“Якщо озирнутися на останні п’ять років в Україні суттєво зросла кількість нових бізнесів. Від кав’ярень і барбершопів до брендів одягу. Від косметики до ІТ-продуктів. Українські бренди одягу сьогодні створюють конкуренцію на міжнародному ринку.
У нас з’являються якісні косметичні продукти, аксесуари, локальні виробники буквально всього – від кави до меблів. Здається, що такої кількості нових компаній, як в Україні, немає ні в Польщі, ні в Німеччині, ні у Франції.
ІТ-сектор за цей час теж пройшов крізь випробування. Проте замість падіння ми побачили інше. Швидка адаптація і пошук нових можливостей. Україна стала світовим хабом розробки DefTech-рішень. Наш ІТ-сектор входить у топ-50 світових екосистем, другий у Центральній і Східній Європі за привабливістю для аутсорсу і сьомий у світі за конкурентоспроможністю.
Сьогодні в Україні працює близько 2500 стартапів. Приблизно 2000 із них заснували українські команди. Ще понад пів тисячі – іноземні компанії, які відкрили офіси тут, в Україні.
Люди все активніше запускають власний бізнес. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну, на мою думку, пришвидшило цей процес. Попри те, що одні відкладають плани “на потім”, інші, навпаки, вирішують починати зараз. І саме ця друга група сьогодні формує обличчя нової економіки країни.
Інвестиція у ветеранський бізнес = інвестиція в майбутнє
Сьогодні один із ключових викликів, а насправді й великих можливостей, для країни – повернення до цивільного життя сотень тисяч ветеранів і ветеранок. Більшість з них обирають шлях підприємництва. Вони запускають власні справи, які раніше відкладали “на потім” або не наважувались на це.
І тут постає головне запитання. Що означає поява нового пласта ветеранського бізнесу для української економіки?
Нові робочі місця. Станом на 2025 рік в Україні понад 1,2 мільйона ветеранів та ветеранок. 68,8% з них хочуть запустити власну справу. Це 720 тисяч потенційних підприємців.
Уявімо, що хоча б 10% із них справді запустять та розвиватимуть бізнес. Це понад 72 тисячі нових компаній. Кожна з яких у перші 2–3 роки створюватиме від 3 до 10 робочих місць. У результаті ми отримаємо від 216 тисяч до 720 тисяч нових робочих місць. Проста математика.
Податки. Будь-який бізнес, малий, середній чи великий, це стабільні надходження до бюджету. Ветеранські компанії мають потенціал масштабуватись. Вони можуть стати важливими платниками податків як на місцевому, так і на національному рівні. Це означає більше ресурсів для інфраструктури, освіти, медицини та відновлення громад.
Коли ветеран запускає бізнес, він швидше інтегрується в суспільство. А ще підсилює фінансову систему держави. Це подвійний ефект, який робить ветеранське підприємництво одним із ключових інструментів розвитку.
Інтеграція. Більшість ветеранів та ветеранок після повернення з фронту стикаються з труднощами у працевлаштуванні. У такій ситуації бізнес стає для них шансом знову бути в дії. Це можливість побудувати щось своє. У цьому я бачу не лише економічний, а й людський фактор. Коли ветеран створює компанію, він показує приклад іншим: “Я не залишився осторонь. Я починаю власну справу з нуля. У мене є ціль”.
Нові ідеї та стратегії. Ветерани й ветеранки приходять у бізнес з унікальним досвідом. Вони часто пропонують рішення, яких ніхто інший не бачить. Саме так народжуються інновації у сферах оборонних технологій, медицини, логістики та інших.
Я побачив це на практиці, коли ми почали отримувати заявки у рамках нашого спільного з УКУ та Genesis for Ukraine проєкту. Серед запропонованих ідей – ферма з вирощування австралійського червоноклешневого рака, бізнес із розведення равликів, створення ювелірних майстерень, агродрони, органічні ферми з малиною та шафраном.
Є також ветерани з ІТ-досвідом, які прагнуть перепрофілюватися та запускати новий бізнес. Серед заявок була навіть ідея відкрити сучасний інклюзивний спортивний клуб для тренувань і реабілітаційних занять.
Ми також побачили, що чимало з них не стартують “з нуля”, а вже мають досвід підприємництва. Часто це їхній другий або третій проєкт: вони вже пробували себе в бізнесі, зробили висновки й зараз шукають можливості масштабувати те, що працює.
Тому ветеранське підприємництво не замикається на “традиційних” нішах. Навпаки, воно охоплює технологічні стартапи, виробництво і сферу послуг. Часто люди вже мають досвід чи невеликий бізнес, але їм потрібні знання, менторство і трохи більше ресурсів, щоб масштабувати свої ідеї.
Але самотужки цей шлях пройти складно. Тут потрібна спільна робота: інвестори відкривають доступ до капіталу, держава забезпечує прозорі правила та пільгове фінансування, а громадські організації й акселератори дають знання й інструменти для розвитку. Саме так сформується нове підприємницьке середовище.
Потенціал у продуктовому ІТ
Досвід і прагнення ветеранів і ветеранок будувати майбутнє відкривають двері для появи цілих нових індустрій. Особливо це помітно в продуктовому ІТ, де є всі шанси створювати глобальні рішення без потреби у великих виробничих потужностях. Бачу в цьому зону можливостей.
У нас досі не багато продуктових компаній. Є кілька великих гравців і десятки стартапів, але потенціал набагато більший. Це середовище, де можна створювати глобальні рішення без заводів і величезних виробничих ліній.
Саме так у нас є шанс виростити власну українську “Силіконову долину”. У наших підприємців є амбіції, талант і бажання створювати продукти світового рівня.
І тут важливо: у цю нову хвилю підприємництва мають включатися ветерани й ветеранки. Якщо ми поєднаємо інвестиції, досвід партнерів і державні інструменти з енергією підприємців, отримаємо багато нових компаній. Ці компанії працюватимуть на глобальні ринки й масштабуватимуться.
Синергія всіх гравців стане поштовхом для формування нової економіки України.”, — write: epravda.com.ua
У нас з’являються якісні косметичні продукти, аксесуари, локальні виробники буквально всього – від кави до меблів. Здається, що такої кількості нових компаній, як в Україні, немає ні в Польщі, ні в Німеччині, ні у Франції.
ІТ-сектор за цей час теж пройшов крізь випробування. Проте замість падіння ми побачили інше. Швидка адаптація і пошук нових можливостей. Україна стала світовим хабом розробки DefTech-рішень. Наш ІТ-сектор входить у топ-50 світових екосистем, другий у Центральній і Східній Європі за привабливістю для аутсорсу і сьомий у світі за конкурентоспроможністю.
Сьогодні в Україні працює близько 2500 стартапів. Приблизно 2000 із них заснували українські команди. Ще понад пів тисячі – іноземні компанії, які відкрили офіси тут, в Україні.
Люди все активніше запускають власний бізнес. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну, на мою думку, пришвидшило цей процес. Попри те, що одні відкладають плани “на потім”, інші, навпаки, вирішують починати зараз. І саме ця друга група сьогодні формує обличчя нової економіки країни.
Інвестиція у ветеранський бізнес = інвестиція в майбутнє Сьогодні один із ключових викликів, а насправді й великих можливостей, для країни – повернення до цивільного життя сотень тисяч ветеранів і ветеранок. Більшість з них обирають шлях підприємництва. Вони запускають власні справи, які раніше відкладали “на потім” або не наважувались на це.
І тут постає головне запитання. Що означає поява нового пласта ветеранського бізнесу для української економіки?
Нові робочі місця. Станом на 2025 рік в Україні понад 1,2 мільйона ветеранів та ветеранок. 68,8% з них хочуть запустити власну справу. Це 720 тисяч потенційних підприємців.
Уявімо, що хоча б 10% із них справді запустять та розвиватимуть бізнес. Це понад 72 тисячі нових компаній. Кожна з яких у перші 2–3 роки створюватиме від 3 до 10 робочих місць. У результаті ми отримаємо від 216 тисяч до 720 тисяч нових робочих місць. Проста математика.
Податки. Будь-який бізнес, малий, середній чи великий, це стабільні надходження до бюджету. Ветеранські компанії мають потенціал масштабуватись. Вони можуть стати важливими платниками податків як на місцевому, так і на національному рівні. Це означає більше ресурсів для інфраструктури, освіти, медицини та відновлення громад.
Коли ветеран запускає бізнес, він швидше інтегрується в суспільство. А ще підсилює фінансову систему держави. Це подвійний ефект, який робить ветеранське підприємництво одним із ключових інструментів розвитку.
Інтеграція. Більшість ветеранів та ветеранок після повернення з фронту стикаються з труднощами у працевлаштуванні. У такій ситуації бізнес стає для них шансом знову бути в дії. Це можливість побудувати щось своє. У цьому я бачу не лише економічний, а й людський фактор. Коли ветеран створює компанію, він показує приклад іншим: “Я не залишився осторонь. Я починаю власну справу з нуля. У мене є ціль”.
Нові ідеї та стратегії. Ветерани й ветеранки приходять у бізнес з унікальним досвідом. Вони часто пропонують рішення, яких ніхто інший не бачить. Саме так народжуються інновації у сферах оборонних технологій, медицини, логістики та інших.
Я побачив це на практиці, коли ми почали отримувати заявки у рамках нашого спільного з УКУ та Genesis for Ukraine проєкту. Серед запропонованих ідей – ферма з вирощування австралійського червоноклешневого рака, бізнес із розведення равликів, створення ювелірних майстерень, агродрони, органічні ферми з малиною та шафраном.
Є також ветерани з ІТ-досвідом, які прагнуть перепрофілюватися та запускати новий бізнес. Серед заявок була навіть ідея відкрити сучасний інклюзивний спортивний клуб для тренувань і реабілітаційних занять.
Ми також побачили, що чимало з них не стартують “з нуля”, а вже мають досвід підприємництва. Часто це їхній другий або третій проєкт: вони вже пробували себе в бізнесі, зробили висновки й зараз шукають можливості масштабувати те, що працює.
Тому ветеранське підприємництво не замикається на “традиційних” нішах. Навпаки, воно охоплює технологічні стартапи, виробництво і сферу послуг. Часто люди вже мають досвід чи невеликий бізнес, але їм потрібні знання, менторство і трохи більше ресурсів, щоб масштабувати свої ідеї.
Але самотужки цей шлях пройти складно. Тут потрібна спільна робота: інвестори відкривають доступ до капіталу, держава забезпечує прозорі правила та пільгове фінансування, а громадські організації й акселератори дають знання й інструменти для розвитку. Саме так сформується нове підприємницьке середовище.
Потенціал у продуктовому ІТ Досвід і прагнення ветеранів і ветеранок будувати майбутнє відкривають двері для появи цілих нових індустрій. Особливо це помітно в продуктовому ІТ, де є всі шанси створювати глобальні рішення без потреби у великих виробничих потужностях. Бачу в цьому зону можливостей.
У нас досі не багато продуктових компаній. Є кілька великих гравців і десятки стартапів, але потенціал набагато більший. Це середовище, де можна створювати глобальні рішення без заводів і величезних виробничих ліній.
Саме так у нас є шанс виростити власну українську “Силіконову долину”. У наших підприємців є амбіції, талант і бажання створювати продукти світового рівня.
І тут важливо: у цю нову хвилю підприємництва мають включатися ветерани й ветеранки. Якщо ми поєднаємо інвестиції, досвід партнерів і державні інструменти з енергією підприємців, отримаємо багато нових компаній. Ці компанії працюватимуть на глобальні ринки й масштабуватимуться.
Синергія всіх гравців стане поштовхом для формування нової економіки України.
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції “Економічної правди” та “Української правди” може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.