“З моменту призначення на посаду Генерального прокурора, Руслан Кравченко багато уваги приділив зменшенню тиску на бізнес. Серед перших рішень – ліквідація Департаменту захисту інвестицій, переформатування роботи з бізнесом, створення порталу “СтопТиск”.
Серед успіхів – закриття “майже 7 тисяч” справ проти бізнесу за перший місяць його керівництва. Це повідомлення зроблено ним 23 липня на брифінгу. На зустрічі з бізнесом 21 серпня ця цифра становила 7791 справу.
16 жовтня, під час виступу на КМЕФ, Кравченко повідомив про закриття “8000 справ проти бізнесу”. Тому цією цифрою пропоную оперувати далі.
На перший погляд, такий результат – вражаючий. Тисячі бізнесів звільнені від безпідставного тиску, а держава демонструє рішучість у захисті підприємців.
Читайте також
“Маски шоу стоп”. Чи допоможе новий законопроєкт зменшити тиск на бізнес
Однак я ніколи не довіряв ані пресконференціям чиновників, ані красивим інструментам на кшталт “дашборду”. Тому, вирішив перевірити, що з цього приводу каже офіційна статистика Офісу Генерального прокурора, що публікується щомісяця й часто залишається без уваги.
Офіційна статистика показала, що при максимально оптимістичному підході кількість закритих справ, які потенційно можуть стосуватись бізнесу за період червень-вересень 2025 року, становила 7066 проваджень (якщо врахувати, що 2278 проваджень за кваліфікацією “шахрайство”, стосувались саме бізнесу).
Якщо підходити більш компромісно, ця цифра має зменшитись майже на третину (31,5%), тобто до 4832 справ. Ця цифра стосується періоду з 1 червня до 30 вересня, тобто до моменту призначення нового Генерального прокурора.
За найбільш реалістичним підходом, кількість закритих справ проти бізнесу не дотягує й до однієї тисячі.
Як ми рахували “Справи проти бізнесу”
Статистика Офісу Генпрокурора не містить такої категорії, як “справи проти бізнесу”. Вона розділена по розділах та статтях Кримінального кодексу. Ми запитали ОГП про джерело інформації щодо кількості закритих справ. Згідно з відповіддю, провадженнями стосовно бізнесу є:
провадження, в якому прямо або опосередковано надається кримінально-правова оцінка діяльності суб’єктів господарської та інвестиційної діяльності;
провадження щодо посягання порядок інвестиційної та господарської діяльності;
провадження, у яких залучені суб’єкти господарювання як потерпілі або є особами, права та інтереси яких порушені.
Однак, очевидно, що це не “справи проти бізнесу”. Особливо, якщо враховувати справи, в яких бізнес є потерпілим.
До цієї статистики включаються, наприклад, крадіжки, вчинені на підприємствах, незаконне заволодіння транспортним засобом, військові злочини. Тобто злочини, вчинені “на юридичній особі”.
Читайте також
“Ми доберемося до тих, хто не платить”. Голова ДПС про “скрутки”, Гетманцева та моделей OnlyFans
Із загальної кількості закритих кримінальних проваджень за червень-вересень (53060) ми взяли статистику щодо проваджень, які потенційно можуть стосуватись бізнесу. Були виключені більшість злочинів проти життя та здоров’я (вбивство, тілесні ушкодження тощо), проти статевої свободи, крадіжки, грабіж та розбій, злочини вчинені службовими особами (зловживання службовим становищем, декларування тощо), військові злочини, проти миру і безпеки.
При цьому, із загальної кількості закритих справ в наших показниках не виключені:
шахрайство, ст. 190 ККУ (2278 проваджень);
підробка документів, ст. 358 ККУ (1073 провадження).
Очевидно, що велика кількість з них стосуються загально кримінальних злочинів, а не бізнесу. Якщо поділити цю кількість на три та врахувати третину як “справи проти бізнесу”, вийде 1117 проваджень.
Таким чином, кількість закритих справ “проти бізнесу” становить приблизно 4832. Підкреслю, що ця цифра включає весь період червня-вересня, тобто й до моменту призначення Кравченка Генеральним прокурором. Це означає, що насправді кількість закритих проваджень ще менша.
Що насправді зі справами “проти бізнесу”
Якщо взяти “класичні” провадження проти бізнесу, ситуація є ще гіршою. Кримінальний кодекс містить спеціальний розділ “злочини у сфері господарської діяльності”. До нього входять, наприклад, легалізація коштів, отриманих злочинним шляхом (ст. 209 ККУ), ухилення від сплати податків (ст. 212 ККУ) тощо.
Закритих проваджень в цьому розділі – 189 за чотири місяці.
Що стосується, наприклад, “класичної ст. 191 ККУ” (привласнення або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем) – 247. Злочини проти довкілля – 238.
Це дає підстави стверджувати, що загальна тенденція закриття кримінальних проваджень суттєво нижча, ніж публічно заявляється.
Читайте також
“Збитий” Кабміном директор БЕБ: “Ми працюємо проти всіх”
Окремо можемо виділити статистику закриття справ, які розслідувались БЕБ (це ж очевидно “справи проти бізнесу”). За червень-вересень 2025 року закрито 480 справ, які розслідувало Бюро. Ще 493 провадження відправлено за підслідністю до інших органів (їх подальша доля – невідома).
Отже, на жаль, ситуація з кримінальними провадженнями проти бізнесу жодним чином не змінилася.
Для об’єктивності зазначу, що, з мого досвіду, суттєво зменшилося таке явище, як “невідкладний обшук без ухвали суду”. Але сама кількість обшуків, арештів, інших слідчих дій суттєво не змінюється. Аналогічно, я не спостерігаю масового закриття справ щодо клієнтів.
Кому вірити
Кравченко призначений на посаду на тлі тривалої кризи правоохоронної системи. У гасіння цієї кризи вже двічі втручалися президент та РНБО. У процесі кризи бізнес знову стикнувся з вкрай суттєвим тиском правоохоронців на тлі очевидної відсутності боротьби з тіньовою економікою. Тому, одним з очікувань від Генерального прокурора було саме зменшення цього тиску.
Публічна комунікація, яку Кравченко веде від моменту призначення на посаду, є дуже активною і формує враження прозорості роботи Офісу Генпрокурора. В той же час, на мій погляд, ця комунікація не має спотворювати реальний стан справ.
Коли Facebook-статус розходиться з офіційною статистикою, виникає не лише арифметичне питання, а й системне: яким даним довіряти бізнесу й суспільству? Чи може Генеральний прокурор, який майже всю кар’єру працює в органах прокуратури, не усвідомлювати значення цифр, які йому надають підлеглі? На мій погляд, звичайно, ні.
Всі опрацьовані дані та детальні розрахунки доступні за посиланням.”, — write: epravda.com.ua
Серед успіхів – закриття “майже 7 тисяч” справ проти бізнесу за перший місяць його керівництва. Це повідомлення зроблено ним 23 липня на брифінгу. На зустрічі з бізнесом 21 серпня ця цифра становила 7791 справу.
16 жовтня, під час виступу на КМЕФ, Кравченко повідомив про закриття “8000 справ проти бізнесу”. Тому цією цифрою пропоную оперувати далі.
На перший погляд, такий результат – вражаючий. Тисячі бізнесів звільнені від безпідставного тиску, а держава демонструє рішучість у захисті підприємців.
Однак я ніколи не довіряв ані пресконференціям чиновників, ані красивим інструментам на кшталт “дашборду”. Тому, вирішив перевірити, що з цього приводу каже офіційна статистика Офісу Генерального прокурора, що публікується щомісяця й часто залишається без уваги.
Офіційна статистика показала, що при максимально оптимістичному підході кількість закритих справ, які потенційно можуть стосуватись бізнесу за період червень-вересень 2025 року, становила 7066 проваджень (якщо врахувати, що 2278 проваджень за кваліфікацією “шахрайство”, стосувались саме бізнесу).
Якщо підходити більш компромісно, ця цифра має зменшитись майже на третину (31,5%), тобто до 4832 справ. Ця цифра стосується періоду з 1 червня до 30 вересня, тобто до моменту призначення нового Генерального прокурора.
За найбільш реалістичним підходом, кількість закритих справ проти бізнесу не дотягує й до однієї тисячі.
Як ми рахували “Справи проти бізнесу” Статистика Офісу Генпрокурора не містить такої категорії, як “справи проти бізнесу”. Вона розділена по розділах та статтях Кримінального кодексу. Ми запитали ОГП про джерело інформації щодо кількості закритих справ. Згідно з відповіддю, провадженнями стосовно бізнесу є:
- провадження, в якому прямо або опосередковано надається кримінально-правова оцінка діяльності суб’єктів господарської та інвестиційної діяльності;
- провадження щодо посягання порядок інвестиційної та господарської діяльності;
- провадження, у яких залучені суб’єкти господарювання як потерпілі або є особами, права та інтереси яких порушені.
Однак, очевидно, що це не “справи проти бізнесу”. Особливо, якщо враховувати справи, в яких бізнес є потерпілим.
До цієї статистики включаються, наприклад, крадіжки, вчинені на підприємствах, незаконне заволодіння транспортним засобом, військові злочини. Тобто злочини, вчинені “на юридичній особі”.
Із загальної кількості закритих кримінальних проваджень за червень-вересень (53060) ми взяли статистику щодо проваджень, які потенційно можуть стосуватись бізнесу. Були виключені більшість злочинів проти життя та здоров’я (вбивство, тілесні ушкодження тощо), проти статевої свободи, крадіжки, грабіж та розбій, злочини вчинені службовими особами (зловживання службовим становищем, декларування тощо), військові злочини, проти миру і безпеки.
При цьому, із загальної кількості закритих справ в наших показниках не виключені:
- шахрайство, ст. 190 ККУ (2278 проваджень);
- підробка документів, ст. 358 ККУ (1073 провадження).
Очевидно, що велика кількість з них стосуються загально кримінальних злочинів, а не бізнесу. Якщо поділити цю кількість на три та врахувати третину як “справи проти бізнесу”, вийде 1117 проваджень.
Таким чином, кількість закритих справ “проти бізнесу” становить приблизно 4832. Підкреслю, що ця цифра включає весь період червня-вересня, тобто й до моменту призначення Кравченка Генеральним прокурором. Це означає, що насправді кількість закритих проваджень ще менша.
Що насправді зі справами “проти бізнесу” Якщо взяти “класичні” провадження проти бізнесу, ситуація є ще гіршою. Кримінальний кодекс містить спеціальний розділ “злочини у сфері господарської діяльності”. До нього входять, наприклад, легалізація коштів, отриманих злочинним шляхом (ст. 209 ККУ), ухилення від сплати податків (ст. 212 ККУ) тощо.
Закритих проваджень в цьому розділі – 189 за чотири місяці.
Що стосується, наприклад, “класичної ст. 191 ККУ” (привласнення або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем) – 247. Злочини проти довкілля – 238.
Це дає підстави стверджувати, що загальна тенденція закриття кримінальних проваджень суттєво нижча, ніж публічно заявляється.
Окремо можемо виділити статистику закриття справ, які розслідувались БЕБ (це ж очевидно “справи проти бізнесу”). За червень-вересень 2025 року закрито 480 справ, які розслідувало Бюро. Ще 493 провадження відправлено за підслідністю до інших органів (їх подальша доля – невідома).
Отже, на жаль, ситуація з кримінальними провадженнями проти бізнесу жодним чином не змінилася.
Для об’єктивності зазначу, що, з мого досвіду, суттєво зменшилося таке явище, як “невідкладний обшук без ухвали суду”. Але сама кількість обшуків, арештів, інших слідчих дій суттєво не змінюється. Аналогічно, я не спостерігаю масового закриття справ щодо клієнтів.
Кому вірити Кравченко призначений на посаду на тлі тривалої кризи правоохоронної системи. У гасіння цієї кризи вже двічі втручалися президент та РНБО. У процесі кризи бізнес знову стикнувся з вкрай суттєвим тиском правоохоронців на тлі очевидної відсутності боротьби з тіньовою економікою. Тому, одним з очікувань від Генерального прокурора було саме зменшення цього тиску.
Публічна комунікація, яку Кравченко веде від моменту призначення на посаду, є дуже активною і формує враження прозорості роботи Офісу Генпрокурора. В той же час, на мій погляд, ця комунікація не має спотворювати реальний стан справ.
Коли Facebook-статус розходиться з офіційною статистикою, виникає не лише арифметичне питання, а й системне: яким даним довіряти бізнесу й суспільству? Чи може Генеральний прокурор, який майже всю кар’єру працює в органах прокуратури, не усвідомлювати значення цифр, які йому надають підлеглі? На мій погляд, звичайно, ні.
Всі опрацьовані дані та детальні розрахунки доступні за посиланням.
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції “Економічної правди” та “Української правди” може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.