“Бюро економічної безпеки викрили учасницю злочинної схеми, яка, використовуючи службове становище, оформлювала банківські рахунки без відома фізичних осіб, на імʼя яких вони відкривалися. ”, — write: epravda.com.ua
Про це повідомляє пресслужба БЕБ.
За даними власних джерел ЕП, це відбувалось в киїському відділенні “Айбокс банку”, перед цим була така ж справа у Полтаві.
“Таких працівників не одна, йдеться про сотні рахунків, які наразі встановлюються”, – повідомляє джерело.
За даними БЕБ, підозрювана підшуковувала паспортні та інші особисті дані, а також підробляла документи. Зокрема заяви-анкети на приєднання до умов банківського обслуговування фізичних осіб у “Айбокс банку”, розписки про отримання банківських карт тощо.
За даними слідства, надалі доступи до рахунків та картки передавала третім особам. Ті, своєю чергою, використовували їх у злочинній діяльності: зараховували, розподіляли та знімали кошти отримані незаконним шляхом. Власники рахунків про такі операції не знали.
Досудове розслідування триває. Встановлюються інші учасники протиправної схеми.
Читайте також: Кінець гральним схемам. За що НБУ прикрив IBOX банк?
Нагадаємо:
У березні детективи БЕБ звернулись до суду з клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування у справі власниці “Айбокс банку”.
За даними слідства, йдеться про “відмивання” близько 5 млрд грн для нелегальних казино. Детективи встановили, що підозрювані, у тому числі акціонери банку, організували схему легалізації коштів з використанням “міскодингу”. Для її реалізації було створено понад 20 підконтрольних компаній, які відкрили рахунки в Айбокс банку.
Личаківський районний суд м. Львова задовольнив клопотання детективів Бюро економічної безпеки про здійснення спеціального досудового розслідування у справі власниці Ibox bank Шевцової та її пособниць. Окрім Циганок, також йшлося про спільницю Зою Нестеровську.
У квітні у Польщі правоохоронці затримали директора одного з департаментів АТ “Айбокс банк” Ірину Циганок, яка була оголошена в міжнародний розшук у справі про “міскодинг” (навмисне неправильне кодування банківських операцій) на 5 млрд грн.