Бронювання за новими правилами, «тисяча Зеленського» і нові потяги за кордон: що зміниться в Україні в грудні

NV зібрав найважливіші для українців зміни та події грудня 2024 року.

Інфографіка: NV

Нові правила бронювання військовозобов’язаних

З 1 грудня в Україні запрацює новий порядок бронювання військовозобов’язаних у період мобілізації та воєнний час, затверджений постановою Кабміну № 1332.

Зокрема всіх працівників критичних підприємств з 1 грудня бронюватимуть лише через портал Дія і за новими критеріями.

За словами очільника Мінцифри Михайла Федорова, забронювати своїх співробітників зможуть тільки ті компанії, які відповідають таким трьом критеріям:

• середній рівень зарплати працівників компанії складає щонайменше 2,5 мінімальних зарплати, що дорівнює 20 000 грн на місяць;
• зарплата заброньованих має відповідати попередньому критерію;
• у підприємства не має бути боргів зі сплати ЄСВ.

Бронюванню можуть підлягати не більше ніж 50% військовозобов’язаних співробітників критично важливих підприємств, які не мають інших підстав для відстрочки (як інвалідність чи багатодітність).

Бронювання через портал Дія відбуватиметься за електронними списками. Від подання заявки в Дії і до постановки військовозобов’язаного на спецоблік буде проходити до 72 годин.

Також уряд визначив, що підприємствам, у яких статус критично важливого закінчується до 30 листопада 2024 року, продовжать цей статус автоматично до 31 грудня 2024 року.

Окрім того, передбачений перегляд прийнятих рішень про визначення підприємства критично важливими протягом 3 місяців. Таким чином, усі такі компанії чи установи мають підтвердити свій статус до 28 лютого 2025 року. Наявні відстрочки залишаться чинними протягом строку, на який вони були надані, але не довше ніж до 28 лютого.

Відповідно усі поточні відстрочки, видані Мінекономіки і через портал Дія, втрачають чинність 28 лютого 2025 року

Новий закон про підвищення податків

1 грудня набуває чинності закон № 11416-д про підвищення податків, який Володимир Зеленський підписав 28 листопада.

Документ передбачає підвищення військового збору для фізосіб з 1,5% до 5%. Також ФОП І, ІІ та IV групи платитимуть 10% від розміру мінімальної заробітної плати. Для ФОП ІІІ групи податок становитиме 1% від доходу.

Окрім того, закон встановлює 50% ставку податку на прибуток для банків за 2024 рік, а для небанківських установ (крім страхових компаній) ця ставка дорівнюватиме 25% і запроваджується із 2025 року.

Документ передбачає також запровадження авансових внесків з податку на прибуток для АЗС та обмінних пунктів, перехід на щомісячну звітність щодо податку на доходи фізосіб (ПДФО). Водночас до доходів від «національного кешбеку» не застосовуватиметься ПДФО у 2024−2025 роках.

«Тисяча Зеленського»: початок виплат

В Україні з 1 грудня почнуть виплачувати «тисячу Зеленського»: отримати 1000 грн в рамках програми допомоги Зимова єПідтримка може кожен українець, що перебуває на території України, включно з дітьми. Діятиме програма упродовж грудня 2024 — лютого 2025 року.

Цю допомогу можна буде використати на такі витрати:

• рахунки за комунальні послуги;
• оплата медичних та освітніх послуг;
• ліки
• книги
• благодійні внески, зокрема донати на ЗСУ,
• військові облігації;
• страхування;
• мобільний зв’язок;
• квитки на потяги Укрзалізниці, інші послуги транспорту.

Як отримати «тисячу Зеленського»?

Отримати 1000 грн допомоги можна через застосунок Дія, банки-партнери та Укрпошту.

Зокрема для отримання «тисячі Зеленського» через застосунок Дія слід виконати такі кроки:

• Встановити мобільний застосунок Дія;
• Якщо у вас немає картки Національний кешбек, треба її відкрити у одному з банків (ПриватБанк, monobank, Райффайзен Банк, Укргазбанк, Sense Bank, ПУМБ, Абанк, Банк Глобус, UKRSIBBANK BNP Paribas Group, Ощадбанк, Акордбанк, Банк Кредит Дніпро, Кліринговий Дім, Радабанк);
• У Дії у розділі Сервіси потрібно активувати картку Національного кешбеку;
• Обрати у застосунку Дія послугу Зимова єПідтримка;
• Подати заявку на отримання допомоги;
• Очікувати зарахування коштів.

Відкриття та обслуговування картки Національний кешбек є безкоштовним. Жодних податків на отриману 1000 грн нараховуватися не буде.

Законні опікуни неповнолітніх дітей, люди у яких через релігійні вірування відсутній ідентифікаційний номер платника податків, або ж старші люди віком 65+, у яких немає застосунку Дія, можуть звернутися за виплатою допомоги до одного з перелічених банків-партнерів програми. Банк відкриє отримувачу картку Національний кешбек, на яку надійде 1000 грн програми Зимова єПідтримка.

Пенсіонери та люди з інвалідністю 1 та 2 групи, які отримують виплати через Укрпошту, зможуть отримати Зимову єПідтримку також через Укрпошту. Відповідний перелік формує Міністерство соціальної політики. Ті, хто увійдуть у перелік на отримання коштів через Укрпошту, не зможуть подати заявку через Дію.

Подільський міст у Києві відкриють для легкових автівок і транспорту

З 1 грудня у Києві відкривають рух легкових авто та міського пасажирського транспорту Подільським мостом через Дніпро.

Відповідне рішення наприкінці осені ухвалила Рада оборони Києва. Досі проїжджати Подідльским мостом було дозволено тільки спецтранспорту та пасажирському автобусу маршруту № 111.

Тепер з Троєщини та Воскресенки через міст курсуватимуть ще два нових автобусних маршрути: №№ 110, 112. Автобуси цих маршрутів працюватимуть у режимі дослідження пасажиропотоку.

Маршрут № 110 дублює схему руху автобусного маршруту № 61, відтак рух автобусів № 61 поки скасують.

Проїзд відкриють і новозбудованим тунелем, який сполучає мостовий перехід зі з’їздом на вулицю Петра Вершигори в напрямку проспекту Романа Шухевича та житлового масиву Троєщина.

Роботи з благоустрою та облаштування прилеглої території біля новозбудованого тунелю мерія Києва обіцяє завершити до кінця 2024 року.

Для великовантажного транспорту Подільський мостовий перехід поки залишиться закритим навіть після 1 грудня.

Нова низка міжнародних потягів з України

З 15 грудня почне курсувати низка нових потягів між Україною та іншими державами — як рейси Укрзалізниці, так і поїзди європейських компаній до кордону з Україною. Зокрема це такі нові рейси:

• рейс УЗ з Києва до Будапешта (№ 9/10);
• рейс УЗ Львів — Кишинів;
• рейс з Києва до Братислави з пересадкою в Чопі (потяг УЗ № 27/28 Київ — Чоп — Київ та новий потяг словацької залізниці № 617/961 Чоп — Братислава — Чоп);
• рейс Варшава-Ковель польського перевізника SKPL Cargo;
• рейс Варшава Всходня — Дорогуськ польської залізниці.

Крім того, з 27 листопада Укрзалізниця вже відкрила продаж на нові внутрішні поїзди, які курсуватимуть із 16 грудня:

• № 145/146 Харків — Чернівці;
• № 33/34 Кривий Ріг — Ясіня;
• № 125/126 — 129/130 Кременчук, Полтава — Ужгород;
• № 61/62 Дніпро — Рахів.

Загалом у графіку руху Укрзалізниці на 2025 рік заплановано кілька важливих оновлень.

«Вже з 15 грудня додасться 5 нових рейсів до гір, три — до незламного Харкова, а час у дорозі для 38 поїздів буде зменшено» — наголошують в Укрзалізниці. Повний список змін графіку — у пості нижче.

День збройних сил України

6 грудня Україна відзначатиме День ЗСУ — вже втретє під час повномасштабного вторгнення Росії.

Увесь цей час Збройні сили України залишаються абсолютним лідером довіри українців. Станом на жовтень 2024 року саме ЗСУ очолюють рейтинг тих, кому в Україні найбільше довіряють серед державних та суспільних інститутів (їм довіряють 91,5% опитаних), за даними Центру Разумкова.

День Збройних сил України — це подвійне свято, яке в Україні відзначають як з нагоди ухвалення закону про ЗСУ, так і на честь подій 1919 року, у період національно-визвольної боротьби.

Кожен із родів Збройних сил України має свій професійний день, однак саме 6 грудня об’єднує всіх військовослужбовців України. Зокрема до ЗСУ сьогодні належать Сухопутні війська, Повітряні сили та Військово-морські сили, а також Десантно-штурмові війська, Війська зв’язку та кібербезпеки, Сили спецоперацій, Сили територіальної оборони, Медичні сили, Сили підтримки й Сили логістики.

Це свято було встановлено в 1993 році, відповідно до постанови Верховної ради України.

Дата 6 грудня є символічною ще й тому, шо мала визначальне значення в історії Визвольних змагань — національно-визвольної боротьби українського народу у 1917−1921 роках.

Саме 6 грудня 1919 року розпочався Перший зимовий похід — партизанський рейд з’єднань Армії Української Народної Республіки (УНР) тилами денікінських та більшовицьких військ. Ця операція тривала рівно п’ять місяців (до 6 травня 1920 року) і розпочалася після того, як українські війська опинилися в оточенні трьох ворожих армій — Червоної, Добровольчої та польської.

Учасники походу під командуванням генерал-полковника Армії УНР Михайла Омеляновича-Павленка подолали понад 2500 кілометрів територією сучасних Житомирської, Київської, Черкаської, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Вінницької областей. Вони провели майже 50 переможних боїв. «Похід став однією з найгероїчніших і найуспішніших бойових операцій часів Української революції 1917−1921 років», — нагадує Інститут національної пам’яті.

День святого Миколая і Різдво

Веже другий рік поспіль Україна відзначає ці свята за новим церковним календарем.

У 2023 році Православна церква України (ПЦУ) та Українська греко-католицька церква (УГКЦ) вирішили перейти на новоюліанський календар замість юліанського, якого дотримується російська церква.

Відповідно до оновленого календаря більшість дат церковних свят змістилися на 13 днів назад.

Тож і Різдво Христове віряни ПЦУ та УГКЦ відзначають 25 грудня поточного року, а не 7 січня 2025-го. А Святвечір тепер припадає на 24 грудня замість 6 січня.

Змістився і День святого Миколая: тепер його відзначають 6 грудня, а не 19 грудня.

Відповідно змістилася і дата Різдва як державного свята. Ще в липні 2023 року президент України Володимир Зеленський підписав указ, згідно з яким Різдво Христове в Україні на державному рівні відтепер відзначатимуть 25 грудня замість 7 січня.

День ЗСУ, Новий Рік і зимові свята: чи будуть додаткові вихідні у грудні?

До кінця дії воєнного стану в Україні не передбачені ані вихідні дні, якщо державні свята припадають на будні, ані перенесення вихідних, якщо держсвято випадає на суботу чи неділю.

Отже, у грудні 2024 року та в січні 2025 року додаткових вихідних в Україні не буде:

• 6 грудня, п’ятниця, День Збройних сил України — робочий день
• 25 грудня, середа, Різдво Христове — робочий день;
• 1 січня 2025 року, середа, Новий рік — робочий день (як і попередній день, 31 грудня)

Головна ялинка України в Києві

У день святого Миколая, 6 грудня, у Києві на Софійській площі запалять вогні головної ялинки України. Монтувати її почнуть 2 грудня. Ялинку встановлять коштом меценатів.

Різдво та новорічні свята у Києві відбудуться без масових зібрань і заходів, ярмарків та розваг — через безпекові вимоги та режим обмеження використання електроенергії.

Біля ялинки встановлять фотозону з qr-кодами благодійних фондів і кілька будиночків для продажу сувенірної продукції. Масових заходів та розваг на Софійській площі не передбачено.

Чи збільшать пенсії у жовтні 2024?

У грудні 2024 року суттєвих підвищень чи перерахунку пенсій для українських пенсіонерів не заплановано.

Однак розраховувати на збільшення пенсій традиційно можуть ті пенсіонери, які досягли відповідного віку для вікової надбавки.

Зараз така доплата складає:

• для пенсіонерів від 70 до 74 років включно — 300 грн;
• для осіб від 75 до 79 років включно — 456 грн;
• для пенсіонерів від 80 років — 570 грн.

Вікова надбавка передбачена для тих пенсіонерів, чиї виплати не перевищують 10 340 грн.

Чи зміняться тарифи на комуналку?

З 1 грудня тарифи на електроенергію, газ, гарячу воду та опалення залишаться незмінними.

Ціна на централізоване опалення для більшості побутових споживачів залишатиметься на рівні 1654,41 грн/Гкал. Тариф на постачання тепла для населення залишиться на рівні минулорічних показників через дію мораторію на підвищення тарифів.

Ціна на електроенергію: після 1 грудня українці й надалі платитимуть за світло 4,32 г рн/кВт-год. З 1 червня 2024 року тариф на електроенергію для населення підвищився з 2,64 грн/кВт-год до 4,32 грн/кВт-год. Новий тариф діятиме до кінця квітня 2025 року.

Переглядати тариф найближчим часом не будуть, хоча через євроінтеграційні вимоги ціна на електроенергію для населення може в майбутньому зрости до 6,5 грн/кВт-год.

У грудні 2024 року і по 30 квітня 2025 року (протягом опалювального сезону) споживачі, які використовують електроопалювальні установки, платитимуть за пільговим тарифом за електроенергію у розмірі 2,64 грн/кВт при споживанні до 2000 кВт/год електроенергії в місяць.

Ціна за газ: у грудні ціна газу для побутових споживачів, які користуються послугами Нафтогазу, залишатиметься на рівні 7,96 грн за кубометр. Ціни на газ у решти постачальників будуть в межах від 7,7 грн за кубометр до 9,90 грн.

Нагадаємо, у квітні 2024 року газопостачальна компанія Нафтогаз України продовжила дію тарифного плану Фіксований ще на рік, керуючись діючим мораторієм на підняття цін.

Тариф на холодну воду також не планують підвищувати у грудні. Наразі питання щодо підвищення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення й досі перебуває у стадії обговорення.