, які купують російську нафту, газ, уран та інші продукти», — йшлося у заяві авторів законопроєкту.
У разі його ухвалення, 500%-ві мита будуть націлені на такі країни, як Китай та Індія. На них припадає приблизно 70% торгівлі енергоносіями з Росією, що фінансує більшу частину військових потреб Кремля.
Двопартійний законопроєкт про посилення санкцій, підтриманий майже всім Сенатом. Принаймні, за нього готові проголосувати більш ніж 80 сенаторів. Як запевнив Ліндсі Грем, законопроєкт розробили в консультації з радниками президента США Дональда Трампа. Але шанси цього документа дотепер залишаються не визначеними.
Трамп ще не схвалив законопроєкту Грема та Блюменталя. У п’ятницю, 30 травня, він сказав журналістам: «Я не знаю. Мені потрібно буде його побачити».
Наскільки США та ЄС близькі до посилення санкцій — оцінки експертів
Європейські країни поки що в очікуванні — чи вирішить Білий Дім посилити тиск на Кремль, вважає Володимир Дубовик, директор Центру міжнародних досліджень.
«Сподіваюсь, що ЄС все ж таки наважиться на новий пакет санкцій, більш потужний. Бо про це було багато розмов. Але очевидно європейці чекають, чи вирішить вдатися до нових санкцій проти Росії президент США Дональд Трамп. І тому поки що відкладають власне рішення.
Щодо Трампа, то і досі не виглядає так, що він готовий тиснути на Росію. А без дозволу Трампа законопроект Грема-Блюменталя через Сенат не пройде. Не лише Грем залежний від Трампа, а й інші сенатори-республіканці», — констатує Володимир Дубовик.
Хоча законопроєкт про санкції розробили спільно демократи та республіканці, тобто це дворпартійний проєкт, але поки що він виглядає радше як «лякалка» для Росії, вважає Іван Ус, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень.
«Як на мене, законопроєкт з’явився, щоб підтвердити: США мають аргументи тиску на Росію, у відповідь на заяви, що тиснути нібито нічим. Але зараз ситуація виглядає таким чином: Сполучені Штати Америки запроваджують тарифи проти інших країн і одразу їх скасовують. А цей проект передбачає 500-відсоткові мита. І всі звертають увагу, що мита діятимуть проти Китаю та Індії. А в мене виникає запитання: «А проти ЄС вони випадково не будуть?»
Бо у законопроєкті написано, що вторинні санкції поширяться на тих, хто купує у РФ нафту, газ, інші ресурси. А Євросоюз купує у Росії багато нафти і газу. Так, вони зменшують закупівлю, але все одно купують. І виходить, мита діятимуть проти Європейського Союзу. Тобто, як буде вирішуватися це питання?
Але, виходячи з того, що ЄС своєю риторикою підтримує цей законопроект, я так розумію, що там паралельно ведуться розмови, що мита не будуть поширюватись на ЄС. Або, і це вже буде цікаво, будуть прописані спеціальні правила», — припускає Іван Ус.
За його словами, сам факт переговорів між США та ЄС про санкції для країн, яку купують російські ресурси, сприятиме тому, що ці країни «будуть задумуватися», чи торгувати з Росією. Ще один важливий момент, на якому акцентує консультант Центру зовнішньополітичних досліджень, стосується визнання Росії країною-спонсором тероризму. Що також прописано у законопроєкті Ліндсі Грема.
«Для України вкрай важливо, щоб у Росії був статус країни-спонсора тероризму. Як пояснювали американські юристи, це дозволить нам подавати позови в американських судах до держави Росія…Загалом зараз є відчуття того, що дійсно якась робота ведеться», — вважає експерт.
За його словами, про певну динаміку свідчить візит сенаторів до Києва, а також «паралельний тиск на адміністрацію Трампа». Йому будуть прямо натякати: якщо він не підтримає законопроєкт, то буде виглядати, що Сенат змушений замість Трампа робити його роботу.
«В принципі, сенатори бачать, що є запит у суспільства, що США якось кволо поводяться відносно Росії. При цьому Трампу не треба ще раз переобиратись на посаду президента (якщо, звісно, не порушувати закони). А представники Республіканської партії ще хочуть переобратися. Вони будуть постійно йти до цієї мети і думати, як підвищити рівень своєї популярності. А зробити це можна, зокрема шляхом запровадження санкцій проти Росії. І вони підуть на це, якщо це допоможе їм набути додаткових балів.
Тобто у сенаторів є свої інтереси, і оскільки вони дещо розходяться з інтересами Трампа, то я не виключаю, що дійсно будуть зроблені кроки в напрямку цього законопроекту. Хоча б для того, щоб продемонструвати рішучість Республіканської партії…Оскільки Трамп рано чи пізно піде, а Республіканська партія планує ще довго залишатись на американському олімпі влади», — пояснює Іван Ус.
Читайте також:
Захід погрожує кремлю новими санкціями: наскільки вони нищівні для росії