Підвищення мінімальних соцвиплат, нова допомога на дітей, скасування плати за роумінг в ЄС: що зміниться в Україні в січні та в 2026 році

NV зібрав найважливіші зміни січня та загалом нового 2026 року.

Новорічне звернення Володимира Зеленського — онлайн-трансляція

Інфографіка: NV

Що зміниться в січні 2026 Мінімальна зарплата та прожитковий мінімум

Мінімальна зарплата та прожитковий мінімум — це ключові показники, до яких прив’язані зарплати бюджетників та інші соціальні виплати. Протягом 2025 року вони залишалися незмінними. Однак відповідно до запланованих параметрів нового бюджету ці показники зростуть з січня 2026 року:

• мінімальна зарплата в 2026 році — зросте з 8 000 до 8 647 грн;
• загальний прожитковий мінімум в 2026 — зросте з 2 920 до 3 209 грн;
• прожитковий мінімум для працездатних осіб — зросте з 3 028 до 3 328 грн;
• прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність — зросте з 2 361 до 2 595 грн;
• прожитковий мінімум для дітей до 6 років — з 2563 до 2817 грн;
• прожитковий мінімум для дітей 6−18 років — з 3196 до 3512 грн.

Мінімальну зарплату в Україні не підвищували з 2024 року.

Мінімальна пенсія

У зв’язку з підвищенням розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб з 1 січня 2026 зросте і мінімальна пенсія в Україні, яка залежить від цього показника.

Тож мінімальна пенсія в 2026 році зросте на 234 гривні – з 2361 до 2595 грн.

Нові вимоги до трудового стажу для виходу на пенсію

2026-й рік стане новим етапом планової пенсійної реформи, внаслідок якої вже з 1 січня буде підвищено вимоги до страхового стажу, від якого залежить вік виходу на пенсію.

Як нагадують у Пенсійному фонді, у 2026 році для виходу на пенсію стаж має бути таким:

• щоб вийти на пенсію в 60 років — від 33 років страхового стажу;
• щоб вийти на пенсію в 63 роки — від 23 до 32 років стажу;
• щоб вийти на пенсію в 65 років — від 15 до 22 років стажу.

Якщо ж у людини менше ніж 15 років стажу, у віці 65 років вона буде мати право на отримання державної соціальної допомоги замість пенсійних виплат.

Якщо ж людині вже виповнилося 60 років, а офіційного трудового стажу для виходу на пенсію недостатньо, його можна докупити. Зараз це коштує приблизно 1902 грн за кожен місяць стажу або 22 824 грн за один рік.

Вимоги для виходу на пенсію в 60 років в Україні підвищуються поетапно. Наприклад, у 2020-му це було 27 років офіційного працевлаштування, а в 2028-му ця межа збільшиться до 35 років.

Починаючи з 1 січня 2028 року, якщо людина матиме 40 і більше календарних років страхового стажу, пенсія за віком їй призначатиметься незалежно від віку.

Звернутись за призначенням пенсії можна як особисто — до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду незалежно від місця проживання — так і дистанційно, скориставшись порталом електронних послуг Пенсійного фонду України.

Підвищення зарплат вчителям та іншим освітянам

З 1 січня 2026 року, відповідно до постанови Кабміну, розробленої Міністерством освіти і науки України, зарплати освітянам підвищать на 30%. А з 1 вересня 2026 року вони виростуть ще на 20%.

Йдеться про підвищення посадових окладів для всіх педагогічних і науково-педагогічних працівників закладів та установ державної й комунальної форм власності незалежно від підпорядкування.

Це означає, що зарплати зростуть у педагогічних та науково-педагогічних працівників державних закладів:

• загальної середньої освіти
• вищої освіти,
• дошкільної,
• позашкільної,
• професійної та фахової передвищої освіти.

На це у державному бюджеті на 2026 рік передбачено кошти у розмірі 64,6 мільярда гривень.

Окрім того, у 2026 році педагоги у школах (закладах загальної середньої освіти) продовжать отримувати доплату за роботу в несприятливих умовах. Ці доплати отримають понад 409 тисяч педагогів, із них понад 25,5 тисячі працюють на прифронтових територіях.

Розмір доплати буде таким:

• 2000 грн (2600 грн до сплати податків) для всіх педагогічних працівників;
• 4000 грн (5200 грн до сплати податків) для педагогів, які очно працюють на прифронтових територіях.

Для працівників, які мають навантаження понад ставку, розмір доплати збільшується пропорційно.

Загалом збільшення зарплат освітянам у 2026 році стане найбільшим комплексним підвищенням оплати праці педагогів за останні роки.

50 тис. грн при народженні дитини та інші виплати на дітей

З 1 січня 2026 року почне діяти новий закон, який передбачає виплати 50 тис. грн допомоги при народженні кожної дитини та низку інших соцвиплат на дітей.

Цей документ, який був прийнятий і підписаний в листопаді 2026 року, передбачає низку новацій або оновлень допомоги родинам з дітьми.

• Допомога при народженні

Одноразова виплата при народженні кожної дитини становитиме 50 тис. грн (як першої дитини, так і кожної подальшої).

• Пакунок малюка

Надається у формі необхдіних речей і товарів або як грошова компенсація його вартості, що в 2025 році складало 7 689 грн. Можна отримати з 36-го тижня вагітності.

• Догляд до 1 року

Допомога для догляду за дитиною віком до 1 року становитиме 7 тис. грн на місяць.

• єЯсла

Передбачено виплати 8 тис. грн на місяць, які можна використати на оплату дитсадка, гуртків чи інших послуг догляду за дитиною від 1 до 3 років.

• Для непрацевлаштованих жінок

Запроваджується одноразова допомога на суму 7 000 грн, що виплачується за 70 днів до пологів.

• Пакунок школяра

Одноразова виплата 5 тис. грн для учнів першого класу. Кошти можна буде витратити на шкільне приладдя, одяг та книги

• Перехідний період

Якщо станом на 1 січня 2026 року дитині ще не виповнився 1 рік, батьки отримуватимуть обидві виплати одночасно, поки дитині не виповниться рік:

• 860 грн — поточна виплата
• 7 тис. грн — нова допомога

Підвищення акцизів на пальне

З 1 січня 2026 в Україні буде підвищено акцизні ставки на бензин, дизельне пальне та автогаз. Нові ставки акцизного податку складатимуть:

• бензин — 300,8 євро за 1000 л (було 271,7);
• дизельне пальне — 253,8 євро за 1000 л (було 215,7);
• автогаз — 198 євро за 1000 л (було 173).

Це може призвести до подорожчання пального на АЗС на 1−3 гривні за літр, повідомляє Укравтопром.

Через це очікується підвищення цін на паливо на заправках:

• бензин — ціна зросте орієнтовно на 1,5−2,5 грн/л;
• дизель — на 2−3 грн/л;
• автогаз — на 1−1,8 грн/л.

Нова допомога для цивільних, звільнених з полону

З 1 січня 2026 року набуває чинності постанова, відповідно до якої звільнені з російського полону цивільні українці отримуватимуть разову допомогу в розмірі 50 тисяч гривень.

Для отримання виплати треба подати до Міністерства розвитку громад та територій України заяву, а також довідку від Обʼєднаного центру з координації пошуку та звільнення незаконно позбавлених волі осіб.

Полонені цивільні, які самостійно повернулися до України, мають надати документ про визнання потерпілим у кримінальному провадженні. Його можна отримати від правоохоронних органів.

Повний перелік необхідних документів та форму заяви можна буде знайти на сайті Мінрозвитку.

Крім грошей, усі звільнені з полону цивільні українці отримуватимуть базові речі першої необхідності: продукти, засоби гігієни, сезонний одяг і взуття. Також вони мають право на безкоштовну правничу, медичну та соціальну допомогу.

Збільшення виплат за державні нагороди

Оскільки з 1 січня 2026 року в Україні буде підвищено прожитковий мінімум, зростуть і разові грошові виплати військовослужбовцям та іншим українцям, відзначених державними нагороди.

З січня 2026 року розміри таких разових виплат будуть такими:

• Герой України з орденом Золота Зірка — разова виплата 166,4 тис. грн;
• орден Богдана Хмельницького — 33 тис. 280 грн;
• ордени За мужність та За заслуги — від 23 тис. 296 грн до 33 тис. 280 грн залежно від ступеня;
• державні медалі – 16 тис. 640 грн.

Щомісячні виплати для нагороджених осіб у 2026 будуть такими:

• для осіб, нагороджених відзнакоюп резидента України Хрест бойових заслуг — 12 тис. грн (1,5 мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2026 року).
• орден Золота Зірка — 24 тис. грн;
• орден Богдана Хмельницького трьох ступенів — 16 тис. грн;
• ордени За мужність трьох ступенів і княгині Ольги трьох ступенів — 8 тис. грн.

У разі, якщо людина має право на виплати за кількома нагородами, то вона може отримувати лише одну — у тому розмірі, який сама обере.

Гроші на скринінг здоров’я для українців 40+

З 1 січня 2026 року запрацює урядова програма Скринінг здоров’я 40+. Вона спрямована на раннє виявлення захворювань, які найбільше впливають на тривалість і якість життя українців:

• серцево-судинні захворювання;
• цукровий діабет 2 типу;
• проблеми психічного здоров’я.

Відповідно до умов програми, кожен українець та українка віком від 40 років отримають у Дії персональне запрошення на скринінг свого здоров’я на 30-й день після дня народження. Після того, як запрошення буде прийнято, на Дія.Картку зарахують 2000 грн, які можна буде використати лише на проходження перевірки свого здоров’я.

Для тих, хто не користується Дією, буде доступний альтернативний шлях отримання цих грошей через банки та ЦНАПи.

Обстеження можна буде пройти в державних, комунальних і приватних установах, які відповідатимуть вимогам Міністерства охорони здоров’я і Національної служби здоров’я України.

Передбачається, що програма допоможе виявити хвороби на ранніх етапах або взагалі не допустити їх.

«Роумінг як вдома» для українців у країнах ЄС

З 1 січня 2026 Україна остаточно приєднається до єдиної роумінгової системи ЄС як її повноправний учасник. Це означає, що українці, що перебувають у країнах Євросоюзу, зможуть користуватися зв’язком без додаткових доплат і витрат.

Зв’язок за принципом «роумінг як вдома» діятиме для дзвінків, SMS та мобільного інтернету. Усіма цими послугами українці в ЄС зможуть користуватися за умовами і тарифами українських операторів вже з 1 січня 2026. І навпаки: абоненти з ЄС з нового року, подорожуючи в Україну, зберігатимуть тарифи свого оператора мобільного зв’язку, нагадує DW.

Додаткові послуги в роумінгу Євросоюзу підключати тепер не потрібно, ці умови діятимуть автоматично.

Раніше за інших європейських операторів «роумінг як вдома» впровадив Vodafone у Німеччині для українських SIM‑карт — з 16 грудня 2025 року.

Що ще зміниться протягом 2026 року

Індексація пенсій у березні 2026

У березні 2026 року в Україні очікується планова індексація пенсій.

Точний розмір підвищення пенсій у 2026 році шляхом індексації поки невідомий, оскільки він залежатиме від кількох показників, які остаточно стануть відомими лише на початку 2026-го. Зокрема це:

• рівень інфляції в Україні за підсумками року
• середній рівень росту заробітних плат, з яких сплачують ЄСВ.

Сума індексації розраховується за такою формулою: 50% показника інфляції у 2025 році + 50% зростання середньої зарплати за останні три роки порівняно з попередніми трьома роками.

Прогноз інфляції від Нацбанку та динаміка підвищення зарплат дозволяє припустити, що приблизний рівень індексації пенсій може досягти 14−15%.

При цьому підвищення торкнеться лише «голої пенсії», без урахування надбавок. Індексація не торкнеться тих, хто вийшов на пенсію протягом останніх трьох років, оскільки їхні виплати вважаються актуальними.

У 2025 році розмір індексації пенсії становив 11,5%. Мінімальний і максимальний розмір підвищення при цьому встановили на рівні 100 і 1500 гривень відповідно.

Новації вступної кампанії 2026

3 грудня Верховна Рада ухвалила закон, що регулює формат проведення вступної кампанії у 2026 році. Її базові правила залишаються незмінними: модель Національного мультипредметного тесту (НМТ) збережуть, а державну підсумкову атестацію (ДПА) для випускників шкіл буде скасовано.

Отже, вступні випробування у 2026 році, як і в попередні роки повномасштабної війни, відбуватимуться у форматі комп’ютерного онлайн-тестування.

Щоб пройти НМТ, випускники мають скласти тести з чотирьох предметів:

• три обов’язкові: українська мова, математика, історія України;
• один на вибір: іноземна мова, біологія, географія, фізика, хімія або українська література.

Усі тестування проводять в один день, двома блоками з перервою між ними.

Для вступу у 2026 році можна буде використовувати результати НМТ минулих років — за 2023, 2024, 2025 та 2026 роки.

Водночас наприкінці грудня Міністерство освіти і науки запропонувало до громадського обговорення проєкт Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2026 році. Обговорення триватиме до 16 січня 2026 року, МОН пропонує запровадити деякі новації вступної кампанії, які виокремив портал Osvita.ua.

• Зменшити загальну кількість заяв, які може подати абітурієнт, з 15 до 12. Із цих 12 заяв для вступу на бюджетну форму навчання вступник зможе подати до 5 заяв. Інші 7 заяв можна буде подати для вступу на контракт протягом усієї вступної кампанії. Абітурієнти матимуть присвоїти своїм заявам пріоритетність, яка вказує на ступінь бажання навчатись саме там, куди подана заява (від 1, що означає найвищу пріоритетність, до 12 — найнижчу, якщо абітурієнт подає всі 12 заяв).
• Збільшити вагу творчого конкурсу для вступників на мистецькі спеціальності (відповідний коефіцієнт при вступі на бакалаврат пропонується збільшити з 0,6 до 0,7).
• Підвищити порогові бали НМТ з української мови та історії України для вступників на програми бакалаврату та медичної магістратури. Йдеться про те, щоб підвищити пороговий бал для учасників НМТ з обох цих предметів на 1 бал порівняно з 2025 роком: до 8 тестових для української мови та до 9 тестових балів з історії України.

Безкоштовне харчування для всіх школярів

З вересня 2026 року учні 1−11 класів отримуватимуть безкоштовне харчування по всій Україні, анонсувала наприкінці 2025-го премʼєр-міністр України Юлія Свириденко. У державному бюджеті на 2026 рік на цю програму передбачено 14,4 млрд грн.

Програма втілюється в життя поступово: з початку 2025 року можливість безкоштовного харчування стала доступною для учнів 1−4 класів по всій Україні, а з вересня 2025-го гарячі обіди почали отримувати учні 1−11 класів у прифронтових громадах. З початком нового навчального року 2026/2027 цю програму розширять на учнів всіх українських шкіл.

З 1 січня 2022 року стартувала реформа шкільного харчування. У школах почали впроваджувати меню, розроблене шеф-кухарем Євгеном Клопотенком, видано збірник рекомендованих рецептур для харчування дітей у закладах освіти, розроблений на підтримку Стратегії реформи системи шкільного харчування з 600 різноманітними стравами.

У жовтні 2023 року Кабінет міністрів затвердив стратегію реформування системи шкільного харчування на 2023−2027 роки.

Нові контракти для військовослужбовців

Хоча точні дати ще невідомі, а законодавчі рішення — не прийняті, але очікується, що в 2026 році в Україні з’являться нові контракти для військових із чіткими термінами служби.

Йдеться про урядовий законопроєкт № 14283, який Кабмін подав до Верховної Ради. Він передбачає зміни до закону про військовий обовʼязок і військову службу, які дозволять військовослужбовцям укладати нові контракти. Документ ще має бути затверджений парламентом і підписаний президентом.

Ключові новації, які передбачає цей законопроєкт:

• солдати, сержанти і офіцери отримують можливість підписати контракти з чіткими строками служби — від 1, 2, 3, 4, 5 років і більше;
• 12-місячна відстрочка після завершення служби на контракті буде гарантована тим, хто підпише контракт терміном від двох років (але не річний);
• нові умови поширюватимуть на всі Сили оборони: ЗСУ, Національну гвардію, Державну прикордонну службу та інші;
• передбачено розширений мотиваційний пакет: виплати за укладання та продовження контракту, щомісячні надбавки, бойові надбавки (йдеться про щорічні фінансові бонуси й додаткову щомісячну винагорода за участь у бойових операціях для тих, хто підписав контракт, пояснив міністр оборони Денис Шмигаль).

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський уточнив у грудні 2025 року, що ці нові контракти, які розробляє Міноборони спільно з Генштабом, передбачають збільшення грошового забезпечення втричі. «Військовослужбовець буде отримувати грошове забезпечення, яке щонайменше в три рази більше, ніж на сьогодні. При цьому будуть зберігатися премії та інші додаткові виплати. Довго йшли до цього контракту», — наголосив Сирський.

Що може змінитися у процесах мобілізації та бронювання в 2026 році

В Україні продовжує діяти режим воєнного стану, а отже в 2026 році мобілізація триватиме за загальними правилами, які діяли досі:

• мобілізації підлягають військовозобов’язані чоловіки від 25 до 60 років, які визнані придатними до військової служби, не мають права на відстрочку і не є заброньованими;
• громадяни віком від 18 до 25 років можуть бути мобілізовані в окремо визначених випадках (офіцери запасу або особи, які пройшли строкову військову службу); вони також можуть долучитися до війська добровільно, уклавши відповідний контракт на проходження військової служби.

Залишаються чинним і зобов’язання громадян відповідно до статті 65 Конституції України, яка передбачає обов’язок захищати Україну, її незалежність та територіальну цілісність:

• з’являтися за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці для взяття на військовий облік або направлення для проходження медичного огляду;
• раз на рік проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби;
• мати при собі військово-обліковий документ в паперовій або електронній формі та пред’являти його на вимогу уповноваженого представника ТЦК та СП або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України;
• повідомляти про зміни персональних даних у семиденний строк ТЦК та СП (інші органи, в яких вони перебувають на військовому обліку) або через електронний кабінет військовозобов’язаного Резерв+;
• виконувати інші вимоги чинного законодавства, наприклад, дотримуватись вимог Правил військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Водночас у 2026 році можуть бути запроваджені деякі зміни, що стосуються процесів мобілізації, військовозобов’язаних та заброньованих осіб.

Оновлені правила бронювання під час мобілізації: з 1 січня 2026 року підприємства зможуть бронювати працівників лише за умови, якщо середня зарплата становить 21,6 тис. грн — тобто цю вимогу підвищено (зараз 20 тис. грн на місяць). Граничний поріг зріс через те, що він залежить від показника мінімальної зарплати, який також збільшився з 1 січня. У разі порушення цієї вимоги в 2026 році компанія чи підприємство втратить право на бронювання, а її співробітники — право на відстрочку від мобілізації.

Ймовірне посилення правил виїзду за кордон: у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт № 14210, який пропонує розширити підстави для тимчасового обмеження для виїзду українців за кордон. Серед його ініціаторів — народні депутати від різних фракцій: Ірина Фріз (Європейська солідарність), Юрій Мисягін (Слуга народу), Дмитро Припутень (Слуга народу), Роман Костенко (Голос) та Соломія Бобровська (Голос).

Одна зі співавторок документу Ірина Фріз пояснила, що у разі прийняття цього законопроєкту зміни стосуватимуться лише порушників правил мобілізації та воєнного стану. «Бронювання не може бути інструментом для втечі з країни — це чітка позиція. Тому ми […] зареєстрували законопроєкт 14210, який заборонить виїзд за кордон порушникам (ухилянтам) правил військового обліку, які не оновили вчасно свої данні, але за нагоди зможуть отримати пільгове бронювання після ухвалення парламентом проєкту закону № 13335», — пояснила Фріз.

Податкові новації 2026 року

Підвищення мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму для працездатних осіб впливає не лише на соціальні виплати, але й на розрахунок податків та зборів.

Тому з 1 січня 2026 року для фізичних осіб — підприємців (ФОП), які є платниками єдиного податку першої та другої груп, зростуть такі показники:

• розмір мінімального єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування становитиме 1 902,34 грн на місяць,
• військовий збір — 864,7 грн,
• розмір єдиного податку визначатиметься в межах, встановлених для відповідної групи.

Для платників єдиного податку третьої групи ставки залишаються незмінними, пояснили в Державній податковій службі: 5% доходу або 3% із ПДВ, при цьому військовий збір становитиме 1% від доходу.

Граничні обсяги доходів для перебування на спрощеній системі оподаткування у 2026 році будуть такими:

• для платників І групи — 1 444 049 грн,
• для ІІ групи — 7 211 598 грн,
• для ІІІ групи — 10 091 049 грн.

Для підприємців, які працюють на загальній системі оподаткування, ставка податку на доходи фізичних осіб залишається на рівні 18%, водночас військовий збір становитиме 5% доходу, а ЄСВ сплачуватиметься у розмірі 22%, але не менше мінімального страхового внеску.

Нові соціальні стандарти в 2026 році вплинуть і на розмір податкової соціальної пільги. У 2026 році її базовий розмір становитиме 1 664 грн, а граничний дохід для застосування пільги — 4 660 грн. Для платників, які мають дітей, цей показник збільшується кратно їх кількості.

Розмір мінімальної заробітної плати вплине на максимальну ставку податку на нерухоме майно, а також на розміри неоподатковуваної матеріальної допомоги та окремі соціальні виплати. У 2026 році не оподатковується нецільова благодійна допомога в межах 4 660 грн на рік.