“В умовах виснажливої війни Україна не лише зберегла відкритість закупівельного процесу, а й створила унікальний механізм закупівель для потреб Сил Оборони.”, — write: epravda.com.ua
На першому етапі відбирають щонайменше три компанії, які відповідають кваліфікаційним і технічним вимогам. Кваліфікують постачальників спеціалізовані державні установи: Державний оператор тилу (ДОТ), Агенція оборонних закупівель (АОЗ) та Держспецзв’язку. На цьому етапі не оприлюднюються документи, які подають учасники на кваліфікацію. Доступ до цих даних мають лише замовник, Антимонопольний комітет і Державна аудиторська служба.
На другому етапі пропозиції можуть подати постачальники, які пройшли кваліфікаційний відбір. Другий етап відбувається у вигляді торгів або запиту пропозицій. На цьому етапі чутлива інформація – дані про учасників та переможця – не оприлюднюються, але доступна інформація про предмет закупівлі та ціну.
Вітчизняна оборонна рамка (так скорочено називають угоду) регламентується постановою уряду від 24 березня 2023 року (остання редакція – грудень 2024-го). Нею уряд оновив правила закупівель у сфері оборони під час воєнного стану. Державні замовники (зокрема військові структури) можуть купувати дрони та засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ), використовуючи рамкові угоди, підготовлені Держспецзв’язком та підприємствами Міноборони.
Постановою закріплено, що учасники спрощених закупівель мають право виправляти помилки та невідповідності в поданих документах протягом 24 годин. Також зазначаються виняткові випадки, коли допускається укладання контракту без проведення конкурентних процедур, і правила змін до умов державного контракту, укладеного без застосування конкурентних процедур.
Першою оборонною рамкою скористалася АОЗ у березні 2024 року, оголосивши тендер на придбання 15 тис. дронів Mavic 3E та Mavic 3 Thermal. У квітні 2024-го на торгах АОЗ змагалися по шість-сім учасників, які знижували ціну на аукціоні.
Аналіз цін на дрони DJI Mavic 3T Enterprise Thermal у кінці 2024 року підтвердив: вартість закупівель дронів через рамкову угоду була нижча, ніж за спрощеною процедурою закупівлі, ніж на відкритих торгах з особливостями або за запитом пропозицій постачальників. Водночас закупівлі без використання електронної системи демонстрували найвищі ціни. Нові підходи до закупівель в оборонній сфері стимулюють розвиток вітчизняних виробників FPV-дронів та засобів РЕБ.
Так, виробник FPV-дронів “Кальхеон” у 2024 році програв понад 30 тендерів, але в результаті переміг і згодом став одним із ключових постачальників цих дронів в Україні. Військові частини почали демонструвати високі результати конкурентних закупівель. Так, закупівельний відділ військової частини 3075 Нацгвардії за 2024 рік провів 100% понадпорогових закупівель у конкурентний спосіб.
Коли мова йде про великі контракти на тривалий період, застосовується оборонна рамкова угода. Коли ж потрібно провести швидку закупівлю, на допомогу приходить державний маркетплейс Prozorro Market.
Він працює за принципом інтернет-магазину, де військові частини купують товари швидше, ніж у великому Prozorro. У середньому закупівля триває девʼять днів. Prozorro Market використовується тільки для придбання товарів.
Зараз у Prozorro Market понад сто постачальників для оборонних потреб. Найпопулярніший товар – дрони. Асортимент платформи постійно розширюється: уже можна купити деталі для дронів, пальне, окуляри, навушники. Доступ до маркетплейсу постачальникам надає централізована закупівельна організація “Професійні закупівлі”, яка перевіряє виробників на відповідність вимогам.
Завдяки впровадженню оборонної рамки та розвитку Prozorro Market для оборонних потреб виробники дронів, засобів РЕБ та деталей для них змагаються за оборонні контракти на рівних умовах. Такий підхід економить державні кошти, дає можливість новим виробникам виходити на ринок і відповідає на запит громадськості щодо прозорості оборонних закупівель.
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції “Економічної правди” та “Української правди” може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.