Що таке CBDC і чим вони відрізняються від криптовалют

Інтерес до криптовалют у світі зростає з кожним роком і державам стає дедалі складніше ігнорувати цей фінансовий феномен. У відповідь вони прагнуть встановити контроль над сферою, спираючись на два підходи: заборона і жорсткий нагляд або м’яке регулювання та інтеграція. Одним із ключових інструментів першого шляху виступає CBDC – цифрова валюта центрального банку.

Що таке CBDC і чим вона принципово відрізняється від криптовалют?

Постановка питання: CBDC – не криптовалюта Усередині криптоспільноти CBDC викликає чималі побоювання, оскільки зазіхає на принципи децентралізації та анонімності, використовуючи технологію блокчейну – інструмент свободи – як інструмент тотального контролю. Для багатьох це виглядає як підміна самої ідеї, заради якої і був створений Bitcoin.

Однак є і прихильники CBDC, особливо серед політиків і центробанків. Вони вбачають у CBDC спосіб спрощення розрахунків, боротьби з відмиванням грошей і посилення контролю за грошовими потоками. Оцінити цей розрив у думках можна на прикладі закону Anti-CBDC, ухваленого в США у 2025 році з перевагою лише дев’ять голосів. Він забороняє ФРС самостійно випускати і тестувати CBDC.

Поза ж криптовалютною спільнотою плутанини ще більше. Багато людей вважають, що CBDC – теж криптовалюта, але від держави. Вони не бачать у ній загроз, змішуючи два різні за будовою, цілями та філософією інструменти.

Що таке цифрова валюта центробанку Це Central bank digital currency – електронна форма національної валюти, яка випускається і контролюється центральним банком держави. У більшості випадків вона є прямим еквівалентом законного в країні платіжного засобу. Наприклад, у Китаї це e-CNY (цифровий юань), у Нігерії – eNaira (цифрова найра).

Теоретично будь-яка запущена в обіг CBDC має статус законних грошей, оскільки визнається як метод оплати і зберігання цінності. Як вона працює?

Випускає та управляє CBDC винятково ЦБ, що гарантує повний контроль над грошовою масою та її рухами. Емісія CBDC, як і емісія національної валюти, нічим не обмежена: ЦБ випускає гроші на свій розсуд без прив’язки до фізичних активів.

Цифрові гроші можуть зберігатися в кількох формах: окремих цифрових гаманцях у громадян або в облікових записах звичайних комерційних банків. Передаються CBDC через державні платіжні системи, які забезпечують безпеку всіх операцій.

Крім того, сучасні CBDC можна “програмувати”: призначати мету витрат на точні суми (при отриманні допомоги), обмежувати використання на певні товари, стягувати податки, встановлювати терміни “спалювання” сум. Ці централізовані механізми лежать в основі відмінностей між CBDC і криптовалютами.

Чим CBDC відрізняються від криптовалют Різниця між ними кардинальна і стосується майже всіх ключових криптопринципів.

Централізація проти децентралізації. CBDC контролюються центробанками і не передбачають участі незалежних вузлів, а криптовалюти є нативними активами децентралізованих мереж, управління якими розподілене між тисячами вузлів.

Це забезпечує їх незалежність та автономність від будь-яких “центрів”, зокрема від їх розробників. Головним механізмом досягнення децентралізації є алгоритм консенсусу – принцип узгодження даних між учасниками мережі.

Конфіденційність даних. CBDC передбачає, що будь-яка інформація про користувачів та їх операції доступна для держави і при цьому повністю закрита від зовнішнього доступу з метою оподаткування та боротьби з незаконними угодами.

У криптовалютах вихідний код мережі та всі операції доступні будь-якому користувачеві, тоді як їх особи умовно анонімні, що забезпечує певний ступінь приватності. Існують також криптовалюти з розширеними функціями конфіденційності (Monero, Zcash), які роблять транзакції невідстежуваними.

Такі анонімність та прозорість є одними з головних принципів Bitcoin.

Механізми емісії. Центральний банк контролює обсяги грошової маси, у цьому випадку кількість CBDC, безпосередньо. Це означає, що цифрові активи схильні до інфляції тією самою мірою, що й фіатна валюта держави.

Водночас криптовалюти мають обмежену емісію, що визначена закладеним у них алгоритмом (для Bitcoin – 21 млн BTC). Швидкість їх випуску суворо регулюються внутрішніми системами: складністю майнінгу та механізмом халвінгу, що вдвічі зменшує обсяг нових BTC за один блок кожні 210 тис. блоків (раз на чотири роки).

Є й інші випадки: наприклад, емісія в блокчейні Ethereum не обмежена кодом, але обсяг випущених ETH контролюється механізмом спалювання. Частка нових монет з кожної транзакції “згорає” назавжди для досягнення дефляційного ефекту.

Технологічна база. Криптовалюти базуються на відкритих блокчейнах, де будь-хто може перевірити транзакції і брати участь у консенсусі (майнери, стейкери). Вони доступні для всіх людей і як користувачі, і як вузли незалежно від їхнього статусу, географічного положення та паспорта. Потрібно тільки виконати умову алгоритму, наприклад, мати обчислювальні потужності або частку активів у пулі.

CBDC працює на закритих централізованих базах даних, контрольованих державою, а в деяких випадках може не використовувати технологію блокчейну.

Порівнюючи CBDC з криптовалютами, ми говоримо про повноцінні блокчейни, як-от Bitcoin, адже на практиці мереж багато і не кожна з них – це повна децентралізація, суворі механізми емісії, відкритість вихідного коду. Тимчасом CBDC не дотримується цих принципів, оскільки вони суперечать завданням ЦБ.

CBDC в різних країнах До вересня 2024 року було відомо, що 134 країни, які становили 98% світового ВВП (наразі з урахуванням заборони в США цей показник становить близько 83%), досліджували переваги CBDC і тільки 66 з них перебували на стадії розроблення. Ми розглянемо кілька основних юрисдикцій з різними підходами до цього питання.

Амбасадором CBDC є Китай. Його цифровий юань – один з небагатьох проєктів, що перейшов до масштабних випробувань. У 2025 році його тестування охоплює цілі провінції, а новий вид валюти вбудовується в додатки банків та маркетплейсів.

Резервний банк Індії наприкінці 2024 року заявив, що розглядає CBDC як валюту майбутнього, а регулятори Індії говорили про переваги CBDC над Bitcoin та Ethereum. Криптовалюти в країні не заборонені, але їхній обіг ускладнений через введення величезних податків: 30% на прибуток + 1% з кожної угоди.

У січні 2025 року Національний банк України теж заявив про підготовку до пілотного проєкту e-гривні, однак рішення про масштабний запуск ще не ухвалене.

Незважаючи на переважне бажання ЦБ розробити CBDC, є й інші підходи.

У 2025 році з приходом “прокриптовалютного” президента і Конгресу в США змінився підхід до індустрії: був схвалений проєкт Bitcoin-резерву на рівні держави і дозволені інвестиції Пенсійних фондів у криптовалюту. Крім того, були ухвалені закони про статус цифрових активів, стейблкоїни і заборону CBDC.

Сальвадор ще у 2021 році визнав Bitcoin законним платіжним засобом, запустив державний гаманець і досі стоїть на своєму. У серпні 2025 року він оголосив про запуск банків, чиї послуги будуть проводитися повністю в монетах BTC. У цьому плані Сальвадор продовжує слідувати своєму вибору: BTC замість CBDC.

Цим шляхом можуть піти й інші країни, вбачаючи в криптовалютах потенціал для відновлення економіки, наприклад, Суринам – для “зниження залежності від міжнародних кредитів” і боротьби з корупцією. Сирія може реалізувати змішаний варіант: і легалізувати криптовалюти, і запустити власний CBDC.

Вибір між централізованими CBDC і децентралізованими криптовалютами відображає не тільки технологічні вподобання, а й різні погляди на свободу, конфіденційність і контроль. Від цього вибору залежатиме, наскільки відкритою і прозорою буде економіка, рівень довіри між державами та їхніми громадянами.

Майбутнє залежить від того, хто контролює гроші: держава чи суспільство. Бачити різницю між цими системами означає зберегти контроль над своїми фінансами.