“Банки отримують полегшення, факторингові компанії – нові обсяги, НБУ – шанс сформувати правила гри.”, — write: epravda.com.ua
У державних банках теж позитивна динаміка: лише за друге півріччя 2024 року рівень проблемних кредитів скоротився із 48% до 43%. Водночас, попри покращення, саме держбанки залишаються найбільшими тримачами токсичних активів, що стає ключовим викликом для подальшої стабілізації ринку.
За інформацією Нацбанку, на початку 2025 року структура ринку за обсягом непрацюючих кредитів виглядала так.
Як показують дані НБУ, Приватбанк концентрує майже половину проблемних кредитів державного сектору – близько 170 млрд грн. У 2021 році банк намагався реалізовувати NPL. Тоді портфель на 751 млн грн був проданий ТОВ “Фінансова компанія управління активами” за 18,2 млн грн (≈2,4% від балансової вартості).
Війна зупинила цей процес. Рішення Приватбанку виставити на продаж великі портфелі непрацюючих кредитів ринок сприймає як старт “ланцюгової реакції”.
За найбільшим держбанком неминуче підуть інші. НБУ підкреслює, що очищення балансів від токсичних активів є ключовою умовою для відновлення кредитування та залучення інвесторів. Водночас регулятор враховує ризики для позичальників.
Саме тому Нацбанк паралельно оновлює законодавчу базу та посилює вимоги до колекторів: у вересні 2025 року він ввів чіткі правила реєстрації, поведінкові стандарти та механізми захисту споживачів. Таким чином, НБУ фактично готує регуляторне поле до масштабного переформатування ринку стягнень, намагаючись зберегти баланс між інтересами банків і боржників.
Продаж найбільшого NPL-портфеля Приватбанку 14 серпня 2025 року на електронному аукціоні був реалізований портфель кредитних договорів позичальників АТ КБ “Приватбанк”. Номінальна сума боргу становила 5,2 млрд грн, а ціна продажу – лише 93,3 млн грн, тобто близько 1,8% від номіналу. Це були переважно споживчі кредити 2014-2015 років і старіші.
Загалом у портфелі налічувалося понад 658 тис. кредитних договорів, що робить цю угоду наймасовішою в історії українського NPL-ринку.
У банку зазначають, що наглядова рада вирішила продати права вимоги за цими кредитами, які були визнані безнадійними і списані завдяки сформованим резервам. З портфеля виключили кредити військовослужбовців, мобілізованих, мешканців територій, де тривають активні бої або які тимчасово окуповані.
НБУ встановлює правила гри Недавно Нацбанк ухвалив зміни до положення про реєстрацію колекторських компаній. Постанова №113 набрала чинності 15 вересня. Регулятор діяв на випередження. Усвідомлюючи масштабний продаж портфеля Приватбанку та майбутнє зростання навантаження на ринок стягнень, НБУ посилив правила ще до появи хвилі нових кейсів. Можна виділити кілька ключових акцентів.
Превентивна логіка. Масовий продаж NPL означає більший обсяг роботи для факторингових та колекторських компаній. Аби цей процес не перетворився на хаос, Нацбанк заздалегідь посилив регулювання. Для позичальників це означає більш цивілізований ринок і кращий захист від можливих зловживань.
Фільтри стали жорсткішими. Нацбанк підвищив прозорість реєстру колекторських компаній і поглибив нагляд за їхніми власниками та керівниками. Це дає змогу оперативніше відсіювати недобросовісних гравців.
Позначка про тимчасову заборону. Якщо компанія порушує правила, НБУ вносить у реєстр спеціальний статус з датами початку й завершення блокування. Це не формальний штраф, це означає фактичну зупинку бізнесу, оскільки без права контакту з боржниками компанія миттєво втрачає дохід і клієнтів.
Таким чином, ринок проблемних активів має досвід масових розпродажів. У 2014-2018 роках тренд задавав Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, коли виставляв на продаж портфелі ліквідованих банків. Тоді ця структура сформувала первинну практику факторингових угод. Після завершення цієї хвилі ринок завмер.
Зараз ситуація інша: держбанки накопичили значний обсяг NPL і виходять на ринок у момент, коли він вільний від пропозицій фонду, а отже, мають шанс перехопити ініціативу й закріпити нові стандарти ціноутворення та практики стягнення.
Це відкриває можливість для якісного перезавантаження сектору: банки отримають полегшення, факторингові компанії – нові обсяги, а НБУ – шанс закласти правила гри на роки вперед. Питання лише в тому, стане ця хвиля початком сталого ринку чи залишиться черговим сплеском активності без довгострокових наслідків.
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції “Економічної правди” та “Української правди” може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.