Українці за кордоном: нові виклики, нові можливості

Значна кількість українських мігрантів, на жаль, уже не тимчасовий феномен. Це – частина нашої нової реальності. Тож перспективи України значно залежать від того, наскільки ефективно ми враховуватимемо ключові міграційні тренди.

Тренд 1. Гостинність Європи – не лише гуманізм, а й інвестиція Європейські суспільства продемонстрували неабияку солідарність, прихистивши мільйони українців. Більшість з 5,6 млн українців, що наразі залишаються в країнах Європи, отримали тимчасовий захист і вже інтегрувалися з новими громадами.

Однак поряд з гуманізмом працює й економічний стимул. Зокрема, у Польщі, Чехії та Словаччині українці сплачують більше податків та соціальних внесків, ніж отримують у формі допомоги. Це вже доведений факт. Внесок відчутний.

За оцінками Deloitte, українці сприяли зростанню продуктивності в Польщі: у 2024 році внесок створеної українцями доданої вартості до польського ВВП становив 2,7%. Це компенсувало негативні наслідки посилення конкуренції на ринку праці.

Завдяки великій участі мігрантів на внутрішньому ринку праці Чехії загальний баланс доходів і витрат для чеської економіки є позитивним. Оцінки чеських експертів свідчать, що в найближчому майбутньому надходження від українців надалі зростатимуть, водночас видатки на їх підтримку знижуватимуться.

За оцінками Інституту фінансової політики Словаччини, українські вимушені мігранти у 2022-2024 роках сплатили більше податків та внесків, ніж Словаччина витратила на допомогу. Мігранти з України щороку збільшують податкові надходження до бюджету Словаччини на 0,1-0,2% ВВП, свідчать оцінки інституту.

Це підтверджує ключову тезу дослідження НБУ, проведеного наприкінці 2022 року: українські мігранти в Європі – не тягар, а цінний людський капітал.

Тренд 2. Більше доходів на місці – менше витрат з карток українських банків Витрати з українських банківських карток за кордоном продовжують зменшуватися. Про це свідчать результати чергової хвилі опитування банків, проведеного НБУ. Середньомісячні обсяги операцій у торговельних мережах у першому кварталі 2025 року становили 485 млн дол. (550 млн дол. у 2024 році), а середньомісячні обсяги зняття готівки – близько 130 млн дол. (155 млн дол. у 2024 році).

Це свідчать про локалізацію доходів, адаптацію і зростання самодостатності наших громадян. За даними опитувань SEIS, у 2024 році порівняно з 2023 роком рівень зайнятості українських мігрантів у більшості країн зріс – загалом на 9 в. п. на регіональному рівні до 64%. Цей показник лише на 7 в. п. нижчий від еквівалентно зваженого середнього значення для населення приймаючих країн (71%).

Географічна структура операцій майже не змінилася: українські картки найбільше використовуються в Польщі, Німеччині та Іспанії. Витрати розподіляються так: перше місце посідає Польща (20% від загального обсягу операцій у торговельних мережах та 14% від операції із зняття готівки); друге місце – Німеччина (10% та 13% відповідно); третє місце – Іспанія (8% та 10% відповідно).

Тренд 3. Висока освіта, але низькокваліфікована зайнятість 70% українських мігрантів мають вищу освіту, але більшість з них працевлаштовані на посадах, що не відповідають їхній кваліфікації. Основні бар’єри – перешкоди для визнання країною перебування іноземних кваліфікацій (зокрема українських), мовний бар’єр, невідповідність між кваліфікацією та місцевим попитом.

У результаті середній рівень оплати праці на 30% нижчий, ніж у місцевих, попри підвищення середньозваженої регіональної зарплати мігрантів у 2024 році.

Тренд 4. Дилема соціальної підтримки: більше допомоги – менше мотивації до праці У країнах з високими соціальними стандартами рівень зайнятості українців значно нижчий. Там, де підтримка менша, зайнятість вища. Яскравий приклад – Німеччина, де спостерігається один з найнижчих показників зайнятості українців (близько 25%). Це пояснюється німецькою системою соціального страхування, яка є однією з найкращих серед країн, що прийняли українських вимушених мігрантів.

Цей баланс має бути врахований під час визначення майбутньої політики реінтеграції та залучення трудових ресурсів.

З огляду на тренди: на чому варто сконцентруватися По-перше, час створити стратегічний міст між Україною та її діаспорою. Ураховуючи, що значна частина українців отримала тимчасовий захист, влаштувалася на роботу та інтегрувалася з новими громадами, дедалі менше наших громадян мають намір повертатися додому одразу після завершення боїв.

Проте вони можуть бути рушієм модернізації економіки України. Умова – правильна державна політика. Пропозиція економіста Юрія Городніченка влучна: залучення західних інвесторів до навчання українців за кордоном для праці на підприємствах з європейським капіталом в Україні – це win-win-стратегія.

По-друге, однією з умов повернення українських мігрантів додому є подальша євроінтеграція України. Про це ми багато говорили під час IX Щорічної дослідницької конференції центробанків України та Польщі.

Наше спільне завдання з Європою – створити умови для циркуляційної мобільності та повернення українців додому. Досвід країн Балтії та Польщі продемонстрував: 25-30% мігрантів повертаються впродовж п’яти-семи років після стабілізації. Отже, вступ України до Євросоюзу може стати одним з інструментів балансування міграційних процесів.

По-третє, варто визнати, що нестача робочої сили та невизначеність щодо повернення частини населення є одними з головних “вузьких місць” для економічної витривалості разом з нестачею інвестицій. На основі цього розуміння маємо сформувати комплексне бачення державної політики.

Власне, з цією метою НБУ постійно моніторить трансакції, проводить опитування банків, аналізує зайнятість та географію української присутності. Наша мета – перетворити факти на релевантні аргументи для формування ефективної політики в Україні в діалогах як всередині країни, так і з міжнародними партнерами.

Наведені в цій статті міграційні тренди ґрунтуються на детальному дослідженні фахівців департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ. Повний текст можна прочитати на сайті платформи “Вокс Україна”.