“Кожен рік великої війни для економіки можна описати кількома словами: обстріли, руйнація, хронічний брак коштів. 2025-й не став винятком, хоч і мав особливості.
По-перше, Україна стала, як ніколи досі, залежною від рішень Вашингтона. Транзакційний підхід президента Дональда Трампа до дипломатії поклав край наданню допомоги лише на підставі спільних цінностей. Як результат, зброя переважно постачалася на умовах її купівлі в США або через партнерів.
По-друге, енергетична тема була актуальною не лише через російські обстріли, а й у контексті чи не наймасштабнішого корупційного скандалу часів незалежності. 2025-й запам’ятався топкорупцією, боротьбою з нею і з тими, хто з нею бореться.
По-третє, попри виклики війни і корупційні скандали, бізнес продовжував творити економіку. Інколи зазнаючи ракетних ударів, інколи – виборюючи своє право працювати, а інколи – підкорюючи нові ринки та поглинаючи інші компанії.
Якою “Економічна правда” бачила сторінку “2025” у підручнику економічної історії і за чим журналісти видання будуть стежити у 2026 році?
Енергетика
2025 рік почався з припинення транзиту російського газу через територію України. Чи не найбільше від цього постраждала Молдова, зокрема підконтрольна проросійським сепаратистам східна частина країни – Придністров’я. Через брак газу в регіоні в січні зупинилася промисловість, почалися віялові відключення електроенергії та обмеження в постачанні тепла та води.
Проблеми з газом мала й Україна. ЕП ще навесні попереджала, що опалювальний сезон стане найскладнішим, зокрема через брак палива. Росіяни систематично обстрілювали газові родовища, а запаси в підземних сховищах були мінімальними.
Пошкоджені частини газового об’єкта НАК “Нафтогаз” після атаки росіян
Фото: Getty Images
Багато надій влада покладала на новий газовий коридор – Трансбалканський, яким блакитне паливо почало надходити з Греції. Проте запуск нового альтернативного шляху поставок не врятував енергетику від проблем. Тим більше, що будівництво анонсованого президентом Володимиром Зеленським гігавата потужностей “забуксувало” через бюрократичні та, імовірно, корупційні перешкоди.
Читайте також
Блекаут у конверті. Як через ігри Міненерго Чернігів і Кривий Ріг не отримали додаткову електрику
З настанням холодів росіяни очікувано наростили обстріли критичної інфраструктури. У листопаді під ударом була й теплогенерація. Ціль росіян – не лише занурити країну в темряву, а й залишити громадян без газу і тепла.
Представники уряду рекомендували українцям, які живуть у великих містах, задуматися про запасні варіанти, де б вони могли перечекати на випадок, якщо централізоване теплопостачання не працюватиме протягом кількох днів.
Те що залишилось від машинного залу однієї із знищених росіянами електростанцій компанії ДТЕК
Фото: Getty Images
У ніч із 7 на 8 листопада росіяни здійснили одну з найбільших атак по генерації, знищивши всі потужності держкомпанії “Центренерго”. Енергетика досі не відновилася від тієї атаки: країна живе в умовах тривалих відключень світла.
Корупція
Однією з причин уразливості енергетики стала корупція. У листопаді НАБУ оприлюднило деталі операції “Мідас”, яка стосувалася схем із закупівлями в державному “Енергоатомі”. Зловмисники наживалися навіть на зведенні укриттів для енергетичних об’єктів, частина яких стала ціллю осінніх атак росіян.
За версією НАБУ, схеми розкрадання організував давній друг Зеленського Тімур Міндіч, який встиг виїхати з України до Ізраїлю за кілька годин до обшуків правоохоронців у його квартирі. УП знайшла його та інших фігурантів справи в Ізраїлі, а ЕП відшукала квартири Міндіча в одному з житлових комплексів у середмісті Києва, які той придбав за значно заниженою ціною.
Читайте також
Де живе Карлсон. Як Міндіч придбав 77 квартир у Києві зі знижкою 60%
Проте викриття топкорупції в “Енергоатомі” могло не відбутися. У липні Верховна Рада ухвалила закон, який підпорядковував НАБУ та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП) генпрокурору. Зеленський у той же день підписав закон, спровокувавши перші за час великої війни масові протести в Києві.
Проти знищення незалежності антикорупційних органів виступили не лише українці, а й міжнародні партнери. У ЄС непублічно повідомили, що зупиняють надання фінансової допомоги, доки парламент та президент не скасують зміни.
Згодом уже колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак зустрівся з “ядром” протестного руху – студентами. ЕП була на тій зустрічі та, зважаючи на суспільну значущість інформації, яка там обговорювалася, переказала її деталі.
Серед студентів було багато охочих задати Андрію Єрмаку запитання, які після завершення зустрічі він назве “як по російській методичці”
Telegram Андрій Єрмак
Паралельно в країні йшла боротьба за незалежність Бюро економічної безпеки (БЕБ). Обраного на відкритому конкурсі директора БЕБ – екскерівника підрозділів детективів НАБУ Олександра Цивінського – відмовлявся затверджувати уряд. У розмові з ЕП Цивінський відповів на всі закиди урядовців та СБУ.
Екскерівник підрозділів детективів НАБУ Олександр Цивінський, якого уряд не хотів визнавати переможцем на посаду директора БЕБ
Крім того, Цивінський розповів про досвід роботи в НАБУ та операції, до яких він був дотичний. Однією з них була операція “Чисте місто”, коли бюро викрило тіньовий офіс “смотрящого” за Києвом Дениса Комарницького.
Читайте також
Попавсь. На чому зловили “смотрящого” за Києвом Комарницького
ЕП також опублікувала серію матеріалів про те, як правоохоронці заробляють на криміналізації порнографії, вимагаючи хабарі в моделей Onlyfans. За приблизними оцінками, держава з початку великої війни витратила 5 млн грн на “експертизу” дорослого контенту та “контрольні закупки” порно в моделей.
Окрема історія – як працівники Національної поліції вимагали хабаря в моделі Onlyfans на Прикарпатті. Після публікації матеріалу цих правоохоронців звільнили.
Олігархи
У фокусі уваги ЕП були й представники великого бізнесу. Деякі з них навіть намагалися тиснути на редакцію. Зокрема, колишній власник банку “Михайлівський” і ТЦ “Гулівер” Віктор Поліщук хотів, аби редакція “прибрала” із сайту матеріал про банкрутство банку в обмін на дозвіл транслювати рекламу до 25-річчя “Української правди” на екранах “Гулівера”. Це при тому, що формально “Гулівер” перебував у власності Агенції з розшуку та управління активами (АРМА).
ЕП намагалася дізнатися у вже колишньої керівниці АРМА Олени Думи, як це стало можливим, однак чіткої відповіді не отримала. Зрештою, “Гулівер” вирішили стягнути державні Ощадбанк та Укрексімбанк, які кредитували його будівництво.
Будь-які звинувачення на свою адресу Віктор Поліщук відкидає
Восени роботу комплексу заблокували “невідомі люди”, яких представники банків пов’язували з колишнім власником. Після цього ЕП поговорила із самим Поліщуком про ситуацію навколо “Гулівера”, кредитів, банку “Михайлівський” та його бізнесу.
Читайте також
“Усі команди роздавав Єрмак”. Власник найбільшого ТРЦ в Україні про втрату бізнесу
ЕП також стежила за партнером Міндіча та ексвласником Приватбанку Ігорем Коломойським. Для останнього 2025 рік став нещасливим. У травні редакція аналізувала, як “розсипалася” його нафтова бізнес-імперія. У липні Коломойський програв у Високому суді Лондона справу про виведення грошей з Приватбанку. Суд зобов’язав його та Геннадія Боголюбова компенсувати держбанку 3 млрд дол.
Довгий час Ігор Коломойський стримував себе у висловлюваннях, але у 2025 році від нього посипались “погрози”
Фото: Getty Images
Наприкінці року Коломойський, який перебуває в СІЗО, почав коментувати події в країні. Імовірно, олігарх намагається відновити контроль над іншим втраченим активом – державною “Укрнафтою”. Чи можливо це? ЕП намагалася це зʼясувати.
Трамп
Головним ньюзмейкером року у світі був Трамп. З перших днів перебування на посаді він почав ухвалювати рішення, які впливали на мільйони людей.
По-перше, Білий дім зупинив фінансування Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). ЕП наводила список організацій, які залежали від його грантів.
Рішення нового президента США підтримують не всі американці
Фото: Getty Images
По-друге, у квітні Трамп оголосив усьому світу торговельну війну, спровокувавши паніку на фондовому ринку. Згодом він зупинив або переглянув дію більшості мит. Через це народився мем, вигаданий колумністом FT Робертом Армстронгом: TACO-trade, де TACO – Trump always chickens-out (Трамп завжди здає назад).
Читайте також
Демократія їм більше не потрібна: як Маск та його соратники змінюють Америку і світ
Ініціативи Трампа підтримують консервативно налаштовані американські техноолігархи (techbro), до яких відносять очільників Amazon Джефа Безоса, Meta Марка Цукерберга і Tesla Ілона Маска. Останній на початку каденції Трампа став головою Департаменту ефективності уряду (DOGE), але згодом через розбіжності щодо дефіциту бюджету та “Великого красивого закону” посварився з Трампом.
Протягом року президент США намагався виконати свою передвиборчу обіцянку – закінчити війну в Україні, але не зробив це ні за 24 години, ні за 365 днів. Трамп лише налагодив діалог з росіянами – не завжди приємний для українців. З боку Москви перемовником став фінансист Путіна та виходець з Києва Кирило Дмітрієв.
Аби схилити мінливого Трампа на бік України, Київ уклав з Вашингтоном угоду про надра. 28 лютого під час візиту до Білого дому Зеленський мав її візувати, але зустріч скінчилася публічною сваркою і достроковим завершенням візиту.
На зустрічі 28 лютого Зеленський та Трамп не хотіли чути один одного
Фото: Getty Images
Напередодні підписання угоди ЕП опублікувала дані про те, які рідкісноземельні метали є на території України та чому Сполучені Штати ними цікавляться. Згодом ЕП проаналізувала текст угоди і зобов’язання України за цим документом.
Гроші
Президентство Трампа позначилося на стані держбюджету України. Через усвідомлення того, що американська зброя більше не буде надходити безкоштовно, на початку року уряд почав “наближати” видатки: кошти, які планували витратити на виплату грошового забезпечення військовим наприкінці року, почали витрачати на закупівлю зброї та боєприпасів на початку року.
Влітку видатки бюджету збільшили на 400 млрд грн, та цього виявилося замало. Через кілька тижнів стало зрозуміло, що на фінансування зарплат військовим потрібно ще 300 млрд грн. В уряді не знали, де брати ці кошти. На порятунок прийшов Євросоюз, який уперше дозволив використати його гроші на війну.
Міністр фінансів Сергій Марченко (праворуч) стикнувся з неабиякими викликами у фінансуванні оборони України 2025 року
Фото: Getty Images
У червні Україна вперше за час великої війни зазнала дефолту. Уряд не заплатив власникам ВВП-варантів – інструменту, виплати за яким прив’язані до зростання економіки. Перемовини про реструктуризацію тривали пів року і в грудні уряд зробив останню пропозицію. Це поклало кінець існуванню інструменту в Україні.
ЕП також досліджувала функціонування тіньової економіки. У січні вийшла велика розмова з організатором схем з використання дропів. Дропи – це люди, які добровільно передають зловмисникам доступ до своїх банківських рахунків. Через них “проганяються” великі кошти без оподаткування та фінансового моніторингу.
Читайте також
“Дропи” будуть жити завжди”. Продавець чужих карток про розцінки, ФСБ і “циган” у відділеннях банків
У 2024 році Нацбанк оголосив дропам війну, запровадивши обмеження на перекази з картки на картку. Однак викорінити цю схему регулятор не зміг. Ба більше, у дроп-схемах почали брати участь навіть фізособи-підприємці.
ФОПи в Україні використовують для інших схем з ухилення від оподаткування: для наймання працівників або дроблення великого бізнесу на сотні ФОПів. У листопаді стало відомо, що МВФ вимагає, аби Україна ліквідувала ці схеми. Зокрема – зобов’язавши ФОПи платити ПДВ, які заробляють понад 1 млн грн на рік.
Бізнес
Уряд очікує, що бюджет наповнюватиме бізнес, однак йому у 2025 році було несолодко. Росіяни зруйнували чимало потужностей: від виробника сублімованої їжі “Харчі” до складів одного з найбільших фармдистриб’юторів “Оптіма-фарм”.
Проте були компанії, які дивували навіть у таких умовах. Наприклад, “Київстар” у 2025 році здійснив справжню метаморфозу. З компанії, яку уряд збирався націоналізувати через наявність серед кінцевих бенефіціарів російських олігархів, мобільний оператор перетворився на мультиплатформу. На початку року “Київстар” оголосив про плани купити сервіс таксі Uklon та сервіс бронювання ліків Tabletki.ua, а влітку – про плани розробити українську велику мовну модель.
“Київстар” першим серед українських компаній розмістив акції на американській фондовій біржі
Київстар
Зрештою, у серпні компанія стала першим українським бізнесом, що вийшла на американську біржу NASDAQ. Старт торгам давала прем’єрка Юлія Свириденко.
Читайте також
Американська прописка: “Київстар” міняє адресу на Nasdaq
Крім того, ЕП писала про війну фармвиробників та мереж аптек за так звані маркетингові платежі. Учасниками конфлікту стали компанія “Дарниця”, яка лобіювала припинення “маркетингу”, та п’ять найбільших мереж аптек. У вересні аптеки почали бойкотувати продукцію “Дарниці”, через що її завод зупинився.
Членкиня ради директорів компанії “Дарниця” Катерина Загорій – один з головних нюзмейкерів фармацевтичного ринку
Інший конфлікт стався між мережею ресторанів “Балувана Галя” і мережею магазинів з продажу напівфабрикатів “Галя Балувана” за права на бренд.
У липні Верховна Рада запровадила експортне мито на сою та ріпак, яке зупинило їх експорт. У вересні в Україні дозволили перетинати кордон чоловікам у віці 18-22 роки. Це рішення та низка інших факторів призвели до того, що чимало закладів громадського харчування, зокрема в столиці, почали закриватися.
Що далі
У 2026 році ЕП продовжить висвітлювати найважливіші економічні події, відстежувати тенденції, шукати корупційні схеми та розповідати про них читачам.
Найбільш значущою подією року може стати досягнення миру чи, принаймні, завершення активної фази війни. Наразі всі зусилля американської та української дипломатії спрямовані саме на це, однак відчутного прогресу досі немає.
Більшість фінансових аналітиків, уряд, НБУ та МВФ закладають у своїх прогнозах те, що війна триватиме протягом усього 2026 року. Її потенційне завершення може мати визначальний вплив на економіку, державні фінанси та курс гривні.
Читайте також
Американські гірки. Чому знецінюється долар та яким буде курс гривні у 2026-му?
ЕП також стежитиме за податковими змінами, яких вимагає МВФ, і за реформами, необхідними для отримання коштів від Євросоюзу та вступу України до блоку.
У фокусі залишатимуться політика Трампа та її вплив на світові фінансові ринки, а також доля заморожених російських активів, які Євросоюз намагався передати на потреби України у вигляді репараційного кредиту, але в останній момент ухвалив альтернативний варіант фінансування “діри” в українському бюджеті.
Російські обстріли енергосистеми вже призвели до тривалих аварійних відключень світла в прифронтових громадах та містах-мільйонниках Києві та Одесі. Протягом року ЕП буде стежити за станом енергосистеми та прогресом у її відновленні.”, — write: epravda.com.ua
По-перше, Україна стала, як ніколи досі, залежною від рішень Вашингтона. Транзакційний підхід президента Дональда Трампа до дипломатії поклав край наданню допомоги лише на підставі спільних цінностей. Як результат, зброя переважно постачалася на умовах її купівлі в США або через партнерів.
По-друге, енергетична тема була актуальною не лише через російські обстріли, а й у контексті чи не наймасштабнішого корупційного скандалу часів незалежності. 2025-й запам’ятався топкорупцією, боротьбою з нею і з тими, хто з нею бореться.
По-третє, попри виклики війни і корупційні скандали, бізнес продовжував творити економіку. Інколи зазнаючи ракетних ударів, інколи – виборюючи своє право працювати, а інколи – підкорюючи нові ринки та поглинаючи інші компанії.
Якою “Економічна правда” бачила сторінку “2025” у підручнику економічної історії і за чим журналісти видання будуть стежити у 2026 році?
Енергетика 2025 рік почався з припинення транзиту російського газу через територію України. Чи не найбільше від цього постраждала Молдова, зокрема підконтрольна проросійським сепаратистам східна частина країни – Придністров’я. Через брак газу в регіоні в січні зупинилася промисловість, почалися віялові відключення електроенергії та обмеження в постачанні тепла та води.
Проблеми з газом мала й Україна. ЕП ще навесні попереджала, що опалювальний сезон стане найскладнішим, зокрема через брак палива. Росіяни систематично обстрілювали газові родовища, а запаси в підземних сховищах були мінімальними.
Фото: Getty Images
Багато надій влада покладала на новий газовий коридор – Трансбалканський, яким блакитне паливо почало надходити з Греції. Проте запуск нового альтернативного шляху поставок не врятував енергетику від проблем. Тим більше, що будівництво анонсованого президентом Володимиром Зеленським гігавата потужностей “забуксувало” через бюрократичні та, імовірно, корупційні перешкоди.
З настанням холодів росіяни очікувано наростили обстріли критичної інфраструктури. У листопаді під ударом була й теплогенерація. Ціль росіян – не лише занурити країну в темряву, а й залишити громадян без газу і тепла.
Представники уряду рекомендували українцям, які живуть у великих містах, задуматися про запасні варіанти, де б вони могли перечекати на випадок, якщо централізоване теплопостачання не працюватиме протягом кількох днів.
Фото: Getty Images
У ніч із 7 на 8 листопада росіяни здійснили одну з найбільших атак по генерації, знищивши всі потужності держкомпанії “Центренерго”. Енергетика досі не відновилася від тієї атаки: країна живе в умовах тривалих відключень світла.
Корупція Однією з причин уразливості енергетики стала корупція. У листопаді НАБУ оприлюднило деталі операції “Мідас”, яка стосувалася схем із закупівлями в державному “Енергоатомі”. Зловмисники наживалися навіть на зведенні укриттів для енергетичних об’єктів, частина яких стала ціллю осінніх атак росіян.
За версією НАБУ, схеми розкрадання організував давній друг Зеленського Тімур Міндіч, який встиг виїхати з України до Ізраїлю за кілька годин до обшуків правоохоронців у його квартирі. УП знайшла його та інших фігурантів справи в Ізраїлі, а ЕП відшукала квартири Міндіча в одному з житлових комплексів у середмісті Києва, які той придбав за значно заниженою ціною.
Проте викриття топкорупції в “Енергоатомі” могло не відбутися. У липні Верховна Рада ухвалила закон, який підпорядковував НАБУ та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП) генпрокурору. Зеленський у той же день підписав закон, спровокувавши перші за час великої війни масові протести в Києві.
Проти знищення незалежності антикорупційних органів виступили не лише українці, а й міжнародні партнери. У ЄС непублічно повідомили, що зупиняють надання фінансової допомоги, доки парламент та президент не скасують зміни.
Згодом уже колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак зустрівся з “ядром” протестного руху – студентами. ЕП була на тій зустрічі та, зважаючи на суспільну значущість інформації, яка там обговорювалася, переказала її деталі.
Паралельно в країні йшла боротьба за незалежність Бюро економічної безпеки (БЕБ). Обраного на відкритому конкурсі директора БЕБ – екскерівника підрозділів детективів НАБУ Олександра Цивінського – відмовлявся затверджувати уряд. У розмові з ЕП Цивінський відповів на всі закиди урядовців та СБУ.
Крім того, Цивінський розповів про досвід роботи в НАБУ та операції, до яких він був дотичний. Однією з них була операція “Чисте місто”, коли бюро викрило тіньовий офіс “смотрящого” за Києвом Дениса Комарницького.
ЕП також опублікувала серію матеріалів про те, як правоохоронці заробляють на криміналізації порнографії, вимагаючи хабарі в моделей Onlyfans. За приблизними оцінками, держава з початку великої війни витратила 5 млн грн на “експертизу” дорослого контенту та “контрольні закупки” порно в моделей.
Окрема історія – як працівники Національної поліції вимагали хабаря в моделі Onlyfans на Прикарпатті. Після публікації матеріалу цих правоохоронців звільнили.
Олігархи У фокусі уваги ЕП були й представники великого бізнесу. Деякі з них навіть намагалися тиснути на редакцію. Зокрема, колишній власник банку “Михайлівський” і ТЦ “Гулівер” Віктор Поліщук хотів, аби редакція “прибрала” із сайту матеріал про банкрутство банку в обмін на дозвіл транслювати рекламу до 25-річчя “Української правди” на екранах “Гулівера”. Це при тому, що формально “Гулівер” перебував у власності Агенції з розшуку та управління активами (АРМА).
ЕП намагалася дізнатися у вже колишньої керівниці АРМА Олени Думи, як це стало можливим, однак чіткої відповіді не отримала. Зрештою, “Гулівер” вирішили стягнути державні Ощадбанк та Укрексімбанк, які кредитували його будівництво.
Восени роботу комплексу заблокували “невідомі люди”, яких представники банків пов’язували з колишнім власником. Після цього ЕП поговорила із самим Поліщуком про ситуацію навколо “Гулівера”, кредитів, банку “Михайлівський” та його бізнесу.
ЕП також стежила за партнером Міндіча та ексвласником Приватбанку Ігорем Коломойським. Для останнього 2025 рік став нещасливим. У травні редакція аналізувала, як “розсипалася” його нафтова бізнес-імперія. У липні Коломойський програв у Високому суді Лондона справу про виведення грошей з Приватбанку. Суд зобов’язав його та Геннадія Боголюбова компенсувати держбанку 3 млрд дол.
Фото: Getty Images
Наприкінці року Коломойський, який перебуває в СІЗО, почав коментувати події в країні. Імовірно, олігарх намагається відновити контроль над іншим втраченим активом – державною “Укрнафтою”. Чи можливо це? ЕП намагалася це зʼясувати.
Трамп Головним ньюзмейкером року у світі був Трамп. З перших днів перебування на посаді він почав ухвалювати рішення, які впливали на мільйони людей.
По-перше, Білий дім зупинив фінансування Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). ЕП наводила список організацій, які залежали від його грантів.
Фото: Getty Images
По-друге, у квітні Трамп оголосив усьому світу торговельну війну, спровокувавши паніку на фондовому ринку. Згодом він зупинив або переглянув дію більшості мит. Через це народився мем, вигаданий колумністом FT Робертом Армстронгом: TACO-trade, де TACO – Trump always chickens-out (Трамп завжди здає назад).
Ініціативи Трампа підтримують консервативно налаштовані американські техноолігархи (techbro), до яких відносять очільників Amazon Джефа Безоса, Meta Марка Цукерберга і Tesla Ілона Маска. Останній на початку каденції Трампа став головою Департаменту ефективності уряду (DOGE), але згодом через розбіжності щодо дефіциту бюджету та “Великого красивого закону” посварився з Трампом.
Протягом року президент США намагався виконати свою передвиборчу обіцянку – закінчити війну в Україні, але не зробив це ні за 24 години, ні за 365 днів. Трамп лише налагодив діалог з росіянами – не завжди приємний для українців. З боку Москви перемовником став фінансист Путіна та виходець з Києва Кирило Дмітрієв.
Аби схилити мінливого Трампа на бік України, Київ уклав з Вашингтоном угоду про надра. 28 лютого під час візиту до Білого дому Зеленський мав її візувати, але зустріч скінчилася публічною сваркою і достроковим завершенням візиту.
Фото: Getty Images
Напередодні підписання угоди ЕП опублікувала дані про те, які рідкісноземельні метали є на території України та чому Сполучені Штати ними цікавляться. Згодом ЕП проаналізувала текст угоди і зобов’язання України за цим документом.
Гроші Президентство Трампа позначилося на стані держбюджету України. Через усвідомлення того, що американська зброя більше не буде надходити безкоштовно, на початку року уряд почав “наближати” видатки: кошти, які планували витратити на виплату грошового забезпечення військовим наприкінці року, почали витрачати на закупівлю зброї та боєприпасів на початку року.
Влітку видатки бюджету збільшили на 400 млрд грн, та цього виявилося замало. Через кілька тижнів стало зрозуміло, що на фінансування зарплат військовим потрібно ще 300 млрд грн. В уряді не знали, де брати ці кошти. На порятунок прийшов Євросоюз, який уперше дозволив використати його гроші на війну.
Фото: Getty Images
У червні Україна вперше за час великої війни зазнала дефолту. Уряд не заплатив власникам ВВП-варантів – інструменту, виплати за яким прив’язані до зростання економіки. Перемовини про реструктуризацію тривали пів року і в грудні уряд зробив останню пропозицію. Це поклало кінець існуванню інструменту в Україні.
ЕП також досліджувала функціонування тіньової економіки. У січні вийшла велика розмова з організатором схем з використання дропів. Дропи – це люди, які добровільно передають зловмисникам доступ до своїх банківських рахунків. Через них “проганяються” великі кошти без оподаткування та фінансового моніторингу.
У 2024 році Нацбанк оголосив дропам війну, запровадивши обмеження на перекази з картки на картку. Однак викорінити цю схему регулятор не зміг. Ба більше, у дроп-схемах почали брати участь навіть фізособи-підприємці.
ФОПи в Україні використовують для інших схем з ухилення від оподаткування: для наймання працівників або дроблення великого бізнесу на сотні ФОПів. У листопаді стало відомо, що МВФ вимагає, аби Україна ліквідувала ці схеми. Зокрема – зобов’язавши ФОПи платити ПДВ, які заробляють понад 1 млн грн на рік.
Бізнес Уряд очікує, що бюджет наповнюватиме бізнес, однак йому у 2025 році було несолодко. Росіяни зруйнували чимало потужностей: від виробника сублімованої їжі “Харчі” до складів одного з найбільших фармдистриб’юторів “Оптіма-фарм”.
Проте були компанії, які дивували навіть у таких умовах. Наприклад, “Київстар” у 2025 році здійснив справжню метаморфозу. З компанії, яку уряд збирався націоналізувати через наявність серед кінцевих бенефіціарів російських олігархів, мобільний оператор перетворився на мультиплатформу. На початку року “Київстар” оголосив про плани купити сервіс таксі Uklon та сервіс бронювання ліків Tabletki.ua, а влітку – про плани розробити українську велику мовну модель.
Зрештою, у серпні компанія стала першим українським бізнесом, що вийшла на американську біржу NASDAQ. Старт торгам давала прем’єрка Юлія Свириденко.
Крім того, ЕП писала про війну фармвиробників та мереж аптек за так звані маркетингові платежі. Учасниками конфлікту стали компанія “Дарниця”, яка лобіювала припинення “маркетингу”, та п’ять найбільших мереж аптек. У вересні аптеки почали бойкотувати продукцію “Дарниці”, через що її завод зупинився.
Інший конфлікт стався між мережею ресторанів “Балувана Галя” і мережею магазинів з продажу напівфабрикатів “Галя Балувана” за права на бренд.
У липні Верховна Рада запровадила експортне мито на сою та ріпак, яке зупинило їх експорт. У вересні в Україні дозволили перетинати кордон чоловікам у віці 18-22 роки. Це рішення та низка інших факторів призвели до того, що чимало закладів громадського харчування, зокрема в столиці, почали закриватися.
Що далі У 2026 році ЕП продовжить висвітлювати найважливіші економічні події, відстежувати тенденції, шукати корупційні схеми та розповідати про них читачам.
Найбільш значущою подією року може стати досягнення миру чи, принаймні, завершення активної фази війни. Наразі всі зусилля американської та української дипломатії спрямовані саме на це, однак відчутного прогресу досі немає.
Більшість фінансових аналітиків, уряд, НБУ та МВФ закладають у своїх прогнозах те, що війна триватиме протягом усього 2026 року. Її потенційне завершення може мати визначальний вплив на економіку, державні фінанси та курс гривні.
ЕП також стежитиме за податковими змінами, яких вимагає МВФ, і за реформами, необхідними для отримання коштів від Євросоюзу та вступу України до блоку.
У фокусі залишатимуться політика Трампа та її вплив на світові фінансові ринки, а також доля заморожених російських активів, які Євросоюз намагався передати на потреби України у вигляді репараційного кредиту, але в останній момент ухвалив альтернативний варіант фінансування “діри” в українському бюджеті.
Російські обстріли енергосистеми вже призвели до тривалих аварійних відключень світла в прифронтових громадах та містах-мільйонниках Києві та Одесі. Протягом року ЕП буде стежити за станом енергосистеми та прогресом у її відновленні.