“Уявіть ситуацію: ви отримуєте документ, який змінює Ваш день, а можливо, й усе життя. Це не лист від друга чи квитанція на комунальні платежі, а повістка про виклик у кримінальному провадженні. Для багатьох українців цей папірець асоціюється з тривогою та невизначеністю. Але чи знаєте Ви, що за ним стоять чіткі правила, прописані в Кримінальному процесуальному”, — write on: ua.news
Уявіть ситуацію: ви отримуєте документ, який змінює Ваш день, а можливо, й усе життя. Це не лист від друга чи квитанція на комунальні платежі, а повістка про виклик у кримінальному провадженні. Для багатьох українців цей папірець асоціюється з тривогою та невизначеністю. Але чи знаєте Ви, що за ним стоять чіткі правила, прописані в Кримінальному процесуальному кодексі України (КПК)? Адвокати розбираються в цих нюансах щодня, допомагаючи тисячам громадян уникнути пасток бюрократії. У цій статті ми розкриємо, коли саме повістка вважається врученою, які особливості її отримання та що загрожує, якщо проігнорувати виклик. Знання – Ваша найкраща зброя в юридичному полі.
Як і чому вас викликають: основи повістки
Повістка про виклик – це офіційний документ, який зобов’язує особу з’явитися до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду. Вона видається в рамках кримінального провадження, коли Ваша участь необхідна як свідка, потерпілого, підозрюваного чи обвинуваченого. Згідно зі статтею 133 КПК, виклик здійснюється, якщо присутність особи є обов’язковою для проведення слідчих дій, судового розгляду чи інших процедур.
Але не будь-який папірець – це повістка. Стаття 137 КПК чітко визначає її зміст. Без цих елементів документ незаконний, а захисник цим легко скористається в суді.
Особливості вручення: від особистої доставки до електронної пошти
Вручення повістки – це регламентована процедура, описана Кримінальним процесуальним кодексом України. Головне правило: повістка має бути вручена так, щоб отримувач міг ознайомитися з її змістом. Ось ключові способи:
Особисте вручення. Найпоширеніший метод. Повістку вручає працівник органу зв’язку, слідчий, прокурор чи секретар судового засідання. Отримувач підписує розписку про отримання – це фіксує факт вручення. Натомість, якщо Ви відмовляєтеся її отримувати, це не скасовує виклик. Зміст повістки співробітники можуть зачитати в голос та зафіксувати це на відео, і тоді Ви будете вважатися належно повідомленим.
Електронні засоби. У сучасному світі повістку можуть надіслати електронною поштою чи телефоном, якщо Ви вказали ці контакти в матеріалах справи. Під час воєнного стану, з урахуванням цифровізації, це стало популярним, особливо через месенджери. Однак, для електронного вручення потрібне підтвердження отримання – наприклад, прочитане повідомлення або факт доставки мейлу до електронної пошти.
Вручення повістки третіми особами. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім’ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, ОСББ за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи. Повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, а за відсутності такого – за допомогою дипломатичного (консульського) представництва. Натомість, виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, або у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки попередніми шляхами, повістка про виклик публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Важливий нюанс: особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов’язана прибути за викликом (ст. 135 КПК), за єдиним винятком.
У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.
На жаль, на практиці зустрічаються непоодинокі випадки, коли слідчі ДБР чи детективи НАБУ, БЕБ України порушуючи норми кримінального процесуального закону намагаються чинити тиск на підозрюваних направляючи повістки про виклик на допит чи інші (невідомо які) процесуальні дії – за одну добу до таких процесуальних дій. Для прикладу наведемо одну з таких спроб детектива БЕБ України М. Овдієнко.
Такі спроби можуть мати систематичний характер, тобто, повторюватись через невеликий проміжок часу, що у свою чергу може вважатись тиском на підозрюваного з боку слідчих органів.
Місія БЕБ – це забезпечення економічної безпеки держави та інвестиційної привабливості, а не систематичне порушення закону. Нагадаємо, що у 2025 році проходив скандальний конкурс на посаду керівника БЕБ України. Тоді, баталії точилися навколо фіналістів конкурсу, серед яких був Олександр Цивінський. Він ще в червні став переможцем конкурсу на керівника БЕБ, але уряд довго не призначав Цивінського на посаду. Дедлайн призначення минув ще 31 липня. Якби Кабмін не призначив очільника Бюро, це могло б заблокувати черговий транш для України від Міжнародного валютного фонду, зашкодити процесу євроінтеграції та отриманню фінансової допомоги від ЄС у межах програми Ukraine Facility. Один із траншів цієї програми вже було урізано через невиконання плану реформ. Призначення Цивінського всіляко блокувалось, зокрема Службою безпеки України, і лише під тиском громадськості та міжнародних експертів він все-таки був призначений на посаду.
Бізнес та міжнародні партнери очікують оновлення роботи Бюро економічної безпеки, посилення інституційної спроможності та вибудову довіри між БЕБ і бізнесом .
Натомість, поки у БЕБ працюють детективи, які замість дотримання верховенства права займаються порушенням конституційних прав і свобод людини, поводять себе як герої серіалів про 90-ті роки – реформа БЕБ неможлива!
Наслідки неприбуття: від штрафу до приводу
Ігнорування повістки – не найкраща ідея, адже процесуальне законодавство передбачає санкції за це. Стаття 139 КПК детально описує наслідки. Серед поважних причини неприбуття: хвороба, стихійне лихо, затримання, смерть близьких тощо. Якщо причина поважна і задокументована (довідка від лікаря наприклад), покарання не буде.
Але якщо причин немає? Ось що чекає:
Грошове стягнення. Це є найпоширенішим наслідком. У випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора – штраф від 0,25 до 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (від 757 до 1 514 грн станом на 2025 рік). Натомість, якщо не прибути на виклик слідчого судді, суду – штраф від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (від 1 514 до 6 056 грн).
Привід. Якщо неприбуття повторюється, а участь особи обов’язкова, – застосовується привід (ст. 140). Це примусова доставка до місця виклику поліцією. Привід може бути застосований до підозрюваного, обвинуваченого або свідка та здійснюється виключно на підставі ухвали судді. Натомість, привід свідка не може бути застосований до неповнолітньої особи, вагітної жінки, осіб з інвалідністю першої або другої груп, особи, яка одноосібно виховує дітей віком до шести років або дітей з інвалідністю, а також осіб, які згідно із цим Кодексом не можуть бути допитані як свідки.
Висновок: не ігноруйте, консультуйтеся
Повістка про виклик – це не вирок, а частина правового процесу, де Ваші права захищені. Знання особливостей вручення допоможе уникнути помилок, а розуміння наслідків – мотивує діяти відповідально. Якщо Ви отримали повістку, негайно зверніться до адвоката, адже зміна статусу свідка до підозрюваного є дуже швидкою. Пам’ятайте, в українському праві справедливість – не абстракція, а результат поінформованості. Будьте пильними, і закон буде на Вашому боці!
Богдан Кушнір, адвокат, голова Комітету з питань адвокатської практики НААУ
Віталій Федірко, адвокат
