“Про це у репортажі кореспондента АрміяInform. На край «кілзони» Виїздимо з Дніпра ще в сутінках, щоб вчасно встигнути на точку серед полів, яку вказали пілоти….”, — write on: armyinform.com.ua
Про це у репортажі кореспондента АрміяInform.
На край «кілзони»
Виїздимо з Дніпра ще в сутінках, щоб вчасно встигнути на точку серед полів, яку вказали пілоти. Дорогою одягаємо бронежилети та шоломи, бо будемо заїжджати на територію, куди вже залітають дрони окупантів. Зупиняємося на заправці, щоб попити кави, бо далі робочих заправок вже не буде. Починається стрілянина: мобільні вогневі групи із сусідніх посадок починають працювати по «шахеду», який вдень і на невеликій висоті спробував прорватися кудись у бік Павлограда. Мимоволі дивишся, куди бігти, якщо ворожий БПЛА почне пікірувати, але він летить далі, наче не помічає густого кулеметного вогню. Пролітає, починає віддалятися, здається, що вже прорвався, колись хтось скрикує «Є!». Всі озираються і бачать у небі темну хмаринку. Секунд за десять долітає звук вибуху. Не долетів.
Ми продовжуємо свій шлях. Цивільного транспорту на дорозі стає все менше, блокпости затягнуті сіткою. З’їздимо з траси, їдемо дорогою, навколо поля. Багато соняшника, який досі не прибрали. Можливо, тому, що запускати сюди дорогі комбайни занадто ризиковано. Бачимо на узбіччі спочатку спалений бусик, а потім пікап. Ми їдемо швидко, усі машини назустріч теж. У цих місцях краще тримати швидкість. І не втрачати пильності.
Одного разу в посадці
Наша машина заїздить в одну зі спеціально підготовлених схованок. Вивантажуємося і йдемо вздовж посадки. У степу саме ці вузенькі смуги дерев чи не єдине місце, де можна сховатися. Та посадки зазвичай добряче населені. Ось і тут бачимо серед кущів та дерев то окопи, то бійців різних підрозділів. За деякий час заходимо в посадку. Бачимо великі ящики з БПЛА, накриті маскувальною сіткою. До нас виходять пілоти. Їх тут шестеро, вони виїхали на добове чергування у спеціально підготовленому для цього бліндажі, який так вміло виритий між деревами, що навіть впритул можна не побачити вхід до нього.
— Зараз готуємося до запуску «Лелеки», а коли вона буде вже в районі бойової роботи, тоді запустимо і «Булаву», — пояснює один з пілотів.
Його товариші встановлюють на краю посадки антену, з якою буде здійснюватися керування «Лелекою». Антену швидко збирають, ставлять на триногу, а потім підіймають за допомогою телескопічної щогли на висоту метрів шість. Далі починається збірка самого БПЛА. Чутно, як десь у височині деренчить черговий «шахед». Хлопці не звертають на нього уваги. Потім чутно якийсь дивний звук. Пілоти кажуть, що це пролетів КАБ. Ворог охоче б’є КАБами, якщо знаходить схованки наших пілотів. Але не цього разу.
Небесні очі
Ми спускаємося до бліндажа, де вже обладнаний командний пункт пілотів: плазма, ноутбуки, збиті з дощок столи та зручні стільці, деякі спеціально створені для комп’ютерних ігор. Нагорі пілоти перевіряють роботу всіх систем «Лелеки», міряють вольтаж батареї, яку ніжно називають «батка». По рації доповідають, що «крило» готове до вильоту. Надходить наказ запускати. Один з бійців бере «Лелеку» і виходить з нею в поле. Там до землі прикріплений вже гумовий канат, до якого чіпляється БПЛА. Боєць із «Лелекою» в руках відходить у бік посадки, канат сильно натягується, починає працювати двигун, пропелер позаду дрона розкручується. Поруч стоїть пілот з пультом, готовий узяти керування над «крилом».
— Запуск!
Боєць відпускає «Лелеку», під дією каната вона набирає швидкість і летить у небо. Набирає висоту і прямує до лінії фронту, яку досягає досить швидко. Далі «Лелека» летить не просто так, а за маршрутом. Її ціль — перевірити місця, де раніше був помічений рух ворожої техніки. Пріоритет віддається системам ворожої ППО: зенітно-ракетним комплексам та радіолокаційним станціям.
Робота в бойових умовах
«Лелека» долетіла до першої можливої цілі і почала кружляти навколо, щоб на відео трансляції все можна було роздивитися. Але майже одразу відео було заблоковано, почав працювати ворожий РЕБ. Пілоти спробували піднятися вище, а потім втратили керування, бо РЕБ заглушив відповідний канал. Але це не страшно для «Лелеки», бо в таких випадках вона просто повертається додому, летить, поки не вийде за межі дії ворожого РЕБа.
Невдовзі управління «Лелекою» було відновлене і вона полетіла до нової можливої цілі. Пілотів попереджають, де може стояти російський «Панцир», який дуже небезпечний для наших розвідувальних «крил», а де були помічені російські зенітні дрони-перехоплювачі. Тих місць краще уникати, бо окупанти ведуть на «Лелек» справжнє полювання.
Помічений «Бук»
Надходить повідомлення, що неподалік помічений російський ЗРК «Бук». Для «Лелеки» він небезпечний, натомість, є привабливою ціллю для «Булави». Пілотам наказують готувати ударний дрон для вильоту. «Булаву» швидко збирають, починають завантажуватися оновлення. Пілоти розповідають, що виробник постійно покращує свої вироби, то оновлення надходять майже щодня. Коли вони завантажені, пілоти перевіряють, як працює двигун та система управління польотом. Якщо в «Лелеки» 2 крила, то в «Булави» — 4, що забезпечує їй маневровість. Після цього один з пілотів готує бойову частину, яка важить 3,5 кг. Танк, захищений «мангалом», такою бойовою частиною знищити важко, а от ЗРК може бути суттєво пошкоджений, а то й повністю знищений, якщо детонує боєзапас.
Коли «Булава» споряджена, у поле виносять катапульту та балон зі стиснутим газом. Саме за рахунок нього БПЛА отримує початкове прискорення. Дме сильний боковий вітер, але чекати зміни погоди немає часу, і «Булаву» запускають. Вона ухиляється в бік, але потім вирівнюється, набирає висоту і летить у напрямку лінії фронту.
Гра у схованки
«Булава» лише вилетіла, а російський «Бук», мабуть, дізнавшись про «Лелеку» в небі, вимкнув свій радар і кудись втік. «Лелека» намагається знайти його, накручує кола, намагається зазирнути камерою під дерева та кущі, помітити сліди ворожої техніки на кущах. Кілька разів здається, що «Бук» знайдено, але під час подальшої перевірки виявляється, що то не він. Настрій скаче, триває справжнє полювання.
Утім, на цій війні мисливець часто може сам стати здобиччю. Надходить попередження, що в небі помічено ворожий розвідувальний БПЛА Zala, який може привести за собою ударні дрони. То катапульта прибирається, пілоти ховаються у бліндажі і перечікують.
Запасна ціль
Тим часом «Лелека» продовжує пошуки «Бука». Це не просто, бо заважає ворожий РЕБ, до того ж піднявся сильний вітер, який забирає зайву енергію з батареї. Минає приблизно пів години пошуків, тож доводиться змиритися, що «Бук» сховався занадто добре. Але «Булава» вже на підході, і повернення для цього типу дронів не передбачено. То «Лелека» починає шукати запасну ціль. Підійшла хоча б ворожа самохідка, але її не видно. Нарешті помічають рух на дорозі. Спочатку здається, що це вантажівка, і «Булаву» спрямовують туди. Але потім пілоти роздивляються, що це комбайн. На Сумщині, звідки я родом, ворожі дрони влаштовують справжнє полювання за сільгосптехнікою та пасажирськими автобусами. Але те, що можуть дозволити собі окупанти, воїни ЗСУ не дозволяють, то триває пошук військової цілі.
Між тим сильний вітер швидко розряджає «батку» «Булави», тож рахунок іде на хвилини. Нарешті помічена тентована армійська вантажівка, яка може перевозити боєкмоплект. «Булава» летить до неї. Удар ускладнює вітер і високі посадки обабіч дороги, які унеможливлюють удар збоку. Пілоти хвилюються, видно, як швидко розряджається батарея. Вирішують бити в лоба, оскільки часу на маневри не залишається. «Булава» починає пікірувати, і за мить до удару відео з неї зникає. Але є відео з «Лелеки», на якому видно, що «Булава» не влучила у вантажівку, вибухнула за кілька метрів перед нею. Та ворожа машина трохи проїздить і зупиняється. З кабіни ніхто не виходить. Пілоти кажуть, що, мабуть, був уражений водій.
Цього замало, і до запуску готують другу «Булаву». «Лелека» ж продовжує свій політ у ворожий тил. На «крилі» така потужна камера, що вдається роздивитися всі подробиці життя на окупованих територіях.
Між тим вітер посилюється, і вже «Лелека» має труднощі з поверненням. Тому пілоти вирішують не запускати другу «Булаву». Але полювання на цьому не закінчено. Бійці сподіваються, що ввечері вітер вщухне, і тоді вони запустять «Булаву» з нічною камерою. У темряві ворожа логістика оживлюється, тож є шанс знайти хорошу ціль. Бажаємо хлопцям успіхів і повертаємося.
Не я б’ю, «Булава» б’є
На зворотному шляху заїхали до головного сержанта батальйону Олександра, який брав участь у керуванні полюванням.
— Це вже другий екіпаж нашого батальйону, який працює на «Булаві». І поки що відгуки про цей БПЛА найкращі. Літаємо на ньому на понад 70 кілометрів, і це не межа. А нові версії «Булави» можуть летіти на відстань понад 100 кілометрів. Пріоритетні цілі для нас — ворожі системи ППО. Але ворог їх тепер старанно ховає, і знайти їх непросто. Тому доводиться готувати і запасні, не такі цікаві цілі. Але це така робота: якщо не з першого разу, то з другого, третього, п’ятого, але ми беремо те, що нам потрібно. Велика перевага «Булави» в її маневровості. Ти можеш під час вже наведення змінити вектор наведення і трошки її докрутити. По танку працювати «Булавою» не дуже доцільно, для цього в нас є інші ударні засоби.
