“Обмежувальні заходи застосували лише до 1% компаній”, — write: epravda.com.ua
Про це інформагентству “Укрінформ” повідомив заступник голови комісії з реорганізації ДП МОУ “ДОТ” Дмитро Бігунець
“У нас справді низький відсоток невиконання контрактів, якщо взяти усі компанії, з якими працює Державний оператор тилу. Якщо говорити про унікальні випадки застосування обмежувальних заходів, то це десь плюс-мінус 1%”, – розповів Бігунець.
За його словами, за період з жовтня 2024 року станом на червень було усього сім компаній, яких виключили з переліку постачальників за наявності підстав.
Він пояснив, що з моменту винесення рішення про відсторонення від закупівель, які організує ДОТ, у компанії є п’ять днів на його оскарження. У разі ж підтвердження рішення постачальник дискваліфікується терміном на один календарний рік.
Серед найчастіших причин, які стають підставою для застосування обмежувальних заходів, є постачання неякісної продукції і невиконання контракту.
“Трапляються випадки порушення антикорупційних вимог. Наприклад, коли постачальник на якомусь етапі використає сировину походженням з країни-агресора, Білорусі або Ірану. Це також є автоматичною підставою для застосування обмежувальних санкцій”, – додав Бігунець.
Втім, процедура передбачає для компаній і можливість виходу з-під обмежувальних санкцій, тобто повернення до переліку постачальників. Для цього потрібно сплатити усі штрафні зобов’язання, виставлені ДОТ, відмовитися від судових позовів до держпідприємства, якщо такі були, а також взяти на себе антикорупційні зобов’язання щодо дотримання антикорупційної програми закупівельної агенції.
“За сукупності виконання цих трьох умов з постачальника можуть достроково зняти обмежувальні заходи, але не раніше, ніж за три місяці з моменту їх застосування. Якщо після відновлення у переліку цей постачальник протягом року знов вчинить щось подібне, то у такому випадку до нього буде застосовано більш жорсткий підхід”, – сказав Бігунець.
За його словами, наразі триває розробка схожого “санкційного треку” щодо недобросовісних постачальників озброєння та військової техніки, закупівлю яких здійснює ДП “Агенція оборонних закупівель”. Але із його застосуванням є нюанси, бо найголовніше по цій номенклатурі – зберегти безперервність забезпечення.
“Ми не можемо нехтувати забезпеченістю в силу антикорупційних чи комплаєнс-правил. Якщо, скажімо, немає якогось кримінального чи санкційного кейсу, але є, наприклад, обґрунтований сумнів щодо своєчасного постачання внаслідок форс-мажору, то ми такій компанії зупинимо постачання по усій продукції? Або у виробника не виходять міни, а виходять добрі скиди, то чому ми її приберемо з переліку? Нехай постачає скиди. І так далі”, – зазначив Бігунець.
Він наголосив, що підходи до цього мають бути дуже диференційованф. Тому зараз ДОТ спільно з департаментом закупівель Міноборони напрацьовує критерії формування “чорного списку” для АОЗ, щоб зберегти саме забезпеченість війська.
Нагадаємо:
Раніше повідомлялося, що ДОТ уперше розпочинає централізоване забезпечення поранених військовослужбовців “пакунком пораненого”, до якого входитиме адаптивний одяг та засоби особистої гігієни.
Раніше повідомлялося, що ДОТ 12 червня оголосив нові закупівлі транспортних сумок та рюкзаків на 102,64 млн грн. Очікувана ціна цих тендерів на 10-15% вища, ніж ДОТ виставляв у квітні і травні, коли закупівельники намагались змусити українських постачальників постачати товари за підрядами Міноборони так само дешево, як і за підрядами інших військових замовників.
Голова комітету оборонних закупівель легкої промисловості при Федерації роботодавців України, власник “ТК Груп” Олександр Соколовський заявляв, що українська легка промисловість під час закупівель перебуває в нерівних конкурентних умовах з іноземцями.
Також повідомлялося, що ДОТ отримав рекордну кількість заявок на тендерах на постачання продуктів харчування для Збройних сил України у другому півріччі 2025 року. На харчові тендери, які відбулися на Prozorro, заявки подали 207 учасників ринку.