“18 лютого в Ер-Ріяді (Саудівська Аравія) пройшов перший етап переговорів між делегаціями Дональда Трампа та Владіміра Путіна стосовно відновлення відносин і формування переговорних груп щодо війни в Україні.
Одним з представників РФ на зустрічі, де сторони “домовились домовлятися” і готувати зустріч лідерів, був 49-річний Кирило Дмитрієв – уродженець Києва, випускник Стенфордського й Гарвардського університетів, голова Російського фонду прямих інвестицій (РФПІ) та близький соратник російського диктатора.
Агентство Bloomberg називає його, помічника Путіна Юрія Ушакова та голову Служби зовнішньої розвідки РФ Сергія Наришкіна “важковаговиками”. При цьому саме в Дмитрієва – ключова роль у неофіційних контактах з командою Трампа.
Як Дмитрієв пройшов шлях від фізико-математичної школи до дипломів найпрестижніших університетів світу, “даху” ФСБ, статусу “рєшали” Кремля і посланця Путіна? Як у цьому допомогла дружба з донькою російського правителя і чому йому не вдалося вивести вакцину “Спутник V” на світовий рівень?Реклама:Київ, освіта в США, інвестфонд Пінчука і посвідчення ГРУ
Кирило Дмитрієв народився у 1975 році в українській родині вченого-біолога. Він навчався у фізико-математичній школі та хотів отримати освіту в США. На початку 1990-х років Дмитрієв познайомився з американською родиною, яка приїхала до Києва за програмою “народної дипломатії”. Вони підказали, що потрібно зробити іноземцю, аби стати студентом у Сполучених Штатах.
Спочатку Дмитрієв вступив до каліфорнійського Foothill College, а через два роки став студентом Стенфордського університету, який закінчив у 1996 році з відзнакою, ставши бакалавром з економіки.
“Жодних родичів у мене в Штатах не було, я виявився одним з небагатьох іноземних студентів, які отримали повну стипендію на весь термін навчання”, – розповідав згодом Дмитрієв, уже очолюючи Російський фонд прямих інвестицій.Реклама:
Отримавши престижну освіту, майбутній посланець Путіна почав працювати в Нью-Йорку в банку Goldman Sachs, а згодом – у консалтинговій компанії McKinsey, яка й оплатила молодому фінансисту навчання в Гарвардській бізнес-школі. Там він отримав ступінь MBA – теж з відзнакою.
В одному з інтерв’ю він розповідав, що після закінчення навчання йому пропонували продовжити роботу в McKinsey або в Goldman Sachs. Однак уродженець Києва вирішив будувати кар’єру в Росії. Читайте також: Усе недобре. З якою економікою Росія входить у 2025 рік
У 2000 році 25-річний Дмитрієв переїхав до Москви і став заступником гендиректора в IT-компанії IBS. Тоді ж про нього вперше написали російські ЗМІ.
В інтерв’ю газеті “Коммерсантъ” засновник IBS Анатолій Карачинський стверджував, що росіянам-емігрантам час повертатися додому, що уряд “нарешті намагається говорити з бізнесом”, що “настав час ставати багатою країною”, і що для цього “потрібна допомога найкращих емігрантів”, згадавши саме Дмитрієва.
Переїхавши до Москви, Дмитрієв оселився в двокімнатній квартирі і купив уживаний Land Rover. Він мав український паспорт, але машину оформив на російське офіцерське посвідчення №АМ1198939, видане у 2000 році.Посвідчення із схожими літерами та цифрами отримували випускники Академії служби зовнішньої розвідки РФ та кадрові офіцери ГРУ. Як у громадянина України опинився такий документ, журналісти не з’ясували, але їхні співрозмовники казали, що роздобути таке посвідчення людині із зв’язками нескладно.
Через два роки “офіцер” Дмитрієв став директором з інвестицій у компанії Delta Private Equity – підрозділі створеного за Білла Клінтона фонду “Росія – США”. Останній згодом перетворили на Американо-російський фонд з економічного і правового розвитку, а у 2015 році в РФ його визнали “небажаною організацією”.
У Delta Private Equity він працював до 2007 року, займаючись великими угодами, зокрема, продажем телеканалу ТВ-3 холдингу “Профмедіа” за 530 млн дол.
У 2007 році Дмитрієв повернувся в Україну й очолив інвестфонд Icon Private Equity Віктора Пінчука з капіталом близько мільярд доларів. Фонд інвестував і в РФ. Там він провів низку великих угод: продаж Delta Bank компанії General Electric, Delta Credit – Société Générale, акцій “СТС медіа” – Fidelity Investments. Провівши дитинство в Києві, Дмитрієв потім, згадуючи Україну, говорив в унісон з російською пропагандою Джерело: “Росконгрес”
У 2010 році Дмитрієв потрапив до переліку молодих глобальних лідерів Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Ще через рік – повернувся в РФ та очолив новостворений Російський фонд прямих інвестицій.
Згодом, увійшовши до близького оточення Путіна, Дмитрієв говорив про Україну так: “Там відбулися так звані демократичні зміни внаслідок Помаранчевої революції, що призвело до підвищення корупції втричі-вчетверо, до дикої битви між цими демократичними кланами, які тільки на початку боротьби були об’єднані, а після того, як прийшли до влади, почали пожирати інших та одне одного і в результаті програли. Демократична ідея в Україні багато в чому дискредитована саме завдяки Помаранчевій революції”.Друг дочки Путіна і кремлівський інвестор
І російські, і британські медіа одностайні: зірковий час для Дмитрієва в Росії настав після знайомства, а потім і шлюбу з Наталією Поповою – близькою подругою та бізнес-партнеркою доньки Путіна Катерини Тихонової.
“Колись Попова тулилася з батьками в підмосковному Дєдовську (місто за 40 км від Москви), працювала позаштатним журналістом у “Комсомольській правді”, клерком в Імпексбанку і раділа Mitsubishi Carisma, придбаній у кредит. Але після знайомства з путінською донькою її життя пішло різко вгору”, – писав The Insider.
Вони разом навчалися в Московському державному університеті (МДУ). Зараз Попова – заступниця доньки Путіна у фонді “Иннопрактика”. За її словами, саме Тихонова “покликала її на службу”. Дмитрієв входить до опікунської ради фонду. Катерина Тихонова (у центрі в першому ряду) і Наталія Попова (у центрі в другому ряду) під час навчання в МДУ Джерело: Meduza
Дружба дружини з Тихоновою зробила Дмитрієва “могутньою фігурою в Кремлі”. Ще до весілля Попова познайомила нареченого з донькою Путіна та її тодішнім чоловіком Кирилом Шамаловим, а ті звели його з тодішнім главою Адміністрації президента Медведєва Сергієм Івановим, який узяв Дмитрієва під свій “дах”.
Російський уряд тоді проголосив курс на модернізацію економіки, поліпшення інвестиційного клімату та створення інституту інвестиційних уповноважених. Ельвіра Набіулліна, яка тоді очолювала Міністерство економічного розвитку РФ, шукала людину, яка б очолила державний інвестфонд з іноземною участю. Читайте також: Заміна керівника Банку Росії відправить рубль “у нокаут”. Але інших варіантів у Путіна немає
“Я бачив, що він комунікабельний, з прекрасною англійською, має великі зв’язки і професійно знається на інвестиційному бізнесі”, – згадував ексголова ВЭБ.РФ Володимир Дмитрієв (не родич), який був одним з ініціаторів створення фонду.
Хорошу рекомендацію Дмитрієву дав і Пінчук. Співбесіда в Кремлі пройшла успішно і у 2011 році він очолив РФПІ із статутним фондом 10 млрд дол.
“Президент Медведєв і прем’єр Путін підтримали проєкт і поставили завдання створити таку модель, яка б стала підсумком відкритого діалогу з провідними світовими інвесторами і користувалася їх підтримкою”, – хвалився Дмитрієв.
Його характеризували в Кремлі як “гарвардського хлопчика” з чудовими комунікаційними навичками: “Було видно: він може з ким завгодно домовитися”.
Поступово непублічний фонд, про діяльність якого було відомо або із заяв Дмитрієва, або з розслідувань ЗМІ, став важливим для Кремля як елемент залучення інвестицій в РФ і поліпшення відносин з країнами “глобального Півдня”, зокрема, з Китаєм, ОАЕ та Саудівською Аравією.
Так, 650 млн дол. інвестицій у капітал “Московської біржі” зайшли від китайських та американських компаній, потім з’явився спільний російсько-китайський інвестфонд, а з РФПІ почав співпрацювати суверенний фонд Кувейту, який вклав понад 1 млрд дол. в інфраструктурні проєкти РФ. У 2023 році Дмитрієв пообіцяв, що фонд і Саудівська Аравія вкладуть в економіку Росії понад 1 трлн руб.
Його цінують у Кремлі: він очолює фонд уже майже 15 років. Гарні зв’язки в нього і за кордоном: президент Франції Макрон удостоїв його звання Кавалера ордена почесного легіону, а наслідний принц Саудівської Аравії – Ордена імені короля Абдель-Азіза другого ступеня, вищої нагороди королівства. Дмитрієв також супроводжував Путіна під час його візитів до Абу-Дабі та Ер-Ріяда у 2023 році. Дмитрієв часто супроводжує Путіна в поїздках на Близький Схід Фото РБК
Він входить до наглядових рад найбільших російських державних компаній: Газпромбанку, “Ростелекому”, “Алроси”, “Транснефті” та РЖД.
Дмитрієв не просто товаришував з тодішнім чоловіком Тихонової, а й використовував дружбу для спільних бізнес-інтересів, “зливаючи” дані про майбутні угоди фонду. Так, у 2012 році він передав Шамалову конфіденційну інформацію про плани РФПІ увійти в капітал “Ростелекому”.
ЗМІ написали про це в серпні 2013-го, а закрили угоду в жовтні. З липня по жовтень акції “Ростелекому” зросли на 30%. Через три роки фонд та інші інвестори вклали 3,3 млрд дол. у проєкт “Запсибнафтохім” компанії “Сибур” – провідного нафтохімічного комплексу РФ. Шамалову тоді належав 21% “Сибуру”. Колишній чоловік доньки Путіна Кирило Шамалов, який допоміг Дмитрієву стати “своїм” у Кремлі Фото “Сибуру”
У 2018 році донька Путіна і Шамалов розлучилися. Її новим обранцем став танцівник Ігор Зеленський. Вона літала до нього в Мюнхен на бізнес-джеті РФПІ.Ідеолог “Спутника V”
Чи не найвідоміший проєкт фонду під керівництвом Дмитрієва – російська вакцина проти ковіду “Спутник V”. РФПІ став стратегічним інвестором розробки препарату, а колишній киянин активно долучився до його популяризації.
Він вивчав критерії подання заявки на Нобелівську премію, щоб висунути на її здобуття розробника вакцини Центр ім. Гамалії та закликав поліпшити відносини між США та РФ заради перемоги над коронавірусом. “Кирило почувався месією, для нього поширення вакцини світом – абсолютно євангелічне, подвижницьке завдання”, – писала Meduza з посиланням на колишнього співробітника РФПІ.
В РФ розраховували, що “Спутник V” буде працювати як “м’яка сила”. Дмитрієв постійно спілкувався із західними ЗМІ, називав вакцину найбезпечнішою та найефективнішою і “викривав інформаційну кампанію” проти “Спутника V”, звинувачуючи світові фармакологічні гіганти та “антиросійські політичні кола”. Дмитрієв активно піарив вакцину “Спутник V”, але як “м’яка сила” для світу вона не спрацювала Фото Getty Images
Проте вакцина не отримала світового визнання і схвалення Всесвітньої організації охорони здоров’я. Ба більше, ВООЗ знаходила проблеми з перехресним зараженням і стерильністю на заводі з виробництва “Спутник V”.Головний “рєшала” в Кремлі і санкції
У 2023 році The Insider назвав Дмитрієва “найяскравішою фігурою на лобістському фронті Кремля” та одним з тих, у кого є “доступ до тіла” Путіна.
За даними видання, впливовим покровителем голови РФПІ став начальник Управління президента з питань протидії корупції генерал-лейтенант ФСБ Андрій Чоботов, який служив з керівником Апарату президента Івановим. З такими зв’язками перед ним відкрилися чи не всі двері Кремля та спецслужб.
“Через Кирила можна вирішити будь-яку проблему, але до нього дуже важко потрапити на прийом, доводиться “смикати” його дружину або знайомих”, – говорив один з московських бізнесменів. Читайте також: Росія легалізувала криптовалюти. Чи допоможе це обійти західні санкції?
Розлучення доньки Путіна з Шамаловим, як і відставки Іванова та Чоботова, не вплинули на статус Дмитрієва. Зараз він діє через главу Адміністрації президента Антона Вайно, який влаштовує йому особисті зустрічі з диктатором.
“Дмитрієву є про що поговорити з Путіним. Кирило доповідає, як витрачає закачані в РФПІ гроші Фонду національного добробуту. З проблемами до Кирила йдуть великий бізнес, банки, арабські та китайські інвестори. Когось “кинули” або щось у них “віджали”. Була історія з арештом американця Майкла Калві. Те, що його відпустили, – багато в чому заслуга Дмитрієва”, – писав The Insider. Дмитрієв регулярно звітує Путіну напряму. Остання зустріч була 13 січня 2025 року. Фото Getty Images
Щоправда, це не завадило американцям запровадити проти Дмитрієва і фонду, який він очолює, санкції одразу після початку великої війни. Він також перебуває в санкційних списках Канади, Великої Британії, Австралії та інших країн. За даними Мінфіну США, Дмитрієв використовував свої зв’язки з університетами та діловими колами Сполучених Штатів для просування інтересів Росії.”Місток” для контактів з Трампом
Дмитрієв згадувався у звіті спецпрокурора США Роберта Мюллера, який розслідував втручання РФ у вибори в США у 2016 році, на яких переміг Трамп.
За словами Мюллера, у січні 2017 року, незадовго до інавгурації 45-го президента США, Дмитрієв на Сейшельських островах зустрівся з Еріком Прінсом, спонсором Трампа і засновником приватної військової компанії Blackwater, аби встановити непублічний зв’язок між адміністрацією Білого дому та Кремлем.
Тоді ж посланець Путіна зустрівся на форумі в Давосі з радником Трампа Ентоні Скарамуччі. Згодом телеканал CNN повідомив, що цю зустріч розслідували в американському Сенаті, але наступного дня канал зняв новину через “невідповідність редакційним стандартам”, а три його співробітники звільнилися. Читайте також: Демократія їм більше не потрібна: як Маск та його соратники змінюють Америку і світ
У 2020 році видання The Daily Beast писало, що Дмитрієв понад три роки контактував із зятем Трампа Джаредом Кушнером та його близьким другом фінансистом Ріком Герсоном. Вони працювали над “планом примирення у відносинах між США та РФ”. Цю справу Дмитрієву доручив Путін. Російського правителя голова РФПІ в листуванні з американцями називав “босом”.
Після повернення Трампа до Білого дому уродженець Києва знову грає важливу дипломатичну роль у стосунках між Сполученими Штатами, Росією та Саудівською Аравією, яка прийняла переговори делегацій 18 лютого.
Першим публічним кроком для Дмитрієва став обмін 11 лютого колишнього американського дипломата і вчителя Марка Фогеля на росіянина Александра Винника, засудженого в США за відмивання грошей. За даними Reuters, киянин брав участь у переговорах з американцями та саудитами щодо обміну.
Пізніше це підтвердив спецпосланник Трампа Стівен Віткофф: “У Росії є джентльмен на ім’я Кирило, він багато зробив для цього (відновлення діалогу між Москвою і Вашингтоном). Він став важливим містком, який з’єднав дві сторони”.
Згодом Путін включив Дмитрієва до команди “важковаговиків” для переговорів щодо війни в Україні разом із своїм помічником Ушаковим та головою Служби зовнішньої розвідки РФ Наришкіним. Ба більше, саме Дмитрієв наразі грає ключову роль неофіційного каналу зв’язку з представниками Білого дому. Кирило Дмитрієв у Саудівській Аравії на переговорах з делегацією США Фото Reuters
Пресслужба голови РФПІ не коментувала його участь у переговорній групі, але невдовзі він у складі делегації РФ прибув до Ер-Ріяда й активно спілкувався з американськими медіа. Дмитрієва не було в залі для перемовин, проте його робота в кулуарах показує його роль в економічному аспекті переговорів. Голова РФПІ на зустрічі з американцями в Ер-Ріяді працював у кулуарах Фото РБК
Саме уродженець Києва публічно озвучив, що Кремль пропонує Трампу угоду щодо російських природних ресурсів. За його словами, Росія вважає, що американські нафтові компанії можуть повернутися в країну. Також РФ зацікавлена в спільних із США проєктах в Арктиці.”, — write: epravda.com.ua
Одним з представників РФ на зустрічі, де сторони “домовились домовлятися” і готувати зустріч лідерів, був 49-річний Кирило Дмитрієв – уродженець Києва, випускник Стенфордського й Гарвардського університетів, голова Російського фонду прямих інвестицій (РФПІ) та близький соратник російського диктатора.
Агентство Bloomberg називає його, помічника Путіна Юрія Ушакова та голову Служби зовнішньої розвідки РФ Сергія Наришкіна “важковаговиками”. При цьому саме в Дмитрієва – ключова роль у неофіційних контактах з командою Трампа.
Як Дмитрієв пройшов шлях від фізико-математичної школи до дипломів найпрестижніших університетів світу, “даху” ФСБ, статусу “рєшали” Кремля і посланця Путіна? Як у цьому допомогла дружба з донькою російського правителя і чому йому не вдалося вивести вакцину “Спутник V” на світовий рівень?
Київ, освіта в США, інвестфонд Пінчука і посвідчення ГРУ Кирило Дмитрієв народився у 1975 році в українській родині вченого-біолога. Він навчався у фізико-математичній школі та хотів отримати освіту в США. На початку 1990-х років Дмитрієв познайомився з американською родиною, яка приїхала до Києва за програмою “народної дипломатії”. Вони підказали, що потрібно зробити іноземцю, аби стати студентом у Сполучених Штатах.
Спочатку Дмитрієв вступив до каліфорнійського Foothill College, а через два роки став студентом Стенфордського університету, який закінчив у 1996 році з відзнакою, ставши бакалавром з економіки.
“Жодних родичів у мене в Штатах не було, я виявився одним з небагатьох іноземних студентів, які отримали повну стипендію на весь термін навчання”, – розповідав згодом Дмитрієв, уже очолюючи Російський фонд прямих інвестицій.
Отримавши престижну освіту, майбутній посланець Путіна почав працювати в Нью-Йорку в банку Goldman Sachs, а згодом – у консалтинговій компанії McKinsey, яка й оплатила молодому фінансисту навчання в Гарвардській бізнес-школі. Там він отримав ступінь MBA – теж з відзнакою.
В одному з інтерв’ю він розповідав, що після закінчення навчання йому пропонували продовжити роботу в McKinsey або в Goldman Sachs. Однак уродженець Києва вирішив будувати кар’єру в Росії.
У 2000 році 25-річний Дмитрієв переїхав до Москви і став заступником гендиректора в IT-компанії IBS. Тоді ж про нього вперше написали російські ЗМІ.
В інтерв’ю газеті “Коммерсантъ” засновник IBS Анатолій Карачинський стверджував, що росіянам-емігрантам час повертатися додому, що уряд “нарешті намагається говорити з бізнесом”, що “настав час ставати багатою країною”, і що для цього “потрібна допомога найкращих емігрантів”, згадавши саме Дмитрієва.
Переїхавши до Москви, Дмитрієв оселився в двокімнатній квартирі і купив уживаний Land Rover. Він мав український паспорт, але машину оформив на російське офіцерське посвідчення №АМ1198939, видане у 2000 році.
Посвідчення із схожими літерами та цифрами отримували випускники Академії служби зовнішньої розвідки РФ та кадрові офіцери ГРУ. Як у громадянина України опинився такий документ, журналісти не з’ясували, але їхні співрозмовники казали, що роздобути таке посвідчення людині із зв’язками нескладно.
Через два роки “офіцер” Дмитрієв став директором з інвестицій у компанії Delta Private Equity – підрозділі створеного за Білла Клінтона фонду “Росія – США”. Останній згодом перетворили на Американо-російський фонд з економічного і правового розвитку, а у 2015 році в РФ його визнали “небажаною організацією”.
У Delta Private Equity він працював до 2007 року, займаючись великими угодами, зокрема, продажем телеканалу ТВ-3 холдингу “Профмедіа” за 530 млн дол.
У 2007 році Дмитрієв повернувся в Україну й очолив інвестфонд Icon Private Equity Віктора Пінчука з капіталом близько мільярд доларів. Фонд інвестував і в РФ. Там він провів низку великих угод: продаж Delta Bank компанії General Electric, Delta Credit – Société Générale, акцій “СТС медіа” – Fidelity Investments.
Джерело: “Росконгрес”
У 2010 році Дмитрієв потрапив до переліку молодих глобальних лідерів Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Ще через рік – повернувся в РФ та очолив новостворений Російський фонд прямих інвестицій.
Згодом, увійшовши до близького оточення Путіна, Дмитрієв говорив про Україну так: “Там відбулися так звані демократичні зміни внаслідок Помаранчевої революції, що призвело до підвищення корупції втричі-вчетверо, до дикої битви між цими демократичними кланами, які тільки на початку боротьби були об’єднані, а після того, як прийшли до влади, почали пожирати інших та одне одного і в результаті програли. Демократична ідея в Україні багато в чому дискредитована саме завдяки Помаранчевій революції”.
Друг дочки Путіна і кремлівський інвестор І російські, і британські медіа одностайні: зірковий час для Дмитрієва в Росії настав після знайомства, а потім і шлюбу з Наталією Поповою – близькою подругою та бізнес-партнеркою доньки Путіна Катерини Тихонової.
“Колись Попова тулилася з батьками в підмосковному Дєдовську (місто за 40 км від Москви), працювала позаштатним журналістом у “Комсомольській правді”, клерком в Імпексбанку і раділа Mitsubishi Carisma, придбаній у кредит. Але після знайомства з путінською донькою її життя пішло різко вгору”, – писав The Insider.
Вони разом навчалися в Московському державному університеті (МДУ). Зараз Попова – заступниця доньки Путіна у фонді “Иннопрактика”. За її словами, саме Тихонова “покликала її на службу”. Дмитрієв входить до опікунської ради фонду.
Джерело: Meduza
Дружба дружини з Тихоновою зробила Дмитрієва “могутньою фігурою в Кремлі”. Ще до весілля Попова познайомила нареченого з донькою Путіна та її тодішнім чоловіком Кирилом Шамаловим, а ті звели його з тодішнім главою Адміністрації президента Медведєва Сергієм Івановим, який узяв Дмитрієва під свій “дах”.
Російський уряд тоді проголосив курс на модернізацію економіки, поліпшення інвестиційного клімату та створення інституту інвестиційних уповноважених. Ельвіра Набіулліна, яка тоді очолювала Міністерство економічного розвитку РФ, шукала людину, яка б очолила державний інвестфонд з іноземною участю.
“Я бачив, що він комунікабельний, з прекрасною англійською, має великі зв’язки і професійно знається на інвестиційному бізнесі”, – згадував ексголова ВЭБ.РФ Володимир Дмитрієв (не родич), який був одним з ініціаторів створення фонду.
Хорошу рекомендацію Дмитрієву дав і Пінчук. Співбесіда в Кремлі пройшла успішно і у 2011 році він очолив РФПІ із статутним фондом 10 млрд дол.
“Президент Медведєв і прем’єр Путін підтримали проєкт і поставили завдання створити таку модель, яка б стала підсумком відкритого діалогу з провідними світовими інвесторами і користувалася їх підтримкою”, – хвалився Дмитрієв.
Його характеризували в Кремлі як “гарвардського хлопчика” з чудовими комунікаційними навичками: “Було видно: він може з ким завгодно домовитися”.
Поступово непублічний фонд, про діяльність якого було відомо або із заяв Дмитрієва, або з розслідувань ЗМІ, став важливим для Кремля як елемент залучення інвестицій в РФ і поліпшення відносин з країнами “глобального Півдня”, зокрема, з Китаєм, ОАЕ та Саудівською Аравією.
Так, 650 млн дол. інвестицій у капітал “Московської біржі” зайшли від китайських та американських компаній, потім з’явився спільний російсько-китайський інвестфонд, а з РФПІ почав співпрацювати суверенний фонд Кувейту, який вклав понад 1 млрд дол. в інфраструктурні проєкти РФ. У 2023 році Дмитрієв пообіцяв, що фонд і Саудівська Аравія вкладуть в економіку Росії понад 1 трлн руб.
Його цінують у Кремлі: він очолює фонд уже майже 15 років. Гарні зв’язки в нього і за кордоном: президент Франції Макрон удостоїв його звання Кавалера ордена почесного легіону, а наслідний принц Саудівської Аравії – Ордена імені короля Абдель-Азіза другого ступеня, вищої нагороди королівства. Дмитрієв також супроводжував Путіна під час його візитів до Абу-Дабі та Ер-Ріяда у 2023 році.
Фото РБК
Він входить до наглядових рад найбільших російських державних компаній: Газпромбанку, “Ростелекому”, “Алроси”, “Транснефті” та РЖД.
Дмитрієв не просто товаришував з тодішнім чоловіком Тихонової, а й використовував дружбу для спільних бізнес-інтересів, “зливаючи” дані про майбутні угоди фонду. Так, у 2012 році він передав Шамалову конфіденційну інформацію про плани РФПІ увійти в капітал “Ростелекому”.
ЗМІ написали про це в серпні 2013-го, а закрили угоду в жовтні. З липня по жовтень акції “Ростелекому” зросли на 30%. Через три роки фонд та інші інвестори вклали 3,3 млрд дол. у проєкт “Запсибнафтохім” компанії “Сибур” – провідного нафтохімічного комплексу РФ. Шамалову тоді належав 21% “Сибуру”.
Фото “Сибуру”
У 2018 році донька Путіна і Шамалов розлучилися. Її новим обранцем став танцівник Ігор Зеленський. Вона літала до нього в Мюнхен на бізнес-джеті РФПІ.
Ідеолог “Спутника V” Чи не найвідоміший проєкт фонду під керівництвом Дмитрієва – російська вакцина проти ковіду “Спутник V”. РФПІ став стратегічним інвестором розробки препарату, а колишній киянин активно долучився до його популяризації.
Він вивчав критерії подання заявки на Нобелівську премію, щоб висунути на її здобуття розробника вакцини Центр ім. Гамалії та закликав поліпшити відносини між США та РФ заради перемоги над коронавірусом. “Кирило почувався месією, для нього поширення вакцини світом – абсолютно євангелічне, подвижницьке завдання”, – писала Meduza з посиланням на колишнього співробітника РФПІ.
В РФ розраховували, що “Спутник V” буде працювати як “м’яка сила”. Дмитрієв постійно спілкувався із західними ЗМІ, називав вакцину найбезпечнішою та найефективнішою і “викривав інформаційну кампанію” проти “Спутника V”, звинувачуючи світові фармакологічні гіганти та “антиросійські політичні кола”.
Фото Getty Images
Проте вакцина не отримала світового визнання і схвалення Всесвітньої організації охорони здоров’я. Ба більше, ВООЗ знаходила проблеми з перехресним зараженням і стерильністю на заводі з виробництва “Спутник V”.
Головний “рєшала” в Кремлі і санкції У 2023 році The Insider назвав Дмитрієва “найяскравішою фігурою на лобістському фронті Кремля” та одним з тих, у кого є “доступ до тіла” Путіна.
За даними видання, впливовим покровителем голови РФПІ став начальник Управління президента з питань протидії корупції генерал-лейтенант ФСБ Андрій Чоботов, який служив з керівником Апарату президента Івановим. З такими зв’язками перед ним відкрилися чи не всі двері Кремля та спецслужб.
“Через Кирила можна вирішити будь-яку проблему, але до нього дуже важко потрапити на прийом, доводиться “смикати” його дружину або знайомих”, – говорив один з московських бізнесменів.
Розлучення доньки Путіна з Шамаловим, як і відставки Іванова та Чоботова, не вплинули на статус Дмитрієва. Зараз він діє через главу Адміністрації президента Антона Вайно, який влаштовує йому особисті зустрічі з диктатором.
“Дмитрієву є про що поговорити з Путіним. Кирило доповідає, як витрачає закачані в РФПІ гроші Фонду національного добробуту. З проблемами до Кирила йдуть великий бізнес, банки, арабські та китайські інвестори. Когось “кинули” або щось у них “віджали”. Була історія з арештом американця Майкла Калві. Те, що його відпустили, – багато в чому заслуга Дмитрієва”, – писав The Insider.
Фото Getty Images
Щоправда, це не завадило американцям запровадити проти Дмитрієва і фонду, який він очолює, санкції одразу після початку великої війни. Він також перебуває в санкційних списках Канади, Великої Британії, Австралії та інших країн. За даними Мінфіну США, Дмитрієв використовував свої зв’язки з університетами та діловими колами Сполучених Штатів для просування інтересів Росії.
“Місток” для контактів з Трампом Дмитрієв згадувався у звіті спецпрокурора США Роберта Мюллера, який розслідував втручання РФ у вибори в США у 2016 році, на яких переміг Трамп.
За словами Мюллера, у січні 2017 року, незадовго до інавгурації 45-го президента США, Дмитрієв на Сейшельських островах зустрівся з Еріком Прінсом, спонсором Трампа і засновником приватної військової компанії Blackwater, аби встановити непублічний зв’язок між адміністрацією Білого дому та Кремлем.
Тоді ж посланець Путіна зустрівся на форумі в Давосі з радником Трампа Ентоні Скарамуччі. Згодом телеканал CNN повідомив, що цю зустріч розслідували в американському Сенаті, але наступного дня канал зняв новину через “невідповідність редакційним стандартам”, а три його співробітники звільнилися.
У 2020 році видання The Daily Beast писало, що Дмитрієв понад три роки контактував із зятем Трампа Джаредом Кушнером та його близьким другом фінансистом Ріком Герсоном. Вони працювали над “планом примирення у відносинах між США та РФ”. Цю справу Дмитрієву доручив Путін. Російського правителя голова РФПІ в листуванні з американцями називав “босом”.
Після повернення Трампа до Білого дому уродженець Києва знову грає важливу дипломатичну роль у стосунках між Сполученими Штатами, Росією та Саудівською Аравією, яка прийняла переговори делегацій 18 лютого.
Першим публічним кроком для Дмитрієва став обмін 11 лютого колишнього американського дипломата і вчителя Марка Фогеля на росіянина Александра Винника, засудженого в США за відмивання грошей. За даними Reuters, киянин брав участь у переговорах з американцями та саудитами щодо обміну.
Пізніше це підтвердив спецпосланник Трампа Стівен Віткофф: “У Росії є джентльмен на ім’я Кирило, він багато зробив для цього (відновлення діалогу між Москвою і Вашингтоном). Він став важливим містком, який з’єднав дві сторони”.
Згодом Путін включив Дмитрієва до команди “важковаговиків” для переговорів щодо війни в Україні разом із своїм помічником Ушаковим та головою Служби зовнішньої розвідки РФ Наришкіним. Ба більше, саме Дмитрієв наразі грає ключову роль неофіційного каналу зв’язку з представниками Білого дому.
Фото Reuters
Пресслужба голови РФПІ не коментувала його участь у переговорній групі, але невдовзі він у складі делегації РФ прибув до Ер-Ріяда й активно спілкувався з американськими медіа. Дмитрієва не було в залі для перемовин, проте його робота в кулуарах показує його роль в економічному аспекті переговорів.
Фото РБК
Саме уродженець Києва публічно озвучив, що Кремль пропонує Трампу угоду щодо російських природних ресурсів. За його словами, Росія вважає, що американські нафтові компанії можуть повернутися в країну. Також РФ зацікавлена в спільних із США проєктах в Арктиці.