“Держава хоче оподаткувати онлайн-продажі товарів та послуг. Що з цього вийде?”, — write: epravda.com.ua
Платформна економіка зростає шаленими темпами. З платформами співпрацюють десятки тисяч людей, продаючи товари чи послуги онлайн. Часто – без реєстрації, податкового обліку і захисту. Це сіра зона, у якій держава щороку втрачає понад 7 млрд грн потенційних надходжень до бюджету, а підприємці – стабільність.
Саме це покликаний змінити законопроєкт №14025. Його мета – встановити прозорі правила оподаткування для тих, хто продає товари чи послуги онлайн, через платформи, маркетплейси або соцмережі. Простіше кажучи – вивести цифрові продажі з тіні, не знищивши гнучкість і динаміку сучасної економіки.
Що передбачає законопроєкт Документ пропонує запровадити механізм, за яким цифрові платформи, такі як Glovo, стануть посередниками в сплаті податків. Вони передаватимуть до податкових органів інформацію про обсяг продажів користувачів, а держава зможе бачити реальні обороти. Продавців з невеликим доходом не змушуватимуть до складної звітності, для них передбачені мінімальні пороги і спрощена реєстрація.
Офіційна мета – подолати тіньовий сектор, захистити споживача і наповнити бюджет. За оцінками, лише легалізація самозайнятих може принести державі понад 7 млрд грн на рік. Це гроші, які зараз просто губляться в сірій зоні.
Аргументи “за”: прозорість і передбачуваність Україна вже кілька років намагається знайти баланс між свободою бізнесу і регуляцією. Платформна економіка – нове явище, у кожній країні її регулюють по-різному. Є негативні приклади Іспанії чи Італії, де занадто жорстке законодавство “зламало” індустрію гіг-праці. Є успішні моделі, наприклад, Естонія. Там держава не карає, а допомагає підприємцям легалізуватися через цифрові сервіси. Саме такий підхід, на мою думку, варто взяти за основу Україні.
Легалізація мільйонів самозайнятих не лише створює чесні правила гри, а й відкриває їм доступ до фінансових інструментів, страхування та кредитування. Бізнес, який платить податки, отримує не лише обов’язки, а й права. Це сигнал інвесторам: країна рухається до зрілої цифрової економіки, де є правила.
Аргументи “проти”: надмірна бюрократія Наша компанія сприяє врегулюванню платформної економіки понад шість років. Для нас це пріоритет, який ми послідовно обговорюємо з усіма гілками влади. Наше головне очікування – закласти в закон прості процедури. Якщо для продавця чи кур’єра легалізація означатиме “кілька кліків” – виграють усі. Якщо це перетвориться на бюрократичний квест з горами документів, це відштовхне людей.
Ми виступаємо за повну диджиталізацію процесу і готові долучитися до створення ефективних цифрових рішень. Україна має потенціал бути цифровим лідером і ми готові поділитися міжнародним досвідом з розробки найзручніших механізмів.
Як це може працювати Для невеликих онлайн-продавців законопроєкт може означати лише кілька кліків для реєстрації. Для маркетплейсів – новий обов’язок передавати дані державі і можливість працювати в білому полі. Для бізнесів, які поєднують офлайн- та онлайн-канали, – шанс уніфікувати облік та уникнути подвійного оподаткування.
Виграють усі, якщо процес буде простий. Програють – якщо це перетвориться на бюрократичний квест.
Позиція бізнесу: підтримка із здоровим глуздом Регуляція – не ворог інновацій, якщо вона розумна. Бізнес не боїться правил, він боїться непередбачуваності. Ми вже інвестували в Україну понад 160 млн євро, у 2025 році – ще 25 млн євро. Щоб інвестувати далі, потрібні стабільні правила гри.
Законопроєкт №14025 – це перший крок до того, щоб вони з’явилися. Акт має шанс стати стимулом, а не обтяженням, якщо буде впроваджений у партнерстві з бізнесом, поступово, з перехідними періодами і тестовими режимами.
Україна має унікальний шанс стати цифровим хабом Східної Європи. Прозора податкова система для онлайн-продажів – частина цього шляху. Однак будь-яка реформа варта зусиль лише тоді, коли вона працює не на папері, а в житті.
Законопроєкт №14025 може стати точкою зламу для малого бізнесу, якщо ми не злякаємося змін і зробимо ставку не на контроль, а на довіру. Саме вона будує зрілу економіку: цифрову, гнучку, українську.
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції “Економічної правди” та “Української правди” може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.